Правопис О та А – Орфографія

Related posts:

1. Чергування о – а, е – і, е – и БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Чергування о – а, е – і, е – и При чергуванні – буква А пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом – а – (-я-): Гонити – гАНяٰТи, котити – обкАЧаٰТи, ломити – лАМаٰТи, допомогти – допомАГаٰТи, вискочити – скАКаٰТи, схопити – хАПаٰТи. Пишеться […]...
2. Правопис О та У – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та У 1. Сумнівний звук перевіряється наголосом: голубка – голуб, розумний – розум. 2. Інколи для перевірки добираємо таку форму слова або споріднене слово, щоб у наступному складі не було ненаголошеного у чи і: кожух – кожушина, зозуля – зозулястий, поріг – порога, собі – собою. 3. Завжди вимовляється і […]...
3. Правопис І та И в основах іншомовних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис І та И в основах іншомовних слів Пишеться І: 1. Перед голосними та й, а також у кінці незмінюваних слів: ажіотаж, нотаріус, Греція, Чіатурі. 2. Після г, к, х, п, м (якщо це не виняток): гірлянда, кіно, хімік, пігмей, мільярд. 3. У географічних назвах після з, с (якщо це не виняток): […]...
4. Правопис І та И в основах українських слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис І та И в основах українських слів Пишеться І: 1. Якщо відбувається чергування з О, Е: вечір – вечора, камінь – каменя. 2. Там, де в основах незапозичених російських слів виступає О або Е: вічність (вечность), чіткість (четкость). 3. Завжди на початку слова: інший. Пишеться И: 1. Там, де в російській […]...
5. Правопис слів іншомовного походження – Орфографія Орфографія Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні і подвоєні приголосні 1. У загальних назвах слів іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумулятор, бароко, беладона, група, інтелектуальний, комісія, лібрето, сума, шасі та ін. 2. При збігу однакових приголосних префікса і кореня подвоєний приголосний маємо лише в тому випадку, коли в мові вживається непрефіксальне слово: імміграція (бо є […]...
6. Правопис приголосних у кінці префіксів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис приголосних у кінці префіксів Буква З пишеться: – у кінці префіксів роз-, без – незалежно від вимови: розписка, розчистити, безхмарний; – перед більшістю приголосних, незалежно від вимови: зжати, зсунути, зчистити. Буква С пишеться перед к, п, т, ф, х: скинути, сформувати, схил. В кінці префіксів від-, од-, над-, під – завжди […]...
7. Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при – – Орфографія Українська мова Орфографія Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при- Пишеться пре- 1. В якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня якоїсь ознаки: презавзятий, прекрасний, пречудовий, премудрий. 2. В словах престарілий, презирство, презирливий, пречуття й у словах старослов’янського походження: преосвященний, преподобний, престол. Пишеться при-: 1. Переважно в дієсловах, що означають: – наближення: прибігти, приблудитися, […]...
8. Чергування І з Й – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування Е з И Буква І пишеться: 1. Після приголосного або розділового знака, крапки з комою, трьох крапок (у вимові на місці паузи) перед словами з будь-яким початковим звуком: День і ніч не спала, малих діток доглядала. (Шевч.) Нема вже тієї хатини, і я в сивині як у сні. (Павл.) 2. На […]...
9. Сполучення ЙО, ЬО – Орфографія Українська мова Орфографія Сполучення ЙО, ЬО Пишеться ЙО: 1. В українських словах на початку слів, після голосного та зрідка після приголосних: йому, йорж, знайомий, чийого, вйокати, підйомний. 2. В іншомовних словах (на місці іо, оу, jо, що вимовляються як один склад): йод, майор, курйоз, мільйон, Йорданія, Айова, Ескамільйо. Пишеться ЬО: для передавання звука о після […]...
10. Чергування У з В – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування У з В Буква У пишеться: 1. Між приголосними: Світлі дула прожекторів урізались аж ген увишину. (Тич.) Світ учить розуму. 2. Здебільшого на початку речення між при голосними: У присмерку літають ластівки так низько. (Пав.) 3. Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також сполученнями літер льв, хв, […]...
11. Правопис – ться, – шся в кінці дієслів – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Правопис – ться, – шся в кінці дієслів У дієсловах на – ться вимовляється звук і завжди пишеться м’який знак: Вернеться, Дивляться. У дієсловах на – шся вимовляється звук і м’який знак не пишеться: Вернешся, Задивишся....
12. Правопис слів з частинами напів – і ПІВ – – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис слів з частинами напів – і ПІВ- Частини напів – і пів – звичайно пишуться разом: напівсон, півроку, піввідра, пів’яблука. Частина пів – пишеться через дефіс лише з власними назвами: пів-України, пів-Європи. Частина пів – пишеться окремо лише в зворотах типу пів на третю: пів до восьмої, о пів на шосту....
13. Правопис суфіксів іменників – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис суфіксів іменників 1. Суфікси – ик, – ник, – івник, – чик (-щик) пишуться зи: братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик. ПриміткА. Слід відрізняти український суфікс – ик від іншомовних – ик, – ік (-їк). В іншомовних суфіксах пишеться и або і (ї) відповідно до правил правопису и […]...
14. Правопис префіксів УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Правопис префіксів З – (ІЗ-, ЗІ-) Префікс З – перед глухими приголосними К, п, т, ф, х переходить у С-: Сказати, спалахнути, ствердити, сфотографувати, схил. Перед усіма іншими приголосними пишеться З – (іноді Із-): Збавити, звести, зжитися, ззирнутися, зсадити, зціпити, зчепити, зшиток, ізнов. У тих випадках, коли […]...
15. Є пишеться – Передача голосних звуків УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Передача голосних звуків Є пишеться: 1. На початку слова залежно від вимови: Європеєць, європейський, єгер, єнот, єресь; Ємен, Євпаторія, Євразія, Європа, Євфрат, Єгипет. 2. Після апострофа: Бар’єр, п’єдестал, В’єнна, В’єтнам, Ов’єдо. 3. Після голосного: Конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт, Трієст. 4. Після Й та Ь: Сьєрра-Леоне, Фейербах, Готьє. […]...
16. Вживання апострофа – Орфографія Орфографія Вживання апострофа Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним не стоїть приголосний, що належить до кореня (крім р): б’ються, п’ятдесят, здоров’я, рум’яний, жираф’ячий. Але: духмяний, морквяний, цвях, дзвякнути; черв’як, верб’я, торф’яний; розв’язати, возз’єднання. 2. Після р при роздільній вимові: пір’я, матір’ю, узгір’я, бур’ян, подвір’я. […]...
17. Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї – Орфографія Українська мова Орфографія Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї Апостроф ставиться: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, крім р, який належав би до кореня: безхліб’я, б’є, п’є, в’ється, здоров’я, кав’ярня, львів’янин, полум’яний, хом’як, Прип’ять, кам’янка. 2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, подвір’я, перемир’я. 3. Після […]...
18. Написання НІ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Написання НІ з частинами мови 1. НІ пишеться разом: – з заперечними займенниками, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, ніяких, нічий (але: ні в кого, ні в якого); – у словах, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, нівечити; – у заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніколи, нітрохи, нікуди, ніскільки, нінащо. 2. […]...
19. Ненаголошені Е та И в коренях слів – Орфографія Українська мова Орфографія Ненаголошені Е та И в коренях слів Написання ненаголошених перевіряємо наголосом: Буква Е пишеться: 1. Якщо при змінюванні неясний звук випадає: палець – пальця, шевця – швець. 2. Якщо при змінюванні неясний звук чергується з І: осені (осінь), каменя (камінь). Винятки: сидіти, звисати, злипатися. 3. В сполученнях – ере-, – еле-: перейти, […]...
20. Чергування з–із–зо (ЗІ) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування з–із–зо (ЗІ) Пишеться З: 1. Перед голосними на початку слова, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Постать, що з обличчя нагадує Мавку, з’являється з-за берези. (Л. Укр.) 2. Перед приголосними (крім с, ш), рідше – перед сполученням приголосних на початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним: З її приїздом якось […]...
21. БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Морфеміка – це розділ науки про мову, що вивчає будову слова. Слова складаються із найменших значущих частин: Коренів, префіксів, суфіксів і закінчень. Ці частини називаються Морфемами. Отже, будова слова – це морфемний склад слова. Наприклад, у слові Мужній Виділяємо три морфеми – корінь Муж-, суфікс – н – І закінчення – ий; […]...
22. Чергування О, Е(Є) з І(Ї) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування О, Е(Є) з І(Ї) Чергування О, Е (Є) з І (Ї) відбувається в таких випадках: 1. При зміні форм – іменників: доба – діб, копа – кіп, двори – двір, осі – вісь, носорога – носоріг; – прикметників, зокрема присвійних, а також похідних від них власних назв: дядькового – дядьків, Києва […]...
23. Подвоєння і подовження приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння і подовження приголосних Подвоєння виникає внаслідок збігу однакових приголосних: 1. Префікса й кореня слів – українського походження: відділ, возз’єднання, заввишки, ззаду, оббити; – іншомовного походження (якщо існують відповідні непрефіксальні утворення): ірраціональний (раціональний), контрреволюція (революція), сюрреалізм (реалізм). 2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, юннат, міськком, реммаш. 3. Кореня […]...
24. Правопис складних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис складних слів Разом пишуться: 1. Усі складноскорочені слова й похідні від них: держбанк, колгосп, міськом, держстрах, універмаг; колгоспний, комсомольський. Сюди належать і всі складноскорочені слова з першими частинами авіа-, авто-, біо-, зоо-, водо‑, газо-, гідро-, електро-, мета-, метео-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фото – й подібні: стереосистема, газопостачання, метеослужба, […]...
25. М’який знак – Орфографія Орфографія М’який знак М’який знак пишеться: 1. Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу (мідь, молотьба, мазь, вісь, гедзь, міць, лялька, кінь, слизько). 2. Після м’яких приголосних у середині складу перед о (дзьоб, льон, сьомий). 3. У словах із суфіксами – зьк-, – цьк-, – ськ-, – […]...
26. Основні поняття до розділу “Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія” ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ Основні поняття до розділу “Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія” Алфавіт (абетка, азбука) – це сукупність букв (літер), розміщених у певному порядку. Склад – частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря. Наголос – виділення одного зі складів у слові посиленим голосом. Орфограма – написання слова, частини слова, яке відповідає певному правилу. Орфоепія – […]...
27. Правопис суфіксів УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Правопис суфіксів Іменникові суфікси И пишеться в суфіксах: А) – ик, – ник, – івник, – чик (-щик), – ист, – изм: Братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик, боротьбист, побутовизм, речовизм і т. ін.; Б) – ив(о), що вживається для вираження збірних понять, які […]...
28. Уживання м’якого знака – Орфографія Українська мова Орфографія Уживання м’якого знака М’який знак уживається: 1. Для позначення м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад: забудько, заздалегідь, мазь, молотьба, нехіть, увесь, гедзь, мовець, обмаль, сутінь, спільний, Гринько, Луцьк. 2. Для позначення м’яких приголосних у середині складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьомий, тьохкати. 3. Після з, […]...
29. Подвоєння букв в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння букв в іншомовних словах Подвоєння зберігається: 1. У власних іншомовних назвах і похідних словах: Андорра, Кассандра, Діккенс, Шиллер, Марокко, марокканський. 2. У деяких недавно запозичених іменах: Віссаріон, Аполлон, Геннадій, Палладій, Алла, Ганна. Подвоєння не відбувається: 1. В українізованих запозичених іменах відповідно до вимови: Іполит, Кирило, Сава, Агнеса, Інеса. 2. У загальних […]...
30. Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів та суфіксів Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір У діловій мові 3. Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів та суфіксів Більшість префіксів, що вживаються в українській мові, мають правописні особливості. Їх пишуть за певними орфографічними правилами, і вони є орфограмами. 1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й […]...
31. ПРАВОПИС М”ЯКОГО ЗНАКА ТА АПОСТРОФА Українська графіка, українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правал написання слів § 27. ПРАВОПИС М”ЯКОГО ЗНАКА ТА АПОСТРОФА 301. І. Пригадайте правила написання апострофа в українських та запозичених словах. Спишіть слова, на місці навскісної риски поставте, де треба, апостроф. Поясніть правопис слів. Без/язикий, бар/єр, б/юджет, без/іменний, борю/ться, безголів/я, б/язь, б/юро, в/яз, верб/я, верф/ю, в/юнок, […]...
32. М’який знак та Апостроф в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія М’який знак та Апостроф в іншомовних словах М’який знак ставиться: після м’яких д, т, з, с, л, н, перед ї, йо, я, ю, є: адьє, пасьянс, мільярд, батальйон, бутоньєрка, каньйон, Севілья, В’єнтьян, Ньяса. М’який знак не ставиться: коли буквами я, ю позначають звуки а, у після м’якого приголосного: дюна, ілюзія, малярія, нюанс. […]...
33. Основні поняття до розділу “Будова слова. Орфографія” БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Основні поняття до розділу “Будова слова. Орфографія” Спільнокореневі слова – це слова, утворені від одного кореня: ліс, лісник, лісок, пролісок. Форма слова – це те саме слово, що стоїть в іншому відмінку чи роді, числі: сонце, сонця, сонцем; високий, високе, високою. Змінювані та незмінювані слова Правопис префіксів Правила Приклади 1. Префікс с […]...
34. Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
35. Вимова приголосних – Орфоепія Орфоепія Вимова приголосних 1. Дзвінкі приголосні в кінці слова та перед глухими в середині слова не оглушуються Гриб Рибка Загадка Плід Виняток: вимовляємо як у словах нігті, кігті, вогкий, легко, дьогтю. 2. Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слова одзвінчуються Отже Просьба Боротьба 3. ніколи не вимовляється як. На початку слова перед приголосним, на кінці […]...
36. Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони частково пом’якшуються перед та при подовженні перед Ю, я: Інка, Ість, Ні Ю. 2. Губні приголосні, , , , та задньоротові, , , також не бувають м’якими і можуть напівпом’якшуватися […]...
37. Чергування звуків – Орфоепія Орфоепія Чергування звуків В українській мові нерідко відбувається чергування як голосних, так і приголосних звуків. Розрізняють чергування позиційні та історичні. Позиційні – це такі чергування, які залежать від позиції звука (його місця у слові), найчастіше виявляються при вимові: – : ; – : . Особливо важливим є чергування – (на письмі у – в), – […]...
38. Правопис складних іменників – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Правопис складних іменників Разом пишуться: А) складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких дієслівного походження: Вертоліт, лісосплав, самохід, силосонавантажувач, тепловоз; Б) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука: Білокрівці, чорногуз, чорнозем; В) складні іменники, […]...
39. Буква ь на кінці числівників та перед закінченням у непрямих відмінках – Числівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Числівник Буква Ь на кінці числівників та перед закінченням у непрямих відмінках М’який знак пишеться на кінці числівників П’ять, шість, Від дев’яти до двадцяти та в числівнику Тридцять. У непрямих відмінках м’який знак пишеться після букв на позначення м’яких приголосних, перед О Та закінченням – ма, а також після С у числівнику восьми: […]...
40. Вимова й правопис префіксів пре-, при-, прі БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФ І Я § 60. Вимова й правопис префіксів пре-, при-, прі- 592. Прочитайте слова. Зверніть увагу, чи чітко вимовляються префікси пре-, при-. Як вимовляється префікс прі-? Презлий, препоганий, премудрий, приклеїти, придумати, причинити, прірва, прізвище, прізвисько. Префікс пре – вживається на означення збільшеної якості: Його можна замінити словас дуже. Префікс пре – […]...