Причини нервово-психічних відхилень в учнів



ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
Підручник

РОЗДІЛ 5

ОСНОВИ ПСИХІЧНОГО ТА ДУХОВНОГО ЗДОРОВ’Я

5.4. Причини нервово-психічних відхилень в учнів

До числа безпосередньо пов’язаних зі школою причин, що призводять до виникнення нервових порушень, можна зарахувати такі як: 1) надмірне розумове навантаження; 2) нездатність справитися з навчальним навантаженням; 3) ворогуюче ставлення педагога до учня; 4) зміна шкільного колективу, 5) неприйняття учня дитячим колективом.

Однією з найбільш поширених причин виникнення нервово-психічних порушень

в учнів є надмірне розумове навантаження. Навчання – це праця. “Ні в якому випадку, – писав В. Сухомлинський, – не можна допускати, щоб все давалося учням легко, щоб дитина не знала, що таке труднощі”. Знаменитий педагог вбачав важливе виховне завдання в тому, “щоб поступово прищеплювати дітям навички напруженої творчої розумової праці”. Але праця може також супроводжуватись і несприятливим для організму станом – утомою. Завдання полягає в тому, щоб розірвати цей зв’язок. Перевтома знаходиться на межі патології, і ця межа нерідко переступається, про що свідчать багаточисельні дані про погіршення
психічного здоров’я учнів у процесі навчальних занять.

Головне місце серед неврозів, що виникають у відповідь на надмірне навчальне навантаження і як результат такого перевантаження, належить астенічним станам. Учні при цьому скаржаться на швидку втомлюваність, у них іноді спостерігається підвищена сонливість удень, пасивність на уроках і навіть під час ігор, відмова від розумового напруження, нестійкість інтересів. Батьки і педагоги іноді приймають такий стан за лінощі і намагаються підвищити свої вимоги до дитини, але ні до чого доброго це не призводить, оскільки це не лінощі, а швидше за все – хвороба або передхворобливий стан.

Надмірне навчальне навантаження призводить до виникнення неврозів у дітей з різним типом вищої нервової діяльності, але найчастіше неврози виникають у дітей зі слабким типом ВНД. Ось чому педагоги повинні враховувати у своїй роботі особистість, темперамент кожної дитини.

Така причина виникнення неврозів в учнів, як нездатність справитися з навчальним навантаженням пов’язана з надмірним об’ємом і складністю навчального матеріалу або зумовлена особливостями інтелектуальних рис учня, які перешкоджають йому оволодіти навчальними програмами на рівні з ровесниками. Так, лікарі зазначають, що шкільні заняття можуть стати причиною невротичних станів, якщо поставлені до дитини вимоги не відповідають її можливостям. Перешкоди для оволодіння шкільною програмою, насамперед, закладені в індивідуальних особливостях учнів. Як правило, діти розумово відсталі або із затримкою психічного розвитку, повинні бути виявлені ще до вступу до школи і направлені в спеціальні навчальні заклади. Але й серед дітей з нормальним інтелектом зустрічаються такі, для яких навчання виявляється непосильним і важким. У першому класі – це діти, котрі не досягають достатньої функціональної готовності до школи, так званої шкільної зрілості. Це зумовлено тимчасовим відставанням у них деяких необхідних для шкільного навчання функцій при нормальному інтелекті. Чим молодший вік дитини при вступі до школи, тим більше серед них таких дітей. Вони, як правило, відстають у навчанні. Але є серед них і такі, які ціною великого нервово-психічного напруження компенсують свою “незрілість”, навчаються успішно, але розраховуються за це неврозами. У наступні роки навчання на перший план виступають такі індивідуальні особливості, які перешкоджають оволодінню навчальної програми, пов’язані з низькою рухомістю нервових процесів, надмірною повільністю мислення. Видатний педагог В. О. Сухомлинський писав, “… сповільнене мислення – це в багатьох випадках наслідок загального нездужання”. Причиною неможливості повного оволодіння шкільної програми можуть бути також пониження зору і слуху. Напруження зору або слуху для сприйняття навчального матеріалу для таких дітей робить їх більш утомленими, ніж решту дітей.

Неможливість або труднощі у виконанні навчального навантаження можуть визначатися низьким рівнем здібностей і працездатності учня. Тому важливим елементом збереження психічного здоров’я служить диференційований підхід до учнів у процесі навчання. Працювати потрібно з усіма учнями, але особливу увагу слід звертати на тих, котрі мають труднощі в засвоєнні знань. Досвід показує, що застосування у процесі навчання диференційованого, у відповідності з індивідуальними особливостями учнів, підходу, дає позитивний ефект як в педагогічному, так і в психологічному відношенні. Індивідуалізація навчання повинна бути спрямована не тільки на полегшення, але й на ускладнення завдань для деяких учнів. Недовантажити так само погано, як і перевантажити; джерелом неврозів може бути як надлишок, так і недостатня кількість інформації.

Особливої уваги потребують діти-лівші. Як правило, у таких дітей частіше зустрічаються неврози, ніж у праворуких, особливо в молодших учнів. При вступі до школи, а іноді й раніше, коли їх заставляють бути “як усі”, тобто писати правою рукою, у деяких дітей виникають

Або різко поширюються прояви неврозів: підвищена втомлюваність, роздратованість, запальність, порушення сну й апетиту. Тому таким дітям краще не перешкоджати природному для них способу діяльності: дозволяти їм писати, малювати тощо лівою рукою. До переучування ліворуких дітей потрібно підходити з обережністю, а при спробі писати правою рукою-знизити вимоги до каліграфії.

До неврозогенних причин належать також неприязне ставлення педагога до учня. Характер взаємостосунків учителя й учнів дійсно має першорядне значення для формування психічного здоров’я школярів. Мова йде тут про ту форму, коли педагог оцінює учня за рівнем його знань. Існує думка, що саме у невстигаючих учнів з низькими оцінками частіше виникають неврози. Відсутність “добрих” оцінок, постійне хвилювання через неуспішність призводять до формування таких рис характеру, як несміливість, сором’язливість, неспокій, тобто здійснюється негативний вплив на розвиток особистості. Тому неуспішність – це проблема не лише педагогічна, але й медична. Тому вчителям потрібно бути дуже обережними при оцінюванні знань учнів, не зловживати “поганими” оцінками, а ставити їх тільки в тому випадку, коли школярі їх дійсно заслуговують.

Особливо гостру неврозогенну ситуацію викликає в учнів несправедливо занижена оцінка. Справедливість – це властивість, яку учні, в першу чергу, цінують у своїх педагогах. Особливо гостро сприймають несправедливість учителя молодші школярі. Так, В. О. Сухомлинський зазначав, що, “якщо учень відчув несправедливість – він приголомшений. Якщо ж дитину хвилює несправедливість і сьогодні, і завтра, і так протягом року, її нервова система спочатку збуджується, а потім настає гальмування… Різкі стрибки – збудження і гальмування – призводять до того, що в дитини виникає хвороба”.

Гостро травмує психіку учнів також відсутність поваги до них з боку вчителя, приниження їх гідності. Так, вигнання з класу, грубі окрики, образи, створюють психотравмуючі ситуації. До таких ситуацій рекомендований термін – дидаксалогенії, тобто нервові розлади, причинами яких є учитель. В таких учителів діти залякані, подавлені, крикливі й грубі у взаєминах між собою; вони часто скаржаться на погане самопочуття і настрій, на головний біль, біль у ділянці серця. Ще гірше, коли психотравмуючі ситуації, викликані неправильною поведінкою вчителя, створюються у ставленні до певних учнів. Учень гостро відчуває недоброзичливість учителя і це провокує посилення таких рис, як зневага до навчального предмета, зниження успішності, грубість у відповідь. На противагу цьому доброзичливість учителя, своєчасно сказане слово підбадьорення і похвала, справедлива, хоч і сувора оцінка успіхів, поважне ставлення до учнів будь-якого віку створюють те, що називається сприятливим психологічним кліматом у класі, створює позитивний емоційний фон, який сприяє кращому засвоєнню знань учнями. Позитивні емоції стимулюють діяльність серця, в результаті цього збільшується кількість крові, яка надходить у мозок, покращує живлення мозкової тканини. Позитивне емоційне ставлення вчителя до учня є умовою ефективного виховного впливу. Вчитель повинен викликати у вихованців радість та життєвий оптимізм. Результати виховання детермінують фактори, які бувають залежними і незалежними від учителя. Його завдання – посилення позитивних упливів і нейтралізація негативних.

Дуже важливим є перший рік навчання дитини в школі. Розвиток її залежить від сім’ї. Тому вчитель має знати сімейне середовище своїх вихованців та удосконалювати вміння порозумітися з учнями, недостатність цього вміння – джерело частих конфліктів.

Така причина виникнення неврозів, як не сприйняття учня дитячим колективом пов’язана з рівнем благополуччя у взаємостосунках дітей.

Спілкування – доконечна потреба високоорганізованих живих істот. Учням притаманне прагнення до спілкування з ровесниками. Якісною сферою спілкування є клас, де найбільшою мірою реалізується система особистих стосунків і визначається місце кожного з них. Соціометричні дослідження показують, що залежно від “прийняття” учня його однокласниками, а відповідно і бажаності контакту із ним у різних ситуаціях, кожен учень у системі особистих взаємостосунків потрапляє в одну із п’яти категорій: “зірок” (загальних улюбленців), “найкращих” (кому віддана перевага), “прийнятих”, “не прийнятих” і “зневажених”. Учень, “не прийнятий” дитячим колективом або відкинутий у стан так званої психологічної ізоляції, хворобливо переносить цю ситуацію, а іноді це призводить до появи в характері учня таких рис, як похмурість, підозра, замкнутість.

Таким чином, викликане негативними рисами характеру неблагополуччя в системі міжособистих стосунків створює, у свою чергу, вплив на формування негативних рис особистості й може служити джерелом тяжких ускладнень у її розвитку. Завдання вчителя в таких випадках – тактовно корегувати неблагополучні взаємостосунки, що складаються між учнями, а також не допускати негативного ставлення, насмішок, образливих прізвищ щодо дітей-заїк, дітей, які носять окуляри тощо.

Психотравмуючою ситуацією для дитини може бути її перехід в іншу школу Причина тут криється у втраті старих друзів, необхідності пристосування до нових учителів, нового колективу.

Отже, за певних умов, а зокрема: недоліках в організації педагогічної роботи, несприятливому емоційно-психологічному кліматі – у школі можуть виникати передумови для порушення психічного здоров’я учнів. При правильній організації і проведенні навчально-виховного процесу школа сприятливо впливає на нервову систему і психіку дитини, адже вносить розумний зміст в її життя. За словами О. Сухомлинського, роки навчання – “це цілий період морального, інтелектуального і фізичного розвитку”.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Ценотична.
Ви зараз читаєте: Причини нервово-психічних відхилень в учнів