Природні ресурси

Природні ресурси – наявні в природі економічні, в т. ч. виробничі, ресурси, які використовують на певному етапі розвитку продуктивних сил або наявна технічна можливість їх використання для задоволення індивідуальних, колективних і суспільних потреб. До них належать земля та земельні угіддя, водні ресурси, повітряний басейн (атмосфера), корисні копалини, ліси, рослинний і тваринний світ, різні види енергії тощо. Поняття “П. р.” є історичною категорією, що виявляється у наповненні якісно та сутнісно новим змістом уже відомих ресурсів,

а також появі нових видів ресурсів. Так, родючість грунту спочатку мала суто природний характер, а відтак дедалі більше доповнювалась економічною родючістю – родючістю, зумовленою діяльністю людини, спрямованою на поліпшення якості землі; атмосфера спочатку слугувала лише невід’ємною умовою існування людини, пізніше – джерелом кисню для спалення видобутого палива та ін., а за сучасних умов використовують її електромагнітні, оптичні та інші властивості. Новим видом П. р. нині є космічний простір. За джерелами утворення і місцезнаходженням П. р. М. Реймерс виокремлює енергетичні ресурси, які беруть участь у
постійному кругообігу і потоці енергії (сонячна та космічна енергія, геотермальна та енергія морських припливів і відпливів, гравітаційна енергія тощо); штучно створені джерела енергії (атомна та термоядерна енергії та ін.); депоновані енергетичні ресурси (нафта, вугілля, природний газ тощо); не енергетичні, мінеральні ресурси (металічні та не металічні руди, нерудні копалини); водні ресурси; кліматичні ресурси, ресурси літосфери (грунтово-земельні, геоморфологічні); ресурси простору і часу та ін. У західній економічній літературі П. р. стали називати природним капіталом. Такий підхід до проблеми грунтується на майже трьохсотлітній традиції західної науки, коли різні речові елементи продуктивних сил (засоби праці, предмети праці) ототожнювались з капіталом. З методологічної точки зору це означає невміння виокремити речовий зміст і суспільну форму економічних явищ і процесів (див. Капітал). Щодо П. р., то та частина з них, яка не використовується у виробничих цілях, не слугує для забезпечення життєдіяльності людини, є часткою національного багатства, складовою ресурсного потенціалу країни. З приводу цієї частини економічні відносини між людьми, передусім відносини економічного привласнення, не виникають. Інша частина П. р., яка залучається у виробничий процес, трансформується у предмети праці, які у капіталістичному суспільстві, а отже, з боку суспільної форми, набувають форми оборотного капіталу. Якщо одна людина збирає у лісі такі види відновлюваних ресурсів, як ягоди, гриби, і продає їх іншій людині, то такі ресурси перетворюються у товар. За даними ООН, найбагатшою на П. р. є Росія (запаси у 2-3 рази більші, ніж у США); вартість її лише розвіданих корисних копалин становить нині бл. ЗО трлн дол. (понад 200 тис. дол. на душу населення), в т. ч. понад 32% газу та бл. 16% нафти і конденсату.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Природні ресурси