Природні зони Африки

РОЗД ІЛ ІІ МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ

Тема 1. АФРИКА

& 11. Природні зони Африки

Пригадай або здогадайся

1. Які кліматичні пояси є в межах Африки?

2. Що таке природні зони і як вони розміщені на земній кулі?

3. На які компоненти природи найбільше впливає клімату ПТК?

4. Що таке грунт?

Розміщення природних зон Африки

В Африці вони симетричні. Розміщення природних зон Африки, передусім, залежить від нерівномірного розподілу опадів. Великих відмінностей у кількості тепла, що його отримує поверхня, немає. В Африці формуються

природні зони екваторіального (вологих вічнозелених екваторіальних лісів), субекваторіального (перемінно-вологих листопадних лісів, саван і рідколісся), тропічного (тропічних напівпустель і пустель) і субтропічного (субтропічних твердолистяних вічнозелених лісів і чагарників) географічних поясів (мал. 2.23).

Розміщення природних зон в Африці є симетричним: по обидві боки від екватора зони закономірно змінюють одна одну. Щодо протяжності та зайнятої площі, то у Північній та Південній півкулях на материку є деякі відмінності.

У ширшій рівнинній північній частині материка природні зони витягнуті майже

чітко із заходу на схід. Більшу частину території там займає зона тропічних пустель.

Південна Африка має досить значні відмінності в рельєфі, що позначилися і на формуванні та протяжності зональних природних комплексів. Уплив пасатів з Індійського океану відчутний у східній частині, де панують зона саван і рідколісся, а також висотна поясність у Драконових горах. Для внутрішніх западин характерні більш сухі савани, які переходять у напівпустелі. На заході розміщена пустеля Наміб.

На крайньому півдні в середземноморській області субтропічного клімату широтно вузькою смугою простягається зона вічнозелених твердолистих лісів. У високо піднятих ділянках плоскогір’їв, Атлаських та Драконових гір виражена висотна поясність.

Природні зони Африки

Мал. 2.23 Природні зони Африки

Вологі екваторіальні ліси Африки

Клімат і формування грунтів. Западина Конго та узбережжя Гвінейської затоки на північ від екватора є зоною вологих вічнозелених екваторіальних лісів. Клімат спекотний і рівномірно вологий. Впродовж року майже щодня випадають дощі. Це сприяє активності хімічних процесів у верхньому шарі земної кори, які супроводжуються утворенням оксидів заліза та алюмінію. У хімічних процесах беруть участь мікроорганізми та грунтова фауна. Змінені гірські породи набувають червоного (мал. 2.24) і жовтого кольору. На них формуються червоно-жовті фералітні грунти (ферум – залізо, алюмініум – алюміній).

Багатоярусні ліси. Велика кількість тепла і вологи впродовж року сприяє росту багатої рослинності. Вологі вічнозелені екваторіальні ліси відзначаються великою різноманітністю видів рослин. Ліси ростуть багатьма ярусами (мал. 2.25). Верхній ярус займають дерева заввишки 40-50 м (різні види пальм). Нижні частини їхніх стовбурів не мають гілок і, наче високі колони, підносять до світла крони з твердим, цупким, часто блискучим листям. Таке листя захищає дерева від надмірного випаровування вологи та опіків прямими сонячними променями. У нижніх ярусах дерева і кущі мають м’які великі листки. Там мало світла і дуже висока вологість. Біля поверхні землі рослин небагато. Стовбури і крони обплетені ліанами – рослинами, що в’ються. На листках, гілках і стовбурах дерев селяться рослини-епіфіти, що використовують дерева як опору, а вологу і поживні речовини беруть з повітря.

Опале листя, відмерлі дерева дуже швидко розкладаються. Продукти розпаду в грунті не нагромаджуються, бо їх відразу споживають рослини і тварини. Цьому сприяє і велика кількість опадів, що зумовлює сталий вимивний режим грунтів. Якщо ліси знищуються, то їхнє відновлення відбувається дуже повільно. Безлісі ділянки швидко втрачають поживні речовини, вода розмиває верхній шар грунту. Заростають вони в основному невибагливими до грунтів кущами і травами. Серед дерев вологих екваторіальних лісів багато порід із цінною деревиною (ебенове, або чорне, червоне, сандалове дерева, різні види пальм, каучуконоси).

Природні зони Африки

Мал. 2.24. Червоні фералітні грунти Африки

Природні зони Африки

Мал. 2.25. Багатоярусний екваторіальний ліс в Африці

Чи відомо тобі?

Ебенове дерево ще називають “чорним деревом” через те, що його деревина має чорний колір. Вона тверда, погано колеться, добре полірується і є дуже важкою. Чорна деревина найдорожча в світі. З неї виготовляють різні меблі. Також її використовують для виготовлення деталей музичних інструментів (наприклад, скрипкових грифів).

Природні зони Африки

Тваринний світ лісових ярусів. У лісах вологої екваторіальної зони існують різні умови для проживання тваринного світу. Вони змінюються горизонтально (передусім залежно від розміщення відносно водойм), а ще більше – вертикально, в різних ярусах. У грунті й лісовій підстилці мешкає багата мікрофауна, поширені різні безхребетні, землерийки, змії, ящірки. Наземний ярус багатий на дрібних копитних, лісових свиней, біля водойм живуть карликові бегемоти, окапі (родичі жираф) (мал. 2.26). Там живуть також горили – найбільші людиноподібні мавпи. Крони дерев – своєрідне царство багатьох інших видів мавп – колобусів, шимпанзе та ін. (мал. 2.27). Багато тут також птахів, гризунів, жуків, часто дуже великих розмірів. У всіх ярусах поширені мурахи і терміти. Повсюдно, зокрема й на деревах, живуть земноводні (особливо багато видів жаб). Найбільший лісовий хижак – леопард.

Природні зони Африки

Мал. 2.26. Окапі

Значення лісів для людини і довкілля. Екваторіальні ліси відіграють велику роль у формуванні природи не тільки тих місць, де вони ростуть, а й усього материка та навіть Землі в цілому. Багато із рослин екваторіальних лісів використовуються в господарстві: банан, кавове дерево, оливкова пальма та ін. Для вирощування сільськогосподарських культур на орних землях місцеві жителі вирубують і випалюють ділянки лісу. Впродовж 10-15 років займаються там землеробством. Грунт за цей період втрачає родючість, а тому освоєну ділянку залишають. Вирубування цінних порід деревини через такий спосіб ведення землеробства призводить до заміни природних корінних лісів вторинними, в яких проростають зазвичай менш цінні породи. Ще одним наслідком землеробства такого типу є розвиток процесів розмивання родючого шару грунту, утворення зсувів, збіднення тваринного світу. У результаті природа зони втрачає свою природну продуктивність і привабливість. Тож необхідно вживати спеціальних заходів для її охорони.

Природні зони Африки

Мал. 2.27 Шимпанзе

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

1. Як розміщені природні зони в Африці?

2. Яким чином клімат впливає на формування грунтів у екваторіальних лісах Африки?

3. Які особливості проростання рослинності в екваторіальних лісах Африки?

4. Які тварини поширені в екваторіальних лісах?

5. Яке значення мають екваторіальні ліси Африки для людини і довкілля?

Застосуй знання, дізнайся більше

1. Використовуючи різні джерела знань, опиши один із видів рослин, який характерний для екваторіальних лісів Африки.

2. Використовуючи різні джерела знань, опиши один із видів тварин, який характерний для екваторіальних лісів Африки.

Назви зображені об’єкти чи явища

Природні зони Африки


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Природні зони Африки