ПРОФІЛАКТИКА



ПРОФІЛАКТИКА – комплекс заходів, спрямованих на запобігання хворобам на пасіках, що грунтується на створенні для бджіл необхідних умов для нормальної життєдіяльності, дотриманні санітарних правил й охороні пасік від заразних хвороб.

Метою кожного бджоляра має бути нарощування великої кількості бджіл, збільшення строків їхнього життя, зміцнення здоров’я й підвищення продуктивності всієї пасіки. Поряд із цим необхідно прагнути до розведення нових порід бджіл, які стійкі до інфекційних захворювань і вирізняються підвищеною продуктивністю.

Насамперед

забезпечують бджіл повноцінними й доброякісними кормами. На пасіці встановлюють дві поїлки для бджіл, одну з чистою водою, іншу – з ледь підсоленою (зі вмістом 0,01 % кухонної солі). Природними кормами бджіл є мед і перга. Бджоли самі збирають їх, обробляють і зберігають. Від бджоляра вимагається тільки утримувати бджіл у місцевостях, багатих на медоносні рослини.

Восени кожній сім’ї залишають необхідну кількість доброякісного меду. Перед складанням гнізд перевіряють запаси меду на наявність паді. Падевий мед забирають повністю, замість нього дають цукровий сироп (3:2). Цвілі й заброджені

корми, проморожену або уражену кліщами пергу ставити в гнізда не можна, тому що це призведе до масової загибелі бджіл. Із настанням холодів бджіл поміщають у спеціально обладнані приміщення (зимівники) і протягом зими стежать за параметрами мікроклімату в них. Підтримують температуру на рівні 2-4 °С, а відносну вологість у межах 75-85 %. Стежать за тим, щоб бджоли не постраждали від мишей, на льотки ставлять загороджувальні сітки. При зимівлі бджіл на волі вулики добре утеплюють і ставлять у місцях, захищених від вітру й вогкості. Забезпечені на зиму достатньою кількістю доброякісних кормів, необхідними умовами утримання й догляду, бджолині сім’ї зимують без утрат, а до весни виходять сильними, працездатними, швидко розвиваються й забезпечують високу продуктивність.

Порожні рамки зі стільниками дезінфікують і зберігають у сотосховищах. Старі гніздові стільники, які використовувалися для виведення розплоду більше ніж два роки, а також неправильно відбудовані, стільники з цвілою пергою, забродженим медом, забруднені фекаліями бджіл, з’їдені мишами вибраковують і перетоплюють на віск.

Навесні бджіл догодовують медом, пергою й водою. При відсутності перги в гніздах їм дають медопергову суміш або заміняють її якою-небудь іншою білковою підгодівлею. Під час першого очисного обльоту звертають увагу на інтенсивність обльоту кожної сім’ї. У разі загибелі бджолиних сімей або підозри на захворювання необхідно, як уже зазначалось раніше, відібрати від 2-3 сімей по 50 живих і мертвих бджіл, упакувати їх у пакети й відіслати в лабораторію.

Пересадження бджіл у продезінфіковані вулики проводять у сонячний теплий день при температурі повітря не нижче ніж 10 °С. Гнізда бджіл скорочують, утеплюють, видаляють старі стільники, замість них дають продезінфіковані після зберігання на складі. Стільники повинні бути з правильно відбудованими чарунками, світлі. Загальна їх кількість відповідає кількості бджіл у сім’ї, зі зростанням сім’ї додаються й стільники.

Очищають вулики. Підмор і сміття збирають і спалюють. Відвологлі утеплювальні подушки заміняють сухими новими. Вулики, усі дерев’яні деталі, вуликові полотнинки, бджільницький інвентар, спецодяг дезінфікують у спеціально обладнаному для цього місці.

Особливу увагу приділяють не тільки чистоті вуликів, але й особистій гігієні й прибиранню пасічної території.

У вуликах при нормальній життєдіяльності бджіл постійно накопичується сміття: випорожнення, сорочечки личинок, кокони лялечок, трупи бджіл і розплоду, зіпсована перга, крихти воску. За зиму такого сміття у вулику накопичується дуже багато, і він стає чудовим матеріалом для розвитку в ньому різних мікроорганізмів, особливо цвілевих грибів, а також паразитів (кліщів, комах). У результаті таких нагромаджень умови існування бджіл погіршуються, вони можуть занедужати, тому необхідно очищати й дезінфікувати вулики, рамки, вставні дошки.

Передвуликові майданчики тримають у чистоті. Рекомендується постійно зрізати на них рослинність, щоб можна було відразу побачити викинутих із вулика мертвих або хворих бджіл, личинок або лялечок.

Бджоляр повинен носити чистий, бажано білий халат, ретельно мити руки з милом. На пасіці повинні бути відро, таз, рукомийник, мило, рушник і досить води.

Маткові клітки, годівниці, поїлки, стамески, медогонки після вживання миють і дезінфікують.

Щоб уникнути заразних хвороб, маток, бджолині сім’ї, вулики купують тільки з благополучних пасік. Дотримуються правил обережності при кочівлі бджіл. Нові пасіки комплектують здоровими бджолиними сім’ями. Для запобігання різним захворюванням знову завезених бджіл розміщають на ізольованій пасіці, не ближче 5 км від інших пасік. їх витримують під спостереженням протягом ЗО днів. Після закінчення цього строку, якщо ніяких збудників заразних хвороб не спостерігаються й лабораторні дослідження підтверджують це, бджолині сім’ї перевозять на основну пасіку.

При підозрі або виявленні на пасіці хвороби встановлюють причину її походження.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Мистецтво кобзарів і лірників.
Ви зараз читаєте: ПРОФІЛАКТИКА