Програмоване навчання



4.3. Програмоване навчання

Своєю практичною навчальною і корегуючою спрямованістю відзначається програмоване навчання. Воно забезпечує постійний зворотний зв’язок при вивченні матеріалу, індивідуалізує процес навчання, забезпечує чітку логічну послідовність виучуваного, розвиває навички самостійної роботи.

Під час програмованого навчання весь матеріал теми поділяється на невеликі дози – кроки (частини, етапи) і розташовується в логічній послідовності. Перелік кроків, етапів, що подають теоретичні відомості, а також вправи

і завдання зазначено у підручниках і посібниках із позначкою, а відповіді, тобто правильні написання, розв’язання завдань – у кінці підручника, які нумеруються, щоб їх можна було швидко знайти.

Учень знайомиться із пропонованим матеріалом, виконує завдання і звіряє правильність своєї відповіді з відповіддю у кінці підручника. Якщо відповідь правильна, то учень переходить до наступного кроку. Коли у відповіді припущено помилку, учень аналізує її, звіривши з відповіддю, і, усвідомивши правильність виконання, переходить до вивчення наступної частини матеріалу. Подаємо зразок виконання вправи, до якої подано

у підручнику відповіді.

– Прочитайте текст. Випишіть іменники, розподіливши їх за відмінами. Зробивши це, перевірте себе за відповіддю у кінці підручника.

Весілля

Весілля справляли по-старосвітському.

Дружки летіли верхи на конях по вулиці, на рукавах біліли хустки. По дорозі хутко шикувалися заслони, щоб перепиняти молодих і вимагати викупу. По хатах у молодого й молодої востаннє оглядали столи, чи все є так “як годиться”. Баба-розпорядниця не злазила з печі й звідти керувала всім весільним чином. Вона захворіла, пішовши до молодої розплітати косу й співати сумних пісень: пісні були навдивовижу дзвінкі й жалібні, а бабина горлянка рипуча, роки бабині лежали на її сухих плечах, як гаряча повсть, а ніч осіння – холодна (Ю. Яновський).

Практика переконує, що метод програмованого навчання доцільно впроваджувати у зв’язку з вивченням різних розділів шкільного курсу мови, а також на уроках зв’язного мовлення.

Для підвищення ефективності формування в учнів умінь і навичок писемного висловлювання, творення власних текстів різних типів мовлення вчителеві доводиться здійснювати періодичну корекцію учнівської вправності в бік її удосконалення, а подекуди й установлення грамотності на основі системи послідовно виконуваних орфографічних дій з урахуванням характеру написань.

Процес писемного мовлення складається з внутрішнього проговорювання та фіксації підготовленого матеріалу на папері, що вимагає автоматизованого оперування звуко-графічними асоціаціями. За кількістю операцій писемне повідомлення є складнішим від усного. Однак в усному спонтанному висловлюванні породження мовлення і його звукового оформлення є синхронним і тому вимагає повного автоматизму в оперуванні лексичним і граматичним матеріалом.

Щоб показати учням красу і можливості мови, вчителю необхідно добирати найрізноманітніші тексти за тематикою і типом мовлення, обирати ефективні форми, види роботи, передбачати етапи послідовного виконання дій. Програмоване навчання сприяє реалізації зазначених завдань. Наведемо зразок спіралевидного програмування на уроці зв’язного мовлення до теми “Учнівські перекази і твори” з виокремленням етапів, структури уроку, видів і форм роботи.

Етап І

1. Ознайомлення учнів із завданням уроку. (У вступній бесіді вчитель зазначає, що на двох уроках учні працюватимуть за такою структурою: складання власного тексту-розповіді, написання переказу, диктанту, аналізу і самооцінка написаних текстів).

2. Повторення вузлових питань із стилістики, орфографії, пунктуації (поняття про текст, мовні засоби розмовного, художнього і публіцистичного стилів, типи мовлення, повторення орфограм і пунктограм, уживаних у контрольному тексті).

Етап II

1. Самостійне складання учнями тексту-розповіді “Мати копає картоплю”.

2. Зачитування й аналіз окремих робіт.

Зразки учнівських робіт

Мати копає картоплю (етюд)

Ранок повіяв прохолодою. Ще не встигло сонце прогріти землю ласкавими променями, а мати вже вийшла на город. Вона, невелика тендітна жінка, завзято почала працювати. В усіх материних рухах відчувалося, що вона вміє і любить добре працювати (Олена І).

Мати копає картоплю (етюд)

Був теплий літній ранок, коли всі люди починали копати картоплю, бо настає пора збирання врожаю. У цю пору люди копають картоплю, бо це другий хліб, за допомогою якого люди зимують.

У цей день вийшла на город і мати копати картоплю. Встромивши заступа в землю, картопля ніби хоче вискочити, але ще в землі (Оксана Ч).

Етап III

1. Перше читання тексту-опори вчителем “Мати копає картоплю” для написання переказу.

2. Бесіда за змістом прочитаного.

3. Повторне читання тексту,

4. Самостійна робота учнів.

5. Написання переказу.

Примітка. Текст-опора, за яким учні писали переказ:

Мати копає картоплю. В повітрі стоїть сухуватий пил, а тепла земля пахне втомою. Материне лице запорошилося сірою землею, руки також запорошені, тільки карі її очі з живчиками зіниць блищать свіжо й чисто. Іноді випростовується і, спершись на заступ, відпочиває. І чує, мабуть, як уже мріє про спочинок город, як тоскно скрикують в охололій вишині запізнілі перелітні птахи (Євген Гуцало).

Зразки учнівських переказів

Мати копає картоплю

В повітрі стоїть сухуватий пил, а тепла земля пахне втомою. Материне лице запорошене сірою землею, руки також запорошені, тільки карі очі блищать свіжо й чисто. Іноді мати випростовується, спершись на заступ, і відпочиває. Вона думає, що город, мабуть, теж хоче відпочити (Олена І).

Мати копає картоплю

В повітрі літає сухий пил, а тепла земля ніби дихає втомою. Руки і лице у матері запорошилися сірою землею, і тільки ясні очі сяють живчиками та радістю. Ось вона випросталася і сперлась на лопату, ніби дослухається до землі. І ніби чує вона, як важко дихає втомлена земля в очікуванні відпочинку; чує, як небесну блакить прорізує останній крик перелітних птахів (Оксана Ч).

Етап IV

1. Самоаналіз і самооцінка якості виконання роботи.

2. Зачитування кращих робіт.

3. Колективний аналіз учнівських робіт.

Етап V

1. Читання тексту-опори “Мати копає картоплю” вчителем для написання диктанту.

Примітка. Текст-опору, за яким учні писали переказ, вчитель пропонує записати в зошит під диктовку для зіставлення трьох текстів.

Етап VI

1. Удосконалення написаного (саморедагування тексту-розповіді “Мати копає картоплю”).

2. Самостійна робота вдома – текст-роздум “Про що мріє мати?”.

Під час зіставлення власних текстів із текстом-опорою активізується увага учнів до аналізу мовних засобів, стилів і типів мовлення. Доповнюючи текст-опору власними роздумами, учні уважно добирають слова й будують речення, які найточніше передають їхні думки.

Самостійно складені тексти-роздуми характеризувалися багатством мовних засобів, виразністю, точністю, послідовністю й відповідали стилю та типу мовлення, наприклад:

Про що думає мати?

Мабуть, думає про сьогодення, а може, пригадує себе дівчиною, котра пізнала радість життя. Є чому радіти матері. Виховала вона двох синів, які в усьому стали їй опорою. А чи пригадує той день, коли вперше привіз її чоловік до свого двору, з яким вона й донині живе люб’язно й щасливо?

Дивився я на неї раз у раз і радів, що доля живе з любою матусею мирно й лагідно, віщуючи їй довге щастя, довге життя… (Ростислав К).

Використання розмаїтої палітри методичних підходів, гнучких методів роботи сприяє творчому опрацюванню того чи іншого матеріалу, врахуванню рівня мовної підготовки учнів, досить активному розвитку їхнього усно-писемного мовлення.

Програмоване навчання збагачує систему методів навчання мови, робить ЇЇ здатною для реалізації удосконаленого змісту предмета.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Коронний розряд.
Ви зараз читаєте: Програмоване навчання