ПРОПАГАНДА І ПР

Related posts:

1. ПРОПАГАНДА ПРИРОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ПРОПАГАНДА ПРИРОДООХОРОННА – відбір і широке розповсюдження через органи масової інформації та комунікації (газети, радіо, телебачення, журнали, публічні лекції тощо) фактів, поглядів та ідей, що забезпечують макс. збереження прир. багатства. Особливе місце в П. п. посідає пропаганда охорони живої природи як розуміння необхідності ретельного збереження місць помешкання тварин і рослин, їхнього […]...
2. ПРИРОДООХОРОННА ПРОПАГАНДА Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННА ПРОПАГАНДА – див. Пропаганда природоохоронна....
3. ПРОПАГАНДА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРОПАГАНДА ЕКОЛОГІЧНА – відбір і широке розповсюдження через органи масової інформації та комунікації (газети, радіо, телебачення, журнали, публічні лекції тощо) фактів, поглядів та ідей, що забезпечують формування екол. світогляду, розуміння необхідності гармонійної взаємодії людини з природою....
4. Пропаганда Політологічний словник Пропаганда (лат. propaganda, від propagare – розповсюджувати) – діяльність, що передбачає системне поширення, поглиблене роз’яснення соціально-політичних, економічних, правових поглядів, ідей, теорій і забезпечує формування в суспільстві певних настроїв, закріплення у свідомості громадян тих чи інших цінностей, орієнтацій, уявлень з метою максимального розширення кола прибічників відповідної ціннісної системи. Пропаганда як явище виникла у давні […]...
5. Міністр без портфеля Політологічний словник Міністр без портфеля – в окремих країнах член уряду, який не очолює безпосередньо міністерство або інший центральний орган виконавчої влади, а виконує окремі доручення глави уряду. Це здебільшого політичні діячі, які можуть забезпечити підтримку уряду з боку своїх парламентських фракцій. Іноді М. б. п. – політичний радник уряду. М. б. п. є посадовою […]...
6. Позапарламентський спосіб утворення уряду Політологічний словник Позапарламентський спосіб утворення уряду – процедура формування уряду, властива президентським і президентсько-парламентським республікам, коли законодавчий орган не бере безпосередньої участі у процесі формування кабінету або його роль у цьому плані обмежена. Склад уряду може не залежати від розстановки партійно-політичних сил у парламенті. Склад уряду та його програма визначаються главою держави і мають отримати […]...
7. ДЕМАГОГІЯ Культурологічний словник ДЕМАГОГІЯ – вид мовлення, яке розраховане на обман слухачів; брехливі обіцянки, навмисне, свідоме перекручення фактів. У пропаганді Д. часто використовується для завоювання довір’я людей, що некритично мислять....
8. ЗООПАРК Екологія – охорона природи ЗООПАРК, парк зоологічний – культ.-освітня та н.-д. установа, де утримуються, експонуються і вивчаються дикі та свійські тварини. Основне завдання 3. полягає в поширенні наук.-природничих знань та пропаганді ідей охорони природи. Див. також Сад зоологічний....
9. Агітація Політологічний словник Агітація (від лат. agitatio – приведення в рух, спонукання) – діяльність, спрямована на переконання іншої особи або групи осіб, спонукання до певних рішень або дій, зокрема для збільшення кількості прихильників ідеї (програми, політики тощо), у виборчій кампанії – для збільшення кількості прихильників кандидата та голосування за нього. Агітація, що використовується у виборчій кампанії, […]...
10. Інвеститура уряду Політологічний словник Інвеститура уряду (лат. investio – одягаю, наділяю) – винесення парламентом (нижньою палатою) вотуму недовіри новосформованому уряду. Рішення про І. у. приймається парламентом абсолютною більшістю голосів на основі поданих формально призначених главою держави прем’єр-міністром складу уряду і програми його діяльності. І. у. відбувається в країнах з парламентарними та деякими змішаними формами державного правління. В […]...
11. Ризик та невизначеність у підприємницькій діяльності Ризик та невизначеність у підприємницькій діяльності – непередбачена суб’єктами господарської діяльності небезпека та недостатність інформації про умови такої діяльності і низький ступінь передбачуваності сукупності цих умов. Р. та н. у п. д. переважно тотожні з проблемою економічної безпеки підприємництва та властивими їй факторами ризику (див. Економічна безпека підприємництва). Щоб послабити Р. та н, у п. […]...
12. Гриф секретності Гриф секретності – штамп встановленого зразка, обов’язковий реквізит кожного матеріального носія інформації, що віднесена до державної таємниці. Наданням документу, виробу або іншому матеріальному носію інформації Г. с. здійснюється засекречування цієї інформації. Г. с. містить відомості про ступінь секретності інформації (“особливої важливості”, “цілком таємно” “таємно”), строк засекречування інформації та посадову особу,, яка надала зазначений гриф. Забороняється […]...
13. Липинський В’ячеслав Політологічний словник Липинський В’ячеслав (1882 – 1931)- український історик, політолог, громадсько-політичний діяч, випускник філософського факультету Краківського університету. Був організатором Української демократично-хліборобської партії, послом гетьманського уряду та УНР у Відні, одним із засновників “Українського Союзу хліборобів-державників”. Сформулював і обгрунтував доктрину українського консерватизму. Вважав, що для України була б найпринагіднішою спадкова монархія на чолі з гетьманом як […]...
14. Прем’єр-міністр України Прем’єр-міністр України – посадова особа, яка організовує і координує роботу Кабінету Міністрів (уряду) України, діючи в межах, визначених Президентом України. Згідно з Конституцією України і Конституційним Договором П.-м. У. призначає Президент України у місячний строк після вступу на посаду або з дня відставки попереднього складу Уряду. П.-м. У. звільняється з посади також Президентом. Верховна Рада […]...
15. Інтерпеляція Політологічний словник Інтерпеляція (з лат. interpellatio – переривання промови, позов, вимога) – форма парламентського контролю, яка застосовується у країнах з парламентською, рідше змішаною формою державного правління. Це особлива форма депутатського запиту, яка формується як вимога групи депутатів парламенту, звернена до уряду в цілому чи до окремих його членів надати роз’яснення з приводу певного суспільно значущого […]...
16. Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів діяльності уряду, законопроекту або певної акції уряду загалом або окремого міністра. Після цього відбувається відставка уряду або міністра, якому оголосили В. н. Ініціатива порушення питання про В. н. може випливати […]...
17. Значення переконуючого впливу в мовленнєвому спілкуванні – ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ ТА МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 8 ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ ТА МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ Значення переконуючого впливу в мовленнєвому спілкуванні Питання про роль та значення переконуючого впливу в мовленнєвому спілкуванні розглядається багатьма спеціалістами. Проте найцікавіші результати отримали соціальні психологи, автори експериментальної риторики Йєльського університету. Ідеться про так звану переконуючу комунікацію. Як відомо, риторика вчить мистецтву красномовства, переконання під […]...
18. Дебати політичні Політологічний словник Дебати політичні (від фр. débat – обговорення, дискусія, спір) – форма обговорення, дискусії в роботі парламенту, з’їзду, конференції, політичної партії, мітингу, у засобах масової інформації, у роботі міжнародних організацій. Під час Д. п. відбувається обмін думками між учасниками заходу з актуального політичного питання. Закінчуються Д. п., як правило, прийняттям відповідного політичного документа (угоди, […]...
19. Республіка Державне управління Республіка. Форма правління, за якої всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональними представницькими установами. Парламентська республіка – це форма республіканського правління й організації державної влади, за якої парламент відіграє провідну роль у політичній системі. В парламентській республіці органи виконавчої і судової влади обираються або затверджуються парламентом, якому належать владні пріоритети. […]...
20. Піхно Дмитро Іванович Піхно Дмитро Іванович (1853-1909) – представник київської політекономічної школи. Політична економія повинна, на його думку, вивчати закони, яким підпорядковані господарські явища в народному житті (цьому не може сприяти математичний метод). Він дотримувався спрощеної концепції суб’єктивної цінності, що творить індивідуальну та об’єктивну цінність. Продуктивною називав працю, що досягає певної корисної мети. Ефективність господарської діяльності, за П., […]...