Пряма мова. Діалог. Тематичне тестування



Урок № 38

Тема. Пряма мова. Діалог. Тематичне тестування

Мета: закріпити вивчене про пряму мову та діалог; з’ясувати рівень засвоєння вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам’ять, уміння використовувати здобуті знання на практиці, формувати навички самостійної роботи.

Тип уроку: комбінований (закріплення знань та навичок; перевірка й облік здобутих знань, умінь та навичок).

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

I. Повідомлення теми і мети уроку.

II. Відтворення теоретичних відомостей.

V Бесіда.

1) Що таке пряма

мова і слова автора?

2) Як ставляться розділові знаки при прямій мові?

3) У чому різниця між прямою і непрямою мовою?

4) Як пряму мову замінити непрямою?

5) Що таке цитата?

6) Яких правил слід дотримуватися при цитуванні?

7) Яка особливість діалогу як різновиду прямої мови?

8) Як ставляться розділові знаки у текстах із діалогом?

III. Виконання вправ на закріплення вивченого.

V Попереджувальний диктант.

Взяло дівча воду з броду на коромисельце, жовнір каже: “Дай нап’юся, розвеселю серце” (Нар. творч.). З далекого броду, викупавши вроду, додому вертався лелека “на тихії води, на яснії

зорі”, на Україну далеку (В. Ілляшенко). Згадати байку Глібова припало про те, як “хтось бомагу в суд подав” на Щуку, бо “такеє виробляла, що у ставку ніхто життя не мав”. Напевне, й ви ту байку пригадали і скажете: “Було таке колись…” З тих пір втекло води таки чимало, та Щуки, вірте, не перевелись. І Щук тепер у річку не кидають (вердиктів-бо таких не визнають): пошепчуться в “верхах”, позасідають і закордонний паспорт видають (А. Фаріон). “У ногах правди нема!” – приказував щоразу Прокруст (А. Крижанівський). Гукнув поет маститий, побачивши ліси: “Уклінно припадаю до вашої краси!” Йому прошелестіли стривожені дерева: “Пером нас оспіваєш, а тиражем з’їси” (Г. Латник).

Щоразу, слухаючи спів Івана Семеновича Козловського, відчуваємо його хвилюючий вплив: душа очищається від усього дріб’язкового, суєтного, буденного. На пам’ять приходить прочитане колись про французького митця XVIII століття Шардена. Дехто з сучасників стверджував, що загадка його мистецтва криється в таємничих сполуках фарб. Видатний живописець якось зауважив:

– Хто вам сказав, що пишуть фарбами?

– А то ж чим?

– Користуючись фарбами, пишуть почуттями.

“Епохою в нашому мистецтві” назвав Козловського Олесь Гончар. Ось як писав про співака Іван Драч: “Івану Семеновичу вдалося поєднати в характері та долі дві тенденції: почуття прекрасного і бажання робити людям добро”. Письменник Віктор Шкловський назвав голос Козловського “голосом ангела, що тужить за Україною”. (За Л. Тесленко)

Словник.

Тенденція – напрям розвитку якогось явища; прагнення, схильність.

V Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо тексти без їх вилучення).

Ой просила мати сина:

– Бери, сину, Василину.

– Василина – як тернина,

Хочу, мамо, Катерину.

Лиш Катрусю, мамо, хочу:

У Катрусі карі очі.

Ой грозила мати сину:

– Бери, сину, Василину,

Бо не пущу у хатину!

– Краще, мамо, піду з хати

Із вітрами вікувати!

– Ой вернися, любий сину,

Веди свою Катерину…

– Не вернуся, не вернуся,

Бо не хоче йти Катруся.

Нащо тобі було, мати,

Любов нашу розбивати? (І. Стронський)

– Що ж для нас визначального у творчості Довженка? Перечитаймо “Щоденник” – цей найкращий компас у морі його почуттів. Хто б ще отак написав: “Нема на світі другого такого народу з такою безмірно жахливою долею. Нема і не було в Європі великого пасинка другого, що так би був зневажений в усіх своїх правах на догоду підлих кон’юнктур…” А це ж і досі так.

Він народився й жив для добра та любові. Його “вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості” (“Щоденник”). До останнього подиху він поклонявся красі.

“Життя народу – у жнивах ланів. Воно у виноградних гронах, в усмішці неба і в сльозах його – дощах і росах, що падають на плоди садові. Воно не в законах адміністрацій, а в труді і в любові”,- ось його безсмертні слова. (За М. Костенком)

Словник.

Кон’юнктура – сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи чи процесу.

IV. Перевірка самостійної роботи учнів.

V. Повідомлення способів перевірки здобутих знань та сформованих умінь і навичок (інструктаж до тестування).

VІ. Проведення тестування.

1. Прямою мовою називається:

А) чуже мовлення, передане недослівно, із збереженням лише основного змісту, але не форми та інтонації;

Б) чуже мовлення, передане дослівно, без змін, із збереженням змісту, форми та інтонації;

В) слова, які супроводжують чуже мовлення, передане без змін;

Г) слова, які називають того, хто передає чуже мовлення.

Скласти й записати речення з прямою мовою після слів автора (напр.: Віти й трави тихо моляться уклінно: “Невмируща будь, калино-Україно!” (Д. Білоус). Низочкою ходим, тонкими голосочками виводим: “Ой на річці, на Йордані, там Пречиста ризи прала” (Л. Костенко)) або речення з прямою мовою перед словами автора (напр.: “Пізнай себе”,- учив Сковорода нас, і от, здається, я пізнав себе (С. Зінчук). “Причинний!” – говорили ви тоді, коли я в грошах не знавав принади і через сни таємні, золоті я рвався геть од теплої посади (А. Кримський). “Де Почайна, Либідь? Де вони? Чом зникають орні землі, луки?” – в нас щодня запитують сини, незабаром запитають внуки (В. Женченко). “І за що нас убито?” – запитує досі голосами невинними сумний Бабин Яр (П. Осадчук). “Мовчання – золото”,- притакують молоти (Я. Лесів). “Ні риба ні м’ясо”,- дійшов висновку Біфштекс, характеризуючи Дієтичну Котлету (Б. Слюсар)).

2. Діалог – це:

А) дослівний уривок із чийогось висловлювання, що наводиться для підтвердження чи пояснення власних думок;

Б) пряма мова, що передає розмову двох або кількох осіб;

В) чуже мовлення, що передається не дослівно, а із збереженням основного змісту висловлювання;

Г) слово або сполучення слів, яке називає, до кого звертаються.

Скласти й записати діалог із двох-трьох реплік (напр.: – Ви з котрого села? – 3 того, що ні плота, ні кола (Нар. творч.). – А яке воно, щастя? І в чому? Що то значить в твоєму житті? – Повернутись до отчого дому! Не блудить на далекій путі! (О. Ющенко). – Вселенська душе, що тобі болить? – Хіба не бачиш? Кров, яка горить! (В. Базилевський). – Про посаду заступниці Шила можеш не мріяти! – категорично заявила Голці Швайка. – А то чому? Адже я гостра! – Знаю, голубонько, що гостра й блискуча, та, на жаль, у голівці твоїй дірка! (Б. Слюсар)).

3. Пряма мова супроводжується:

А) непрямою мовою;

Б) вставними словами;

В) словами автора;

Г) уточнюючими членами речення.

Скласти й записати речення, в якому слова автора розривають пряму мову (напр.: “Україно! — вчулося спросоння.- Ти одна – життя мого підсоння” (М. Самійленко). “Не продавай мене за безцінь! – кричить розхристана душа усе життя на перехресті.- На самоті не залишай!” (Б. Дегтярьов)).

4. Конструкція з непрямою мовою є:

А) складнопідрядним реченням із підрядним означальним;

Б) складнопідрядним реченням із підрядним з’ясувальним;

В) складнопідрядним реченням із підрядним обставинним;

Г) складносурядним реченням.

Скласти й записати речення з непрямою мовою (напр.; Спитай в Екзюпері і Чорновола, яка вона, та, що в польоті, смерть? (В. Терен). Я спитав старого лісоруба, чи не жаль йому цих верб і дуба? (П. Біба). Як тобі сказати, що людина – то не ворог птиці чи звірку? (М. Сингаївський). Мати синочку казала щодня, що грам нікотину вбиває коня (Л. Куліш-Зіньків). Я сказав тобі, ти скажи мені, із якої ти – не збреши – рідні (О. Матійко)).

5. Речення з непрямою мовою – це:

А) Прислів’я каже: “Більш роби, та менше говори…” (Л. Боровиковський );

Б) “Все перемелеться – буде мука”,- то легка поговірка, та правда тяжка (П. Воронько);

В) Ми спитали у сороки, скільки їй, сороці, років (Є. Гуцало);

Г) Рід жаб’ячий надумався прохати собі в болото короля (Б. Грінченко).

Скласти речення з прямою мовою, перебудувати його на речення з непрямою мовою. Обидва речення записати.

6. Речення, що вміщує цитату,- це:

А) Як я ходив на вечорниці, то ти пішки попід стіл ходила і казала до кота: “Вуйку, посуньтесь!” (Нар. творч.);

Б) На річку море раз гнівилось і ревло, що річка береги водою розбовтала (Л. Боровиковський);

В) “Оце розвеличався!” – Барвінок, сміючись, озвався (Б. Грінченко);

Г) Ніби на гравюрі Хокусаї, ліс грабовий золотом цвіте, щоголівське небо нависає над землею – “синє, та не те” (М. Рильський).

Скласти і записати речення з цитатою, яка супроводжується словами автора (напр.: Згадай “Народе мій…” – Франків пролог, а надто ці слова: “По власнім полі”… Це вже про нас. Якої нам ще долі? (Р. Лубківський). “Ой, летіли дикі гуси…” – ніби бачу ключ сумний, наче в небеса дивлюся: що то – голос неземний! (Н. Супруненко)) або скласти висловлювання, в якому цитата виступала б частиною речення (напр.: Згорни ретельно складену промову і до людей по-людському промов Тичинине “Я єсть народ”. І годі. Все сказано (Р. Лубківський)).

VII. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того як тестові завдання виконано).

VIII. Підведення підсумків уроку.

IX. Домашнє завдання.

Виписати з художнього твору уривок (8-10 речень), що містить діалог.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Кліматичні діаграми південної америки.
Ви зараз читаєте: Пряма мова. Діалог. Тематичне тестування