Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора



ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

Урок № 44

Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора

Мета: закріпити знання учнів про пряму мову, закріплювати вміння й навички правильного вживання розділових знаків у реченнях з прямою мовою, повправляти у дотриманні правильної інтонації в реченнях із прямою мовою; розвивати логічне мислення, пам’ять, емоції.

Тип уроку: урок закріплення знань і навичок.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Робота

біля дошки. Доповнити речення прямою мовою і записати, ставлячи потрібні розділові знаки.

Учитель увійшов у клас і сказав…

Учні теж привітались, а потім учитель спитав…

… відповів п’ятикласник Сергій.

Робота з підручником. Виконання вправи 239 (усно).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

Бесіда.

– Що таке пряма мова? слова автора?

– Як ставляться розділові знаки у реченні з прямою мовою після слів автора? Навести приклад такого речення.

– Як ставляться розділові знаки в реченні, якщо слова автора стоять після прямої мови?

Як пояснити те, що в реченнях із прямою мовою часто вживаються звертання?

ІV. Виконання вправ на закріплення.

Самостійна робота. Скласти два речення з прямою мовою, щоб слова автора стояли то перед прямою мовою, то після неї (усно).

Диктант із коментуванням. Накреслити схеми вказаних учителем речень.

1. Вовк у лося запитав: “Ти чому рогатий став?” Лось сказав: “Тому рогатий, що рогаті мама й тато”. “Ну й свистить в шпаківні шпак!” – дивувався в річці рак. (Є. Гуцало.) “Зіграєм в піджмурки!” – місяць сказав і за горою зник. “В піджмурки зіграємо!” – вітер прорік і у ліску затих. “Зіграєм у піджмурки!” – годинник пробив й зозулю замкнув на засув. “Зіграєм в піджмурки!” – сказав я собі, під ковдру заліз і заснув. (У. де ла Мер.)

2. У полі могила з вітром говорила: “Повій, вітре, буйнесенький, щоб я не чорніла!” Козак під’їжджає, дівчині гукає: “Дівча миле, чорнобриве, напій же коня”. Та не вийшла дівчинонька, вийшла стара мати, взяла коня за поводи та й стала питати: “Сину ж ти мій, соколоньку, де тебе шукати?” Пишуть турки і татари старесеньким дідам: “Виходжайте, українці, проти орди з хлібом!” Та зійшлися старі діди і стали гадати: “Либонь, будем, милі браття, до Січі втікати”. (Нар. творч.) Йде січове військо та співає стиха: “Як поборем воріженьків, не буде в нас лиха”. Йде козацьке військо, пісня степом лине: “Як поборем воріженьків, слава не загине”. (М. Гайворонський.) Лунає клич, лунає голосний: “Вперед, вперед, у бій святий! (А. Лотоцький.)

Самостійна робота. Переписати речення, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пряму мову підкреслити.

“А що ж мій кінь білогривий?” – Олег зап..тався. “Не п..тайся, милий княже!” – слуга обізвався. І поїхав Олег віщий, поїхав у гості, коло Дніпра на бер..зі оглядає кості. І Олег на білий череп наступив ногою і говорить: “Спи, мій коню, в мирі та спокою!” Він на череп наступає, пох..тнути хоче, а гадюка із черепа пнеться чер..з очі. І промовив Олег віщий: “Твоя правда, сивий! Згубив мене мій кінь вірний, мій кінь білогривий!” (За С. Руданським.)

V. Перевірка самостійної роботи учнів.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

§ 13, вправа 238.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Розвиток політичної думки в україні.
Ви зараз читаєте: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора