Пунктограми в реченні з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування
ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ ІЗ СИНТАКСИСУ, ПУНКТУАЦІЇ І СТИЛІСТИКИ
§ 9. Пунктограми в реченні з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування
Про особливості вживання розділових знаків у реченні з прямою мовою та в діалозі, про заміну прямої мови непрямою, а також про способи цитування
Пригадайте
– Що таке пряма мова? Чим пряма мова відрізняється від непрямої?
– Що спільного й відмінного між прямою мовою й цитатою?
– Які особливості побудови діалогу?
117. Прочитайте спочатку перший текст,
Текст 1. Карно і Лаврін пішли до священика, щоб він допоміг їм розв’язати непорозуміння з грушею.
То діліться щороку грушами пополовині, – сказав священик.
– Коли ж, батюшко. Лаврінові діти лазять у город, вибачайте, як свині, й толочать огородину, а стара мати ще й намовляють
– Бо твоя жінка таки гадюка, вибачайте в цім слові, батюшко. Твою жінку тільки посадить у клітку та показувати за гроші, як звірюку, на ярмарках. Вона кривдила, батюшко, й нашу матір, вибила їй око, й моїх дітей так і лупить ломакою по чому влучить. – жалівся Лаврін.
– Ну. то як же воно буде? – спитав священик.
– Нехай так буде, батюшко, як ви скажете. Так, як ви присудите, так воно вже нехай і буде! – сказали брати.
– То я ж кажу, щоб Карпо заплатив тобі три або чотири карбованці, та й нехай буде груша його, то й сварки більше не буде між вами, – знов сказав священик.
– Зроду на це не згоджусь! – сказав Лаврін. – Там батюшко, груші, вибачайте, коли ласка, як ваші кулаки. Я щороку продам груш два, а то й три мішки за три або й за чотири карбованці.
– Ну. то ти, Карпе, одріж йому землю з грушею.
– Хіба я таки сказився чи з глузду з’їхав, щоб одрізувать землю. – сказав Карпо.
– То йдіть собі та, про мене, вдавіться тими грушами разом із своїми жінками. – сказав священик, пішов у кімнату та й зачинив двері (І. Нечуй Левицький).
Текст 2. Священик порадив братам Кайдашенкам ділитися грушами порівну. Не бачачи згоди, запропонував, щоб Карпо заплатив Лаврінові три або чотири карбованці і лишив ту грушу собі, з чим Лаврін категорично не погодився, бо він може щороку продавати груші на таку суму. У священика був ще один варіант. Карпо мав відрізати братові клапоть землі, на якому росте груша. Така пропозиція вкрай обурила Карпа. Свою незгоду брати висловлювали в грубій формі, ображаючи членів родини, один одного. Усвідомивши безперспективність своєї місії, священик відмовився від виконання (За О. Пономаревим).
Чужа мова
Багато текстів, крім авторської мови, містять і висловлені чи невисловлені думки інших осіб, тобто чужу мову. Найпоширенішими засобами передачі чужої мови е пряма мова і непряма мова. Вибір того чи іншого засобу залежить від жанру тексту, його загальної стилістичної спрямованості, здатності автора точно, дослівно відтворити слова іншої особи тощо.
Пряма мова
Пряма мова – це чужа мова, передана дослівно. Наприклад: “Чого ти журишся? – вона спитала тихо. – Чи плачеш ти за ким. чи скоїлося лихо?” (Л. Глібов).
Непряма мова
Непряма мова – це чужа мова, що передасться не дослівно, а лише із збереженням основного змісту. Наприклад: Відомий французький письменник Вольтер стверджував, що чудово бути скромним, та не слід бути байдужим.
Введення в текст
Є два способи введения речень л прямою мовою в текст: з виділенням прямої мови в абзац і без її виділення. Перший спосіб характерний для публіцистичного та художнього стилів мовлення. Так здебільшого вводять діалоги. При цьому пряму мову а лапки не беруть, а перед нею ставлять тире. Наприклад:
Ось він поглянув у засніжену далечінь, що горбилася за селом, і тихо покликав Мороза:
– Морозе. Морозе, іди до нас кутю їсти! (М. Стельмах). Другий спосіб – без виділення прямої мови в абзац, як правило, вживається при цитуванні, а також для оформлення невисловлених думок та окремих реплік, що композиційно не розривають авторської розповіді. При цьому пряма мова береться в лапки. Наприклад: Семен, одягнувшись. сидів на березі, коли з другого боку, греблею, підійшла молодиця. Семен закривсь рукою від сонця. “Либонь. Мотря. – подумав він. – Вона!” (М. Коцюбинський).
Діалог
Особливою формою прямої мови е діалог – розмова двох осіб. Кожну репліку діалогу звичайно записують з абзацу, але можливе введення діалогів у текст і без їх виділення в абзаци. Наприклад: “Куди їдете?” – “До Києва”. – “А мене підкинете?” – “Сідайте!”
Цитата
Одним із видів прямої мови є цитування.
Цитата – це дослівний уривок з якогось тексту, що наводиться для підтвердження чи пояснення певної думки. Цитати використовують у доповідях, публіцистичних виступах. наукових роботах.
У цитаті не можна нічого змінювати, навіть розділових знаків. Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками. Наприклад: Слово для Лесі Українки – це “гострий, безжалісний меч, що здійма вражі голови з плеч”.
Зверніть увагу
Дуже важливо вміти правильно ввести цитати в контекст, правильно робити посилання, в усному мовленні словесними або інтонаційними засобами позначити початок і кінець цитати.
Способи цитування
Є різні способи цитування.
Цитата у формі прямої мови вводиться словами автора. При цьому треба дотримувати пунктуаційних правил, як і при прямій мові.
Цитата може бути частиною речення і зливатися зі словами автора. Таку цитату треба писати з малої літери й брати в лапки. Наприклад: Ідеологи звинуватили М. Руденка в “грубих помилках у поетичній творчості”.
Коли при цитаті е вказівка (посилання) на її джерело чи автора, цю вказівку беруть у дужки і крапку ставлять після неї – за умови, що вона написана в одному рядку із цитатою. Якщо ж посилання на джерело чи автора стоїть нижче цитати, після неї ставлять крапку, а посилання беруть у дужки, після яких не ставиться ніякий розділовий знак. Віршовану цитату, яку записують посередині рядка із збереженням віршованих рядків, у лапки не беруть. Також не беруть у лапки епіграф. Порівняйте:
1. Тече вода з-під явора яром на долину, пишається над водою червона калина.
(Т. Шевченко)
2. “У всякого своя доля і свій шлях широкий” (Т. Шевченко).
118.1. Прочитайте текст. Поясніть, чому прозаїк програв судовий процес.
ЛЮДСЬКЕ ІМ’Я І ЗАКОН
У Парижі вийшов у світ твір французького прозаїка Еміля Золя. Одним із персонажів цього твору був радник паризького апеляційного суду Дюверді. Письменник змалював його в доволі непривабливих фарбах… Виявилося, що серед паризьких юристів є тезко описаного в романі радника. Між ображеним юристом і письменником відбулася, напевне, не дуже весела розмова. Можливо, отака:
– День добрий, месьє Золя… Я – адвокат паризького апеляційного суду Дюверді!
– Дюверді???
– Так. Дюверді, якого ви описали й зганьбили в своєму творі…
– Але ж я вас не знаю…
– Це байдуже. Прошу вас при перевиданні твору замінити прізвище радника.
– Письменники не змінюють усталених прізвищ своїх персонажів.
– Тоді я відразу ж іду до суду. З позовом на вас!
– Щасливої дороги, пане адвокате!
– І виграю процес проти вас!
– Ні, програєте…
І все-таки ображений відвідувач не програв цікавого процесу. І прославлений письменник змушений був при перевиданні твору замінити прізвище свого персонажа. Згідно із законами, автор не мас права використовувати у своїх творах наймень, які дають привід ототожнювати негативний літературний персонаж із реально існуючою людиною (За І. Глинським).
II. Прочитайте вголос діалог між юристом і письменником, дотримуючись відповідної інтонації та передаючи емоційно-експресивні риси висловлювання.
У якому випадку розмова здається більш “енергійною, живою”: коли вдаються до діалогу чи до прямої мови?
III Перекажіть усно прочитане, зберігаючи в тексті діалог.
119.1. Пригадайте, які розділові знаки ставляться в реченнях з прямою мовою.
Спишіть речення Розставте пропущені розділові знаки. Накресліть схеми речень.
1. У грудях б’ються вдячності акорди, вуста шепочуть Дякую. Господь! (Ю. Вавринюк). 2. Яка ти розкішна земле думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом прикрашати зелом заквітчати квітами (М. Коцюбинський). 3. І просилася, і молилася Пусти мене старий діду на вулицю погулять (Нар. пісня). 4. Еге подумав Остап так ось воно що! (М. Коцюбинський). 5. Ото воно там якраз і було тикаючи назад пужалом сказав мій візник отам, де стовп (П. Панч). 6. Стоять вельможні. Діло затяжне. Здасться так стоятимуть довіку. Лесько сміється Голод підіжме, чкурнуть як від кукуріку (Л. Костенко). 7. Сідай, Оксано, сказав Федір Несторович і одвернувся до вікна (Г. Тютюнник).
II. Перебудуйте два речення (на вибір), змінивши місце розташування в них прямої мови і слів автора
120. Перебудуйте речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою. Які зміни відбулися в реченнях? Утворені речення запишіть.
1. “От і принесли нам лебеді на крилах життя”, – говорить до неба і до землі мій дід Дем’ян (М. Стельмах). 2. “М’ята, – прошепотіла Леся. – Зійшла холодна м’ята” (Г. Тютюнник). 3. “День завтра буде як золото”, – дивиться на зорі дідусь і йде зі мною до воріт (М. Стельмах). 4. До мене підійшла молода вродлива “сербіянка” й сяйнула величезними чорними очима: “Купи, гарний, хустку своїй нареченій. Не хустка – весна” (Г. Тютюнник). 5. “Ви б, Федоре Несторовичу, може, й плащ наділи? – спитала Одарка. – Воно таке, як на дощ…”. 6. Ігор присів на ліжко, потиснув Славуті руки: “Як тобі, учителю? Важко?” (В. Малик). 7. Еміль Золя написав колись палку статтю “Що я ненавиджу”, яка закінчується так: “А тепер ви знаєте, що я люблю, до чого відчуваю пристрасну любе” ще з юних літ” (М. Рильський).
Зверніть увагу
При заміні прямої мови непрямою змінюються форми особових та присвійних займенників, а також форми дієслів. Пропускаються звертання, вигуки, іноді вставні слова й частки.
121.1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому цитати. З якою метою вони використані? Простежте, як цитатний матеріал допомагає розкрити особистість відомого математика.
ПОЕТ ФОРМУЛ
Мирон Зарицький, професор, доктор філософії, кандидат фізико-математичних наук, народився на Тернопільщині. На науку він дивився, як на “правду і красу, що вивищує людину духовно”. Ще 1927 р. на ювілейному зібранні Наукового товариства їм. Т. Шевченка Зарицький виголосив доповідь “Правда, краса і математика”:
– Кого не манить ні краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці.
Поезія не різниться від математики вищим летом уяви, а математик різниться від поета лиш тим, що все і всюди розуміє. Але як і в мистецтві, так і в математиці лише гарні твори переживають століття і виховують цілі покоління…
Він і справді найбільше любив математику, був знавцем її історії. Проте не тільки її, захоплювався астрономією і заохочував студентів університету спостерігати зоряне небо. Любив поезій і навіть перекладав українською окремі розділи поеми Пушкіна “Євгеній Онєгін”.
М. Ешер. Геометричний етюд
Ті, кому пощастило слухати лекції вченого, дивувалися його вмінню поєднувати простоту н доступність викладу з високим науковим рівнем. Професор Львівського університету М. Сеньків згадував: “Зарицький” читав лекції виключно українською… Багато студентів приїхали з Польщі і ніколи не чули української мови. Усі вони акуратно відвідували й конспектували лекції професора… Він навчив нас більше, ніж теорема математичного аналізу, він навчив нас гуманності, любові до людей, тому що сам їх любив…”
Учні видатного математика відзначають: “Його українську мову вирізняла якась кришталева чистота, дивовижна милозвучність, істинність. непідробність… Своїм способом буття він ніби підкреслював: мова народу – його найцінніше надбання, яке треба берегти і примножувати” (За В. Шендеровським).
II. Поясніть розділові знаки при цитатах.
III. Передайте висловлену в тексті думку професора М. Сенькова за допомогою непрямої мови
122. І. Прочитайте вголос текст, супроводжуючи його доречними мімікою та жестами. Схарактеризуйте синтаксичні особливості розмовного стилю.
– Читав на дошці оголошення?
– Про танцювальний колектив? Ну. читав…
– Може, запишемось?
– Танцюристом? Хлопцеві? А балериною не дражнитимуть?
– Щоб ти знав, гопак – то не просто собі танець, то мистецтво двобою. Кажуть, нічим не поступається дзюдо або самбо!
– Ти ба! Хто таке каже?
– Тренер із дзюдо розповідав.
– Значить, правда. Може й справді записатися?
II. Експеримент. Трансформуйте уривок передайте пряму мову непрямою Поясніть, як це вплинуло на характер висловлювання.
123.1. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку Схарактеризуйте спосіб включення прямої мови в текст.
ЗДОРОВ’Я – У ТВОЇХ РУКАХ
Сучасна людина особлива, бо живе в поганих екологічних умовах, дихає забрудненим повітрям, п’є нечисту воду, привчилася зловживати медикаментами хімічного походження. Вона недостатньо звертає уваги на своє здоров’я, часто курить, вживає алкоголь.
Як відомо, основою життя є постійний обмін між організмом і довкіллям. Із довкілля людина одержує кисень, воду та необхідні для життя поживні речовини, тому зрозуміло, що здоров’я, опірність до несприятливих умов навколишнього середовища, довголіття значною мірою залежать від харчування. Важливо прислухатися до слів античного філософа Сократа: “Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити”.
В. Рекуненко. Господини амбару
Якщо говоримо про культуру харчування. то це означте не тільки чистий стіл з виделкою та ножем, білосніжною скатертиною, але н уміння користуватися раціональним, збалансованим. адекватним харчуванням. Ігнорування цими принципами з дитячого віку може призвести до розвитку багатьох захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин.
Проте більшість людей ставляться до раціонального харчування, як і до здоров’я в цілому, зневажливо. їм варто було б прочитати книжки відомого українського лікаря Миколи Амосова, який писав: “Не сподівайся на медицину. Вона непогано лікує багато захворювань, але не може зробити людину здоровою”.
А визнаний у світі австралійський лікар-дієтолог Кантер Джефрі вважає. що “немає хвороб, які не можна вилікувати, а є люди, яких не можна вилікувати, у яких немає сили волі, щоб себе дисциплінувати, немає достатнього розуму, щоб зрозуміти закони природи” (О. Ганич).
II. Уявіть, що вам треба розповісти своєму другу (подрузі) про культуру харчування. Перекажіть стисло текст (усно), змінивши стиль викладу на розмовний Чи відрізнятиметься ваша розповідь від розповіді на цю саму тему на засіданні гуртка юних науковців?
124. Попрацюйте а парах. Складіть і прочитайте за особами діалогів обговорення (7-10 реплік) порушеної в тексті попередньої вправи проблеми. Введіть у діалог цитату із тексту. Скористайтеся типовими для такого обговорення конструкціями, поданими в довідці.
Довідка. Я вважаю, що навпаки… З одного боку… Але разом з тим… Взагалі-то… Ні. ну чому… Але це не надто переконує…. А як ти вважаєш?.. А я не згоден!.. Це дуже цікава думка… То як же нам з цим бути?.. А все-таки…
125. Спишіть речення, виправляючи пунктуаційні помилки в оформленні цитат.
1. Григорій Сковорода здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.
2. Шевченко змальовує всенародний визвольний рух, коли: “жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки”. 3. У романі “Собор” Олесь Гончар порушив важливі проблеми сучасності, адже Нема країни кращої, ніж правда, – як сказав один із героїв твору. 4. З болем пише Тарас Шевченко про українське село “чорніше чорної землі блукають люди”.
126. Виконайте завдання одного з поданих варіантів.
Варіант А. Уявіть, що ви журналіст і берете невелике інтерв’ю (4-6 запитань) у представника певної професії. Поцікавтеся, чим приваблює його ця професія, наскільки вона важлива, які ділові якості допомагають у професійній діяльності тощо. Запишіть побудований діалог.
Варіант Б. Складіть і запишіть діалог (7-10 реплік) на одну із поданих тем шкільного життя: – Я люблю уроки фізики, а ти?”, “Що сьогодні було на уроці алгебри?”, “Завтра замість географії буде фізкультура”. Відтворіть особливості мовлення ваших однолітків
127. Висловте (письмово) свою позицію стосовно однієї із запропонованих тез Для аргументації висловлюваної думки процитуйте висловлювання видатних людей. Намагайтеся словесними або інтонаційними засобами позначити початок і кінець цитати. За потреби скористайтеся довідкою.
Теда І. Найчастіше успіх приходить до того, хто вміє спілкуватися. Теза 2. Математика – королева і слуга наук.
Довідка. І. І. Говорити не думаючи – все одно, що стріляти не при цілившись (Сервантес Мігель). 2. Результат великих справ часто залежить від дрібниць (Тіт Лівій). 3. Розуміння – початок згоди (Спіноза).
4. Хто не вміє говорити, кар’єри не зробить (Наполеон). 5. Треба знати, де що сказати (Нар. творчість).
II. І. Математика – то одна наука, без якої неможлива ніяка інша (С. Соболев). 2. Тим. хто не знає математики, важко збагнути справжню глибоку красу природи (Р. Фейнман). 3. Математика – це те, за допомогою чого люди керують природою і собою (А. Колмогоров). 4. Математика – панівна наука нашого часу. Ті завоювання зростають день у день, хоч і без галасу (Й. Гербарт). 5. Будете знати математику – будете знати все (С. Чаплигін). 6. Математика приводить у порядок невпорядковане, викорчовує безглуздість, фільтрує брудне і дає ясність (Ж. Фабр).
1. Способи передачі чужої мови залежать від ситуації спілкування, мети, призначення повідомлення. Пряма мова, на відміну від непрямої, допомагає передати не лише зміст, а й форму чужого мовлення з точним відтворенням складу й граматичної будови
2 Пряма мова може включатися в текст із виділенням П в абзац і без такого виділення. Особливою формою прямої мови є діалог.
САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА
128. Мікрофон. Продовж те фрази
1. З теми “Синтаксис, пунктуація і стилістика” я найкраще засвоїв (засвоїла)…
2. Одержані знання допоможуть мені…
3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на…
129. Виконайте тестові завдання. Свої відповіді зіставте з тими, що подані наприкінці підручника
Тестові завдання
1. Усі поєднання слів є словосполученнями в рядку:
А мобільний зв’язок, нехай співає, комп’ютерна гра, дивитися вниз; Б сідати в літак, двоє рибалок, навчити читати, вийти назустріч;
В роздуми і коментарі, залишений у спадок, посеред двору, буду читати:
Г читати вголос, парламентські вибори, добро перемагає, віддати вчасно.
2. Утворіть граматично правильні словосполучення, поєднавши слова, позначені цифрами, і форми слова, позначені буквами:
1 згідно А принципи
2 навчати Б принципам
3 зраджувати В на принципах
4 наполягати Г принципів
Г з принципами
3. Граматично правильно побудовано речення:
А Зібравшись у головній залі, почалося засідання комісії.
Б Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару.
В У газеті надруковано лист учня, що надійшов на адресу редакції.
Г Комісія проаналізувала зроблені висновки попередніми дослідниками.
4. Непрямий порядок слів із стилістичною метою використано в реченні:
А Мова – це історія народу. Мова – це шлях цивілізації і культури (О. Купрін).
Б Губки відіграють важливу роль у процесах очищення прісних водойм від гниючих органічних решток, бактерій і планктонних організмів (3 підручника).
В Осінь щедро засипала дубовим листом посохлі трави і пухнастий мох на пригорках (В. Кучер).
Г В одному з найславетніших соборів ворота царські вразили мене (Л. Костенко).
5. Характерними для наукового стилю с вставні конструкції в рядку:
А наприклад, таким чином, по-перше;
Б очевидно, нівроку, далебі;
В як на біду, слава Богу, на нашу думку;
Г отже, здається, чуєте.
6. Неправильно замінено пряму мову непрямою в реченні:
А Євген Гуцало писав, що пам’ять наша – глибокий чарівний колодязь…
Б Нова вчителька сказала учням, що мене звуть Олена Пилипівна.
В Мені казала мати, щоб робив добро і чисту совість не віддавав за шмати.
Г Сашко побажав сестрам доброго ранку.
7. Потребує редагування речення:
А Коли я ввійшов у кімнату, сестра сиділа й читала книгу.
Б Сестра, увійшовши в кімнату, сіла читати книгу.
В Увійшовши в кімнату, сестра сіла читати книгу.
Г Увійшовши в кімнату, сестра сиділа й читала книгу.
8. Односкладним с речення:
А Матусю мила, у твоїх долонях для мене заховався цілий світ (О. Довгоп’ят).
Б Без води й борщу не звариш (Нар. творчість).
В Вже і Дніпро не схожий сам на себе (М. Казидуб).
Г Ніхто з дітей не осмілився зайти до хати, зостались на вулиці (Є. Гуцало).
9. Відокремленим додатком ускладнене речення:
А За добро віддячують добром, а не злом (Нар. творчість).
Б Степе мій, любов моя дитяча, я тобі складаю нині звіт (С. Крижанівський).
В Жовті калюжниці – квіти дитинства – знов нагадали щасливі літа (Л. Гудзь).
Г У всьому, крім добрих справ, знай міру і час (Нар. творчість).
10. Вставне слово (словосполучення) лаг емоційну оцінку повідомлюваному в реченні:
А Здасться, зовсім і не треба цієї пізньої весни (Є. Маланюк).
Б За словами дослідників, Андрій Первозванний проповідував християнство в Царгороді (3 підручника).
В Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гуріненко).
Г На його думку, ситуація набуває загрозливого характеру (Д. Бедзик).
11. Реченню
Якою щасливою може бути родина, де жінка з розумінням поступається своєму чоловікові, а чоловік ніколи не заперечує мудрої поради лагідної жінки! (С. Горлач) відповідає схема:
А [ ], [ ], а [ ]
Б (якою ), (де ), а [ ]
В [ ]. (де ), а [ ]
Г [ ]. (де ), а ( )
12. Складним із сурядним і підрядним зв’язком с речення:
А Простелилась пам’яті ожина по горбах, куди малим ходив, і озвалась мамина стежина кущиком блідої лободи (М. Ільницький).
Б А земля лежить медова, а поля пожаті мріють, на городах достигають гарбузи зеленоребрі… (М. Рильський).
В Уперше в житті, за весь вік, за це літо уперше в роду, де не знали страху, я вижити мушу, я мушу вціліти, я мушу об’їхати смерть на шляху (Л. Костенко).
Г Кладе на обрій сонце свій малюнок, неначе у колиску малюка стелилась жінки лагідна рука й тривожна, ніби перший поцілунок (П. Галич).
13. Синтаксичні синоніми в мовленні використовуються з метою:
А уточнення певних фактів, явищ чи подій;
Б досягнення більш динамічного перебігу подій:
В надання зображуваному певних смислових відтінків значень:
Г надання мовленню урочистого характеру.
14. У реченні Привівши конягу в ліс. я думав ще назбирати грибів, але допавшись до книги, забувся і про гриби і про конягу, і про ліс (М. Стельмах) пропущено:
А коми після слів привівши і забувся;
Б коми після слів але і гриби;
В коми після слів забувся і гриби;
Г двокрапку.
15. Двокрапку потрібно поставити між частинами речення:
А Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання відродження української мови, державності, нації (1. Огієнко).
Б І є таке дивне щастя днини ясної ради соколом з неба впасти (В. Симоненко).
В Доцвітають мальви під вікном вересневі мальви доцвітають мати у зажурі поглядають як літа до виру одлітають (М. Борон ко).
Г Стріну ж я калину, небо те безкрає цілий день сопілка в моїм серці грає (А. Малишко).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Що таке словосполучення? Наведіть приклади синонімічних словосполучень.
2. Чому основною одиницею спілкування вважається речення, а не словосполучення? Яка роль у реченні граматичної основи?
3. Розкажіть про стилістичні можливості односкладних речень. У яких стилях мовлення використовуються неповні речення?
4. Які є групи вставних конструкцій за значенням? Яку стилістичну функцію виконують ці конструкції?
5. Які ознаки властиві складним реченням? У яких стилях мовлення вони найчастіше використовуються? Наведіть приклади синонімії складних речень.
6. Розкажіть про роль інтонації та особливості інтонування різних видів простих і складних речень. Наведіть приклади.
7. Випишіть із ваших підручників хімії, фізики чи біології по два приклади односкладних, двоскладних і складних речень. Схарактеризуйте їх стилістичне вживання.
8. Які є способи передачі прямої мови? Якими стилістичними ознаками вони характеризуються? Наведіть приклади.
9. Для яких стилів мовлення характерне цитування?
Проект
Об’єднайтеся в групи. Підготуйте тематичну рубрику на сайті вашого навчального закладу або електронну презентацію на тему “Синтаксис, пунктуація і стилістика”.
На першому етапі роботи над проектом обміркуйте, про що ви хотіли б розповісти, придумайте оригінальну назву, доберіть епіграф, сформуйте розділи тощо, а також розподіліть обов’язки в групі.
Теоретичні відомості радимо подавати стисло, оригінально, супроводжуючи їх цікавими схемами, малюнками Більшу увагу зосередьте на прикладах, корисних порадах. Зокрема, на сайті чи на презентації можна помістити
– опорні схеми, таблиці, малюнки;
– добірку крилатих висловів;
– уривки з художніх текстів як ілюстрації до синтаксичних норм;
– конкурсні завдання.
– тести для самоперевірки.
– “кумедні” речення з розмовного мовлення тощо
Корисно знaти
Прийменник і словосполучення
Для офіційно-ділового мовлення характерні словосполучення з прийменниками згідно з та відповідно до. Прийменник згідно з сполучають з іменником в орудному відмінку, а прийменник відповідно до – з іменником у родовому відмінку. Порівняйте:
Правильно | НЕправильно |
Діяти згідно з вимогами діяти відповідно до наказу | Згідно вимог, згідно до відповідно наказу, відповідно з наказом |
– Словосполучення з прикметниками та прислівниками у формі вищого ступеня обов’язково мають у своєму складі прийменники від, за або ж сполучник ніж. Порівняйте:
Правильно | Неправильно |
Вищий за мене | Вищий мене |
Говоріть правильно!
Синтаксичний зв’язок у словосполученні
Моя сторінка
Як це було
Дати відкоша
Що означає вислів дати відкоша? У тлумачному словнику знайдемо пояснення до нього – давати (діставати) відсіч. Уже ясніше Однак слово якесь дивне – відкоша. Ніби іменник, а такого немає в називному відмінку Чи є у нього споріднені слова? Який у нього корінь? Тут може допомогти тільки знання історії слова. Воно дасть змогу з’ясувати, що цей вислів мас два значення: первісне дати прочухана, відбити і вторинне дати гарбуза (тобто відмовити при сватанні). Виник він у середовищі запорізьких козаків. Вони стояли кошем, і в них були свої кошові. Горе було тим. хто нападав на кіш Вороги діставали відсіч, бо коша захищали всі. З ним, кошем, пов’язане і слово окощитися, тобто зробити зупинку, стати табором, отаборитися, оселитися постійно (За Н. Клименко).
Цікаво знати
Що то за звір?
Стародавні араби не знали слова верблюд, вживали замість нього до 1000 різних видових назв, залежно від віку, ступеня вгодованості, етап тварини тощо. У деяких мовах населення островів Тихого океану і зараз немає слів, які означали б собаку, птаха, звіра, дерево, камінь, але є слова, що означають окремі породи чи їхні види. Ненець або чукча не зрозуміє вашого запитання: “Чи багато снігу було цієї зими?”. У них немає загального слова сніг, зате є близько 20 назв для окремих видів снігу. Сахалінський нівх не знає слова стріляти, йому необхідно уточнити, хто стріляв і в кого. Південноафриканські племена мають у своїй мові назви для різних видів дощу і не мають назви для дощу взагалі (Г Передрій, Г. Смолялінова)
І таке буває
Незвичайні засоби спілкування
Доволі своєрідний спосіб передачі інформації створили жителі Канарських островів – свист, який можна почути на віддалі 14 км Народи Центральної і Південної Америки. Тропічної Африки. Південно-Східної Азії виробили особливу “мову барабанів” Майже в кожній сім’ї є свій барабан для “телефонних розмов” із сусідами і найближчими селами. Веди, жителі острова Цейлон, та пігмеї, мешканці лісів Центральної Африки, створили “мову шепоту”. Це своєрідний монотонний шепіт, подібний до поривчастого дихання великої собачої зграї Така мова дуже зручна: під час нічного полювання необхідно вести переговори тихо, щоб чутливо вухо слона чи антилопи не вловило ніякого шуму. Ці і багато інших засобів спілкування умовно можна назвати мовою, але всі вони виступають тільки як допоміжні до единого універсального засобу – мови словами (Г Передій. Г. Смолянінова)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...