ПУСТЕЛЯ ГЛИНИСТА

Related posts:

1. ПУСТЕЛЯ РУХОМА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ РУХОМА – як правило, піщана пустеля з грунтом, що розвіюється вітром, яка нерідко наступає на сусідні території....
2. ПУСТЕЛЯ СУХА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ СУХА, пустеля аридна – пустеля, що утворилася за умов сухого клімату (кількість опадів менш як 300 мм), дуже низької вологості повітря, дуже високих літніх т-р, різких температурних контрастів, переважання невеликої хмарності, що зумовлює значну інсоляцію, та частих сильних вітрів....
3. ПУСТЕЛЯ ЖАРКА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ЖАРКА – пустеля, де випаровування з поверхні в багато разів перевищує кількість атм. опадів (у 40 і навіть у 80 разів)....
4. ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА – різновид холодних пустель, де відсутність рослинності визначається низькими т-рами повітря та нестачею фізіологічно доступної вологи і речовин мін. живлення....
5. ПУСТЕЛЯ ЗЕЛЕНА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ “ЗЕЛЕНА” – один із різновидів екол. пустелі; зарості тропічної рослинності на місці колишніх орних земель, взагалі густонаселеного регіону (напр., на землях майя та ацтеків у Центр. Америці)....
6. ПУСТЕЛЯ ПІЩАНА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ПІЩАНА – піски, закріплені рослинністю або розвіювані, – одна з форм жаркої пустелі (сухої пустелі). Нерідко рослинний покрив досить багатий для випасання худоби (верблюдів, овець)....
7. ПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ – 1) територія з дуже посушливим (з фіз. та/або фізіол. сухістю) континентальним кліматом, дуже розрідженою рослинністю та часто з сильно засоленими грунтами; 2) зональний тип ландшафту із збіднілими фітоценозами, що сформувалися в умовах недостатньої вологи (суха, аридна П.) або тепла (холодна П.); розрізняють континентальні П. – Гобі, Такла-Макан та ін., […]...
8. ЕВЕРГЛЕЙД Екологія – охорона природи ЕВЕРГЛЕЙД – болотиста місцевість, що поросла високою травою у Флориді (США)....
9. САЛІНА Екологія – охорона природи САЛІНА, естеро – солончакова пустеля в горах Пд. Америки....
10. ВОДОЙМА ЕВТРОФНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ЕВТРОФНА – внутр. водойма (прісноводна екосистема), багата на поживні для рослин речовини. Вода малопрозора. Відмерлі рослини нагромаджуються у вигляді потужних відкладів орг. маси, мінералізація яких нерідко відбувається за участю анаеробів. Кисень у воді практично відсутній. Колообіг мін. речовин загальмований і неповний. В. е. багата на рибу, яка витримує нестачу кисню […]...
11. РЕІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи РЕІНТРОДУКЦІЯ – інтродукція рослин у місця, де вид мешкав раніше, а потім вник, як правило, з вини людини. Стосовно тварин вживають термін “реакліматизація”....
12. ЕКЗОТ Екологія – охорона природи ЕКЗОТ – рослина або тварина, ввезена з ін. країн у геогр. зони, де її раніше не було. У нашій країні вирощують багато рослин і розводять багато тварин, які належать до Е. Серед рослин – це кипариси, магнолії, лаври, евкаліпти, цитрусові, агави тощо, серед тварин – норка, ондатра, нутрія та ін....
13. ВИД ПІОНЕРНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ПІОНЕРНИЙ – здебільшого рослини (лише в печерах та на великих мор. глибинах можуть бути тварини), що першими оселяються на ділянках, раніше позбавлених живих істот, та своєю діяльністю готують середовище для утворення угруповань або заселення організмів ін. видів....
14. ПРАВИЛО АЛЛЕНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО АЛЛЕНА – виступаючі частини тіла теплокровних тварин у холодному кліматі коротші, ніж у теплому, тому в першому випадку вони віддають у навколишнє середовище менше теплоти. П. А. має значення в зоології та екології тварин. Якоюсь мірою воно справедливе і для пагонів вищих рослин, як правило, скорочених на Пн. (взагалі в […]...
15. ДУНСТ Екологія – охорона природи ДУНСТ – найдрібніший калібр мисливського шроту, що застосовують для колекційного відстрілювання не великих птахів, кажанів, великих метеликів....
16. ЗВІРИНЕЦЬ Екологія – охорона природи ЗВІРИНЕЦЬ – форма показу та утримання диких тварин у клітках (часто пересувних). Постійне утримання тварин у тісних клітках, що, на жаль, практикується ще й досі, приводить їх у стан крайнього пригнічення і може розглядатися як акт жорстокості. 3. були особливо поширені в Європі у пізньому Середньовіччі....
17. ГАН Екологія – охорона природи ГАН – тип ландшафту Сх. Тибету, що являє собою гірський пересічений рельєф з ділянками сухих високогірних плато. Рослинність Г. більш багата та різноманітна, ніж інші ландшафти Тибету....
18. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
19. ЕКОСИСТЕМА ПОЛІДОМІНАНТ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ПОЛІДОМІНАНТНА – багата на види екосистема, в якій немає чіткої переваги невеликого числа видів над ін. видами; таку екосистему можна також назвати “бездомінантною” (напр., тропічний ліс)....
20. ПРЕДОК (ДОМАШНЬОЇ ТВАРИНИ ЧИ КУЛЬТ. РОСЛИНИ) Екологія – охорона природи ПРЕДОК (ДОМАШНЬОЇ ТВАРИНИ ЧИ КУЛЬТ. РОСЛИНИ) – вид або група видів диких тварин чи рослин, від яких шляхом штучного добору, нерідко й гібридизацією, були виведені господарсько цінні тварини та рослини з усіма породами та сортами....
21. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
22. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
23. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
24. ТЕРМОФОБИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФОБИ – організми, які не витримують високих т-р, нормально розвиваються за порівняно низьких. Для більшості Т. верхня межа становить 10 С. До них належать багато безхребетних і хребетних тварин, різні водорості, бактерії, гриби, мохи та квіткові рослини. Живуть у глибинах океанів, морів, районах суходолу (Арктика, високогір’я), де т-ра ніколи не буває […]...
25. СИНДРОМ ВЕЛИКИХ МІСТ Екологія – охорона природи “СИНДРОМ ВЕЛИКИХ МІСТ”, “сум нових міст” – явище підвищеної захворюваності мешканців нових міст (міських районів), де умови життя об’єктивно начебто кращі, ніж там, де переселенці жили раніше. Очевидно, викликане якимись помилками в міському плануванні, відсутністю попередніх тісних контактів між мешканцями, відривом від первинного соц.-психол. середовища тощо....
26. ДЕУРБАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕУРБАНІЗАЦІЯ, дезурбанізація – “обезлюднення” великих міст, зменшення чисельності їх населення та відносного виробничого потенціалу. Д. відбувається в основному у розвинених країнах внаслідок різкого погіршання прир. та соц. середовища життя у великих містах (шум, забрудненість, злочинність тощо)....
27. ЕРІОХОРИ Екологія – охорона природи ЕРІОХОРИ – рослини, насіння яких розповсюджується з вовною тварин....
28. ЗООНОЗИ Екологія – охорона природи ЗООНОЗИ – інфекц. та паразитарні хвороби тварин, на які можуть хворіти і люди, що заразились від хворих тварин (сказ, бруцельоз, чума, сап, сибірська виразка та ін.)....
29. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
30. КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА – напружені взаємовідносини людини з природою, які характеризуються невідповідністю розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у людському суспільстві ресурсно-екол. можливостям біосфери. Найбільш відомі К. е. перепромислу великих тварин і сучасна К. е., пов’язана з інтенсифікацією виробництва та порушенням рівноваги в екосистемах і взаємовідносинах людського суспільства з природою....
31. ІНКВІЛІНІЗМ Екологія – охорона природи ІНКВІЛІНІЗМ – різновид коменсалізму, коли один вид тварин вміщує свої яйця або личинки в житло ін. тварин, які пізніше, як правило, знищують організм господаря або його малят....
32. САПРОПЕЛЬ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в грязелікуванні....
33. ВИМИРАННЯ ВИДІВ Екологія – охорона природи ВИМИРАННЯ ВИДІВ – безповоротне зникнення видів, що раніше мешкали на Землі. Упродовж останніх десятиліть темпи В. в. стрімко зростають. Так, якщо в доістор. період за кожні 2000 р. вимирав один вид, то за останні 300 р. один вид зникає через кожні 10 р. Багато видів занесено до Червоної книги, оскільки вони […]...
34. БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б. залишається незавершеним, і утворюються колони....
35. АГРОНЕОФІТИ Екологія – охорона природи АГРОНЕОФІТИ – рослини, що порівняно недавно пристосувались до життя в культурних місцезростаннях, напр., польові бур’яни....
36. ЧИННИК НЕВИЗНАЧЕНОСТІ Екологія – охорона природи ЧИННИК НЕВИЗНАЧЕНОСТІ – виникнення в майбутньому принципово не передбачуваних подій. Неминучий супутник функціонування та розвитку великих складних систем, до яких належать усі системи живого та з його участю (у т. ч. соц.). Ч. н. може бути зумовлений недостатністю наявної інформації або принциповою непередбачуваністю поведінки великих систем (напр., неможливістю точного передбачення часу […]...
37. ПРАВИЛО ГЛОГЕРА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЛОГЕРА – раси тварин у теплих та вологих регіонах пігментовані сильніше (тобто особини темніші), ніж у холодних і сухих. У сильно забруднених місцях спостерігається т. з. індустріальний меланізм – потемніння забарвлення тварин, тому кількість винятків з П. Г. в останні роки різко зросла. П. Г. має велике значення в систематиці […]...
38. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
39. АБІСОФІЛИ Екологія – охорона природи АБІСОФІЛИ – тварини, що живуть на великих (понад 2000 м) глибинах океанів....
40. ГЕТЕРОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОМОРФОЗ – відновлення (регенерація) у тварин органа, не схожого на видалений. Напр. відновлення вусика замість складного стебельчастого ока в десятиногих раків. Г. виявлено у більшості типів тварин від найпростіших до хордових....