РАНКЕР

Related posts:

1. ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
2. Бонітування грунтів Бонітування грунтів (лат. bonitus – доброякісність) – порівняльна оцінка якості Грунтів за їх агрономічними властивостями – родючістю окремих сільськогосподарських культур або груп біологічно близьких культур за приблизно однакових рівнів агротехніки, інтенсивності землеробства та природно-кліматичних умов. Така оцінка за природною родючістю виражається в балах при зіставленні й уточненні їх із середньою багаторічною урожайністю основних сільськогосподарських культур, […]...
3. ЛАТЕРИТ Екологія – охорона природи ЛАТЕРИТ – глино-, іноді каменеподібна червонувата або світло-бура гір. порода, що складається переважно з гідроксидів алюмінію, заліза і титану. Латеритні грунти, які залягають над Л., часто мають досить потужні профілі і містять до 4-6 % гумусу....
4. ОХОРОНА ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ГРУНТІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження цілісності грунт, покриву, вмісту гумусу та родючості грунтів. Існуючі системи землеробства недостатньо вирішують питання екол. стійкості агроландшафтів. Особливо актуальним є питання О. г. від ерозії, втрати гумусу, забруднення важкими металами, радіонуклідами, засолення тощо. Досить висока (57,5 %) розорюваність земель України, яка в степу […]...
5. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
6. ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
7. ПРИНЦИП РІККЕ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП РІККЕ – у гір. породі, що перебуває під сильним однобічним тиском, мінерали розчинюються в напрямку тиску (в ділянках макс. тиску) і знову кристалізуються в напрямку, перпендикулярному до тиску (в ділянках мінім, тиску). Дія П. Р. призводить до утворення паралельної текстури та сланцюваності в метаморфізованих породах....
8. ТРОПОСФЕРА ПІДЗЕМНА Екологія – охорона природи ТРОПОСФЕРА ПІДЗЕМНА – грунт, та підгрунт. повітря, адсорбоване твердими часточками. Міститься в порах між ними або розчинене в грунт, та підземних водах. Т. п. поширюється на глибину 1-1,5 км від поверхні планети....
9. МУЛЬ Екологія – охорона природи МУЛЬ – продукт перемішування виділень дощових червів та ін. представників зоофауни з грунтом. М. є початковою стадією утворення так званого гумусу м’якого, характерного для змішаних лісів, луків, орної землі....
10. ЛІТОФІТИ Екологія – охорона природи ЛІТОФІТИ, петрофіти – рослини, які ростуть на скелях і кам’янистих місцях. Спочатку оселяються бактерії і водорості, потім лишайники і мохи, які нагромаджують шар гумусу, і, нарешті, вищі рослини (папороті, типчаки)....
11. КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) – конц. йонів водню в грунт, розчині (активна, або актуальна, кислотність) і в грунт, вбирному комплексі (потенційна кислотність); один із найважливіших агрохім. показників....
12. ЦІЛИНАЇ Екологія – охорона природи ЦІЛИНА – вкрита прир., переважно трав’янистою рослинністю земля, яка зовсім або протягом тривалого часу не розорювалась. Ц. характеризується різко вираженою щільною дерниною, підвищеним вмістом гумусу, зернистою структурою, значною сухістю і високою родючістю (особливо чорноземна і каштанова Ц.)....
13. ВЕГА БУРА Екологія – охорона природи ВЕГА БУРА, гайняча – заплавний коричнюватий вапняковий грунт....
14. ЕКСПОЗИЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКСПОЗИЦІЯ – орієнтування схилів гір, балок, ярів та ін. форм рельєфу відносно сторін світу та лінії горизонту, а також відносно переважаючих повітряних течій. Е. впливає на тепловий і водний режими, характер рослинності тощо....
15. ОМБРОФІТИ Екологія – охорона природи ОМБРОФІТИ – рослини, що використовують лише ту вологу, яка надходить у грунт з атм. опадами....
16. ГРУНТ ВІДКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ВІДКРИТИЙ – форма вирощування рослин без будь-якого захисту грунту....
17. ФРАКЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФРАКЦІЯ ГРУНТОВА – група грунт, часточок, що мають однакові або близькі розміри....
18. НЕЙТРОФІЛ Екологія – охорона природи НЕЙТРОФІЛ – рослина, яка найкраще росте на грунті з нейтральною реакцією грунт, р-ну (більшість культ, рослин)....
19. СТРАТОПАУЗА Екологія – охорона природи СТРАТОПАУЗА – перехідний шар атмосфери, що лежить між стратосферою і мезосферою на висоті близько 55 км....
20. СОРИ Екологія – охорона природи СОРИ – солончаки з глинистим грунтом, що утворюються у зниженнях рельєфу при неглибокому заляганні грунт, вод....
21. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
22. АГРОСФЕРА Екологія – охорона природи АГРОСФЕРА – частина біосфери, яку становлять культурні рослини, свійські тварини і грунт, оброблений під вирощування с.-г. культур....
23. ФУМІГАТОР Екологія – охорона природи ФУМІГАТОР – машина для обробки фумігантами грунту, насаджень та місць зберігання с.-г. продукції. Розрізняють Ф. грунт, і палаткові....
24. ФІТОСФЕРА Екологія – охорона природи ФІТОСФЕРА, фітогеосфера – поверхневий шар над суходолом Землі (до 150 м), грунт, де умови середовища значною мірою визначаються зеленою рослинністю....
25. БАЛАНС ТЕПЛОВИЙ Екологія – охорона природи БАЛАНС ТЕПЛОВИЙ – співвідношення між надходженням та витратою тепла в різних природних системах (грунт, атмосфера, вода, біосфера)....
26. ГРУНТ ВИРОБКИ Екологія – охорона природи ГРУНТ ВИРОБКИ – порода, яка виймається з літосфери в процесі гірн. розробок під час видобування корисних копалин. Часто токс....
27. БАЛАНС ГАЗОВИЙ Екологія – охорона природи БАЛАНС ГАЗОВИЙ – співвідношення між кількістю газів, що надходять до середовища (грунт, вода, атмосфера), до тієї кількості, що виходить....
28. КСЕРОФІТИ Екологія – охорона природи КСЕРОФІТИ – рослини посушливих місцезростань, пристосовані до життя в умовах тривалої грунт, й атм. посухи. Ростуть переважно в степах, пустелях, напівпустелях....
29. ФРЕАТОФІТ Екологія – охорона природи ФРЕАТОФІТ – рослина, здатна жити за рахунок вологи, грунт, вод, що залягають глибоко. Напр., фінікова пальма, верблюжа колючка....
30. ГРУНТ ЗАКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ЗАКРИТИЙ – форма вирощування рослин у грунті, захищеному склом, плівкою тощо. Під накриттям створюється особливе середовище....
31. ГЕОКАРПІЯ Екологія – охорона природи ГЕОКАРПІЯ – спосіб поширення плодів рослин, коли зав’язь після запліднення заглиблюється в грунт, де й розвивається плід (напр., арахіс)....
32. ШТРЕК Екологія – охорона природи ШТРЕК – гориз. гірнича виробка, що не виходить безпосередньо на земну поверхню....
33. ПІДГРУНТЯ Екологія – охорона природи ПІДГРУНТЯ – 1) материнська порода, на основі якої утворився грунт; 2) порівняно глибокі шари гір. порід, не охоплені процесами грунтоутворення....
34. ПАНФОРМІОН Екологія – охорона природи ПАНФОРМІОН – стійка синузіальна одиниця, що відповідає панформації та складається з одного чи кількох форміонів, у яких домінують види різних родів та родин....
35. ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ – сукупність усіх процесів надходження вологи в грунт та її витрата з грунту (випаровування, інфільтрація, використання рослинами тощо)....
36. УКОРІНЕННЯ Екологія – охорона природи УКОРІНЕННЯ – проникнення заново відростаючих корінців висаджених рослин у грунт, що дає їм змогу закріпитись механічно та забезпечити достатнє мін. живлення....
37. ГРУНТОЇДИ Екологія – охорона природи ГРУНТОЇДИ – водяні тварини, які споживають грунт і використовують в їжу часточки орг. речовини (детрит), дрібних тварин і рослин, які містяться в донних осадах....
38. АТРАЗИН Екологія – охорона природи АТРАЗИН – гербіцид, що використовується для знищення бур’янів у посівах кукурудзи, коріандру, в садах і виноградниках. Внаслідок надмірного використання А. виявляють у грунт, водах....
39. МОНОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи МОНОЦЕНОЗ – угруповання, рослинність якого складається виключно чи переважно з одного виду, напр. на піщаних берегах водойми, засолених мор. пляжах. Рідкісне в природі явище....
40. ЗАПАС СОЛЕЙ Екологія – охорона природи ЗАПАС СОЛЕЙ – кількість солей у грунт, шарі певної товщини. Виражається в кг на призму з перерізом в 1 м2 або в т/га....