Речення. Види речень за метою висловлювання

Тема. Речення. Види речень за метою висловлювання. (Вправи 58-62).

Мета. Повторити вивчений у попередніх класах теоретичний матеріал про види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та інтонацією (неокличні та окличні).

Формувати вміння знаходити їх у тексті та складати самостійно. Розвивати усне й писемне мовлення, творчі здібності учнів. Обладнання: таблиця “Види речень”, диск до підручника, підручник, зошит.

Хід уроку

І. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

Привітання, побажання

хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

А) Учні читають вірш, який вони утворили за допомогою слів із довідки, розповідають, який граматичний матеріал повторили.

Б) Діти читають висловлювання, які вони склали за своїми спостереженнями.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Читання епіграфа до уроку.

“Мені наснився тихий сад” (Василь Опус).

2. Проблемна ситуація (за вправою 58 та диском).

– Чи можна перетворювати одні види речень за метою висловлювання і інтонацією в інші?

– Розгляньте ілюстрацію і прочитайте вірш. Скільки

у ньому речень?

– Які це речення за метою висловлювання? А за інтонацією?

– Побудуйте запитання до кожного речення.

– Який розділовий знак треба ставити у кінці питального речення?

– Яке слово у таких реченнях треба вимовляти із більшою силою голосу?

– Перебудуйте перше речення в окличне. Запишіть. (У сизому тумані, в сині димовій – які ж яблука рум’яні, які ж груші медові!)

– Прочитайте один одному в парі це речення з окличною інтонацією.

– Перебудуйте друге речення у спонукальне з окличною інтонацією. Що у ньому з’явиться? (Звертання “осене”.)

– Як звертання виділяється на письмі?

– Запишіть перебудоване речення. (Вмій одаряти сотнями дарів, осене, щедра мати, всіх трудівників!)

– Прочитайте один одному це речення з окличною інтонацією.

3. Каліграфічна хвилинка (за вправою 60).

– Розгляньте склади. Попрацюйте в парах: поясніть один одному, яких правил каліграфії слід дотримуватись при написанні цих складів.

– Утворіть і запишіть із цих складів слово. (Сад, садівник, садом..)

– Яке з них є зайвим? Чому? (Садом. Це слово не у початковій формі. Слова “сад” і “садівник” – споріднені, а “садом” – не є до них спорідненим, це форма орудного відмінка іменника “сад”.)

– Спишіть поетичні рядки Василя Стуса, дотримуючись правил каліграфії.

4. Розв’язання проблемної ситуації через опрацювання нового матеріалу.

1) Робота з таблицею “Види речень” на с. 32 (вправа 59).

– Розгляньте таблицю і знайдіть відповідь на запитання: з якою метою ми вживаємо розповідні речення?

– Для чого використовуємо питальні речення? А спонукальні?

– Чим відрізняються окличні та неокличні речення? (Інтонацією.)

2) Побудова питальних речень до розповідних (вправа 61).

– Прочитайте текст вправи 61.

– Як ви розумієте вислів “викохав садок”?

– У якому реченні є цей вислів? Яке воно за метою висловлювання?

– Перебудуйте це речення так, щоб вийшло питальне окличне речення. (Невже дядько Роман викохав садок?!)

– Побудуйте декілька запитань до першого речення. (Хто викохав садок? Що зробив дядько Роман? Що викохав дядько Роман?)

– Які це речення за метою виловлювання?

– Запишіть ці речення.

– Знайдіть речення з декількома присудками.

– Яке враження створює вживання багатьох присудків? (Враження перетворень, наче у кінострічці, наче яблуко дозріває прямо на очах.)

– Перебудуйте це речення у спонукальне. (Визирайте, яблука, з-поміж листя, смійтеся до сонця, наливайтесь, спійте.)

– Що з’явилося у спонукальному реченні? (Звертання “яблука”.)

– Як на письмі виділяють звертання? (Комами.)

– Запишіть перероблене речення.

IV. Фізкультхвилинка.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Словникова робота.

2. Робота в зошиті.

VI. Підсумок уроку.

– Для чого служать речення? (Для вираження думок.)

– Які бувають речення за метою висловлювання?

– Чи можна речення одного виду перетворити в інший вид?

– Що для цього потрібно зробити? (Щось повідомити чи про це ж запитати або попросити, порадити, заборонити тощо.)

– А які бувають речення за інтонацією?

– Які розділові знаки треба ставити у кінці кожного речення?

– Що часто використовують у спонукальних реченнях?

– Які розділові знаки слід ставити при звертаннях?

VII. Домашнє завдання.

1. Вправа 62.4.

2. Для тих, хто хоче знати більше: вправа 62.2 та 62.3.

УРОК 15 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Речення. Види речень за метою висловлювання