Регулювання антициклічне

Регулювання антициклічне (лат. regulare – підпорядковувати певному порядку, правилам) – комплекс заходів держави, спрямованих на отримання спаду виробництва в період економічних криз, стабілізацію господарської кон’юнктури і пом’якшення соціально-економічних наслідків, викликаних спадом виробництва, безробіттям, інфляцією. Необхідність державного регулювання економіки, антикризових програм теоретично обгрунтована Дж, М. Кейнсом. Мета такого втручання – у забезпеченні прибутковості капіталу, запобіганні можливому соціальному

вибуху, який міг би статися внаслідок безробіття, падіння рівня життя, інфляції та інших явищ, що виявляються в кризові роки. На думку Кейнса і його прихильників, держава повинна взяти на себе відповідальність не лише за стан виробництва, формування сукупного попиту, але й за ситуацію в сфері зайнятості, використання трудових ресурсів, регулювання доходів населення. Головні ідеї Кейнса щодо регулювання державою розвитку економіки використав президент США Ф. Рузвельт у 30-ті роки, розробляючи програми „ нового курсу” Енергійні заходи уряду США дали змогу за відносно короткий час вийти з дуже глибокої і затяжної
економічної кризи у 1929-1932 pp. Після другої світової війни до регулювання економіки як в період кризи, так і в фазах пожвавлення й піднесення широко вдавалися уряди західноєвропейських країн. У цих державах антикризові заходи доповнювалися заходами, спрямованими на те, щоб не допустити „ перегріву економіки” в період піднесення, оскільки це могло б викликати новий стрибок інфляції! падіння добробуту населення. Найважливішими важелями, за допомогою яких держава здійснює Р. а. й антикризове, є фінанси, податкова система, кредитна політика. У фазі кризи та депресії для підтримки інвесторів і підприємців і наступного розширення сукупного попиту на товари та послуги держава проводить політику зниження процентних ставок, податку на прибуток, зарплату, відстрочує виплату деяких видів податків, а то й повністю їх відміняє, надає право підприємцям підвищувати норму амортизації і, отже, прискорює оновлення основних виробничих фондів. Паралельно з цим із державного бюджету під реалізацію перспективних програм, які водночас з розширенням виробництва забезпечують появу нових робочих місць, виділяються субсидії. З цією ж метою за рахунок держави виконуються громадські роботи – шляхове, житлове будівництво. Дещо змінюються форми державного регулювання економічними процесами в період пожвавлення й піднесення. Головними важелями такого регулювання є фінансово-кредитні. Для обмеження виробничої активності встановлюються більш високі податки, зменшуються, а то й повністю відміняються державні субсидії, пільги інвесторам. Таким чином держава запобігає „ перегріву економіки”, збалансовує виробництво й попит.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Регулювання антициклічне