Регулювання платіжного балансу

Регулювання платіжного балансу – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів держави, спрямованих на досягнення рівноваги платіжного балансу та його позитивне сальдо. Р. п. б. сприяє зміцненню національної валюти, формує основу для вивезення капіталу з країни. Водночас різке збільшення позитивного сальдо спричиняє швидке підвищення валютного курсу, що, своєю чергою, провокує значне збільшення грошової маси в країні, а отже, інфляційні процеси. Основні методи Р. п. б.: прямий, дефляційна політика, зміна валютного курсу. Пряме

Р. п. б. здійснюється регламентацією імпорту, встановленням нових митних тарифів, вивезенням капіталу, субсидуванням експорту та ін. Оскільки ці заходи вживають для захисту внутрішнього ринку, вони, з одного боку, дають певний позитивний ефект передусім у нетривалому періоді, а з іншого – погіршують інвестиційний клімат для імпорту капіталу й певною мірою для його експорту. Дефляційна політика передбачає зростання реальної відсоткової ставки, що сприяє підвищенню курсу національної валюти, певному збільшенню імпорту та зменшенню експорту (національні товаровиробники гіри обміні експортної виручки втрачають
частину валюти). Валютний курс змінюють для уникнення гострих коливань платіжного балансу (наприклад, від’ємне сальдо торгового балансу – основної складової платіжного балансу за збільшення імпорту інвестиційних товарів може сприяти певному пожвавленню національної економіки); його зниження в довготерміновому періоді стимулює приплив іноземних інвестицій; його зростання в короткотерміновому періоді може сприяти вивезенню капіталу (див. Паритет купівельної спроможності).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Регулювання платіжного балансу