Релігійне життя І культура



ІНДІЯ КИТАЙ

§ 21. Китай

6. Релігійне життя І культура

Пригадайте, де і як виник буддизм. Які його основні положення?

Із початком Середньовіччя в Китаї набуває поширення буддизм. У VI ст. він стає державною релігією. Саме раннє Середньовіччя стало періодом утвердження буддизму, який справив величезний вплив на розвиток китайської філософії, літератури та мистецтва. У Китаї буддизм всотав місцеву обрядовість і культ предків. До пантеону святих було віднесено місцевих мудреців та героїв.

Буддизм мав найбільше прихильників серед

знаті, тоді як серед простолюду був поширений даосизм. Це вчення зберегло гасла рівності й засуджувало багатство. Із VII ст. почала створюватися даоська церковна організація. Згодом правляча верхівка переглянула основні положення даосизму, суттєво видозмінивши їх на свою користь. Тоді ж даосизм отримав офіційне визнання.

Між даосизмом і буддизмом точилася боротьба за вплив на китайське суспільство. Однак обидві релігії не могли змагатися з конфуціанством, яке продовжувало зберігатися як основа моралі, освіти, державного устрою, законодавства.

Релігійне життя І культура

Кочівник. Сучасне фото

Релігійне життя І культура

class=""/>

Пагода Шицзята храму Фогунси в Інсяні. 1056р.

Конфуціанство вчило поклонятися імператорові, бути справедливим і чесним, любити батьків, із повагою ставитися до людей, особливо шанувати старших і піклуватися про молодших. Саме в дусі конфуціанства було розроблено систему обов’язкових державних іспитів, які складали чиновники для отримання посади.

Співіснування кількох релігій було характерною рисою китайського суспільства в ранньому Середньовіччі. В ХІ-ХІІ ст. в конфуціанство почали вводити елементи даосизму й буддизму. Саме це видозмінене конфуціанство стало новою потужною політичною та культурною силою в Китаї. І хоча нове конфуціанство не витіснило ні даосизму, ні буддизму, наприкінці XIV ст. воно посіло панівне становище в країні.

Китайська культура епохи Середньовіччя досягла неабияких висот. Із давніх-давен китайці володіли ієрогліфічним письмом. Користуючись ієрогліфами в повсякденному житті, китайці довели цей спосіб письма до високого рівня досконалості. Це відродило особливий вид мистецтва – каліграфію. Схильних до краснописання людей відшуковували спеціально, особливо серед чиновників. Освічені люди віддавали мистецтву каліграфії багато часу й сил, бо вбачали в ньому засіб духовного піднесення.

Держава сприяла розвиткові освіти. Це й зрозуміло, адже їй потрібні були освічені чиновники. Завдяки збільшенню кількості початкових і вищих шкіл у Китаї з’явилося багато грамотних і знаючих людей. Щоправда, за правління династії Сун освічені люди стали рідкістю. У період панування монголів навчанню китайців не приділялося найменшої уваги. Тому й не дивно, що засновник династії Мін імператор Чжу Юаньчжан був малограмотним.

Великі зрушення відбулися в науці. У VIII ст. в Китаї відкрилася Генеральна Академія наук (Палата вчених). Особливо розвивалися математика, астрономія, природознавство. З’явилися також праці з різних галузей медицини. Китайська медицина славилася дослідженням лікувальних властивостей рослин. Інженерні й математичні знання використовували для будівництва міст, фортечних мурів, складних зрошувальних систем. Саме китайці винайшли папір, порцеляну, компас і порох. Значення цих відкриттів важко переоцінити у світовому вимірі.

У XV ст. китайські вчені створили багатотомні енциклопедії з різних галузей: історії, географії, медицини, мистецтва тощо. Поширення наукових знань прискорилося з винайденням книгодрукування. Саме китайці в VII ст. винайшли його найпростішу форму – ксилографію. На дерев’яних дошках вирізьблювали відповідні ієрогліфи, на ниx наносили фарбу, а потім текст передруковували на папір. Середньовічний Китай славився також великими бібліотеками. На початку VIII ст. в країні стала видаватися офіційна урядова газета “Столичний вісник”, яка проіснувала до XX ст. За правління династії Сун було вперше випущено паперові гроші – асигнації.

Релігійне життя І культура

“Залізна пагода” (Тета) 276 в Кайфині. 1041-1044 pp.

Релігійне життя І культура

Осінній туман розсіявся над горами й рівнинами. Живопис на шовку. XI ст.

Релігійне життя І культура

Альбомний лист. Шовк. XII-XIII ст.

Високого розвитку досягла китайська поезія. Її “золота доба” припадає на VIII – XIII ст. У цей період творили такі видатні майстри поетичного слова, як Лі Бо, Ду Фу, Юань Чжень, Су Ши, талановита поетка Цін-чжао та ін. їхні твори були ліричними, оспівували красу природи. Автори переймалися долею своєї батьківщини та стражданням простого народу. У XIV ст. народився жанр історичного роману (“Три царювання”, “Річкові заводі”). Його основу, як правило, становили напружені, трагічні події в житті китайського народу.

Поступ спостерігається і в Китайській архітектурі та мистецтві, на які вплинув буддизм. Про це, зокрема, свідчать багатоповерхові кам’яні споруди – пагоди, скульптури й розписи буддійських печерних храмів. Свій звичний силует пагода набуває в період правління династії Тан, коли карнизи на кожному поверсі стають вишукано вигнутими. Унікальним є храм “Печери тисячі Будд”. У ньому налічувалося майже 500 печер, він був прикрашений художнім розписом завдовжки майже 25 км.

Загалом китайські будівлі – палаци, храми, помешкання заможних городян або знаті, міські брами, вежі, мости тощо мали легкі, витончені форми. Вони зводилися як із каменю чи мармуру, так і з дерева чи навіть металу. Дахи будівель мали загнуті догори кути. Зверху імператорські палаци або будинки знаті часто вкривалися спеціальними золотими листами. У XIV-XV ст. в Пекіні було споруджено величезний комплекс імператорських палаців, оточений ровом і обнесений стіною, названий Пурпурним містом.

У X ст. було засновано Академію мистецтв, у якій художники вчилися і виставляли свої картини. Китайські митці малювали тушшю на шовковій тканині або на тонкому папері. Улюблена тема – пейзаж, який називали “гори і води”. Картини зберігалися віками завдяки тому, що їх не вивішували на стіни. Полотно скручували, акуратно загортали в шовк і складали в спеціальні шкатулки. Картини виймали

Й розгортали тільки для того, щоб гості могли оцінити їхню красу, чи тоді, коли самі господарі хотіли помилуватися ними.

Отже, китайські винаходи, багата та унікальна культура – гідне надбання світової цивілізації.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Розвиток уявлень про природу світла.
Ви зараз читаєте: Релігійне життя І культура