Римський клуб



Римський клуб – впливова міжнародна громадська організація відомих учених (політологів, економістів, філософів та ін.), підприємців і діячів суспільно-політичних рухів, створена з метою системного усвідомлення закономірностей та особливостей розвитку людства в епоху НТР, інформаційної революції та глобалізації економіки. Створена 1968 в Римі видатним італійським менеджером і громадським діячем А. Печчеї. Завдяки йому в науковий обіг увійшло поняття “глобальні проблеми” та сформувався важливий напрям наукових досліджень – глобалістика.

Згідно зі статутом, кількість членів Р. к. не повинна перевищувати 100 осіб не більше як з 30 країн світу, насамперед з розвинених. А. Печчеї найняв відомого кібернетика Дж. Форрестера, який розробив методику дослідження майбутнього (“Світова економіка”, 1971). На цій основі подружжя Медоузів, Й. Рендерс і У. Беренс (футурологи) провели комп’ютерне дослідження і 1972 опублікували роботу “Межі зростання”. Тому на засіданнях Р. к. обговорювалися такі найважливіші доповіді: “Межі зростання” (1972), підготовлена Д. Медоузом та Дж. Форрестером, основною ідеєю якої є необхідність обмеження виробництва і
споживання; “Перебудова міжнародного порядку” (1976), підготовлена Я. Тінбергеном, в якій проголошувалась ідея встановлення нового міжнародного порядку з метою створення єдиної родини націй, для чого необхідно виключити егоїстичні інтереси передусім розвинених країн; “Немає меж навчанню: зменшення розриву в рівні освіти людей” (1979), в якій М. Маліца (Румунія), Дж. Боткін (США), М. аль Манджра (Марокко) доводили, що освіта в різних країнах не випереджає життя, а наздоганяє його, що вимагає переоцінки ролі освіти; “Дороговкази в майбутнє. До ефективніших суспільств” (1980) Б. Гаврилишина, в якій проаналізовані основні економічні системи світу, їх еволюція та розвиток системи цінностей; “Глобалізація, державне управління та сталий розвиток у 1999”; “Сталий розвиток для Росії у 2000” та ін.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Амоній гідрогенсульфат.
Ви зараз читаєте: Римський клуб