РИНКОВА КОНКУРЕНЦІЯ. ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РИНКУ



УРОК № 24. РИНКОВА КОНКУРЕНЦІЯ. ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РИНКУ

Мета уроку: розкрити зміст ринкової конкуренції; з’ясувати роль в організації ринкової економіки; визначити негативні риси конкуренції і аргументи на її користь; установити принципові відмінності досконалої конкуренції і інших форм організації ринку; розвивати логічне економічне мислення.

Основні поняття: конкуренція, ринкові структури, повна (досконала) конкуренція, неповна (недосконала) конкуренція, цінова конкуренція, нецінова конкуренція, недобросовісна конкуренція,

монополія, чиста монополія, монополія, олігополія, олігопсонія, монополістична конкуренція, антимонопольна політика.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Завдання

Визначте, правильні чи неправильні наступні твердження.

1. Проблему “що виробляти?” ринок розв’язує через “голосування грошима”. (Так)

2. В основі проблеми “як виробляти?” лежать спосіб виробництва та його технологія. (Так)

3. У ринковій економіці проблема “що виробляти?” вирішується підприємцями, виходячи з наявних ресурсних

можливостей. (Ні)

4. Розв’язання проблеми “для кого виробляти?” залежить від орієнтирів самих споживачів, їхніх бажань і доходів. (Так)

5. Проблема “що виробляти, як виробляти, для кого виробляти?” в командній економіці вирішується автоматично. (Ні)

6. На розв’язання проблеми “як виробляти?” мають великий вплив ціни на ресурси (землю, працю, капітал). (Так)

7. Конкуренція в ринковій економіці дає відповідь на питання “як виробляти?”.(Так)

III. Вивчення нового матеріалу

Лекція вчителя

Зміст, ринкової конкуренції

Кожна людина приймає рішення на підставі доступної їй інформації. Завдяки цьому вона пристосовується до зовнішніх умов, координує свої дії з діями багатьох інших людей. Можна стверджувати, що в економічній системі загалом існує особливий спосіб координації дій усіх суб’єктів. Цей спосіб – ринкова конкуренція.

Конкуренція – невід’ємна ознака ринкової економіки, що відіграє роль у механізмі ринкового регулювання. Економічною причиною виникнення конкуренції є обмеженість ресурсів, що створює суперництво за право їх використання для підвищення власного добробуту.

Конкуренція (від лат. concurrere – зіткнення, боротьба) – це суперництво між учасниками ринкових відносин за найвигідніші умови виробництва та збуту товарів і послуг, за отримання найбільших прибутків.

Конкуренція – це природна властивість ринку та сила, яка допомагає економіці розвиватися, це рушій економічного прогресу.

У ринковій економіці конкуренція виконує низку функцій: розподіляє ресурси, зрівнює попит і пропозицію, формує ринкові ціни, стимулює зниження витрат виробництва і запровадження нових видів продукції, забезпечує суверенітет споживача, гарантуючи захист від диктату виробників.

Погано чи добре, що, реалізуючи власні інтереси, люди стають конкурентами? Над цим запитанням людство замислювалось не одне століття. Знаходилися аргументи і за, і проти конкуренції.

Основні форми організації ринку (ринкові структури) Виробники товарів та послуг пропонують свою продукцію на відповідних ринках, де вони взаємодіють з іншими виробниками аналогічної продукції та споживачами. На ринках завжди присутня також держава, яка може виступати в ролі регулятора державних підприємств або як споживач певної продукції.

Умови взаємодії учасників та ціноутворення на ринках залежать від форми організації ринку (ринкової структури).

Розрізняють основні ринкові структури – повна, або досконала конкуренція, чиста монополія, монополістична конкуренція (монопсонія, олігопсонія, монопсонічна конкуренція).

Технологія “Цитати”

Учні зачитують висловлювання вчених-економістів, які мають протилежні погляди на конкуренцію.

1. “Конкуренція викликає скорочення заробітної плати і веде народ до злиднів через успіхи в промисловості” (Шарль Фур’є, відомий французький економіст XIX ст.).

2. “Конкуренція веде до того, щоб виробництво здійснювалося найраціональнішим способом” (Людвіг фон Мізес, економіст, засновник новоавстрійської школи в економічній науці).

3. “Ця війна називається конкуренцією… Вона нищить усіх найслабших у кожному званні, у кожній справі” (Микола Чернишевський, відомий російський соціаліст XIX ст.).

4. “На конкуренцію найчастіше нарікають ті торговці і промисловці, ціни на товари яких вона знижує, хоча “енергія і винахідливість” конкурента, який спричинив це зниження, обертається вигодою для споживача і суспільства” (Альфред Маршалл, видатний англійський економіст, засновник мікроекономіки).

5. “Конкуренція – це життя торгівлі та смерть торговців” (Альберт Хабборд, американський письменник-публіцист).

6. “Реальний світ, яким ми його знаємо, виступає як своєрідне сполучення елементів конкуренції з недосконалостями, що внесені монополіями” (Пол Семюельсон, американський економіст, лауреат Нобелівської премії).

7. “Конкуренція являє собою процедуру відкриття, пізнання нового – процедуру, властиву еволюції в усіх її формах, що змушує людину поза її бажанням пристосовуватися до певних ситуацій. І саме за рахунок зростаючої конкуренції, а не за рахунок солідарності збільшується поступово наша ефективність” (Фрідріх фон Хайєк, видатний австро-американський економіст, лауреат Нобелівської премії).

Вправа “Бліц-відповіді (Погано/ Добре)” з використанням чорних і білих карток.

1. Конкуренція спричинює безробіття. (Погано)

2. Змушує людей пристосовуватися до нових ситуацій. (Добре)

3. Може призвести до перевиробництва товарів. (Погано)

4. Поліпшує якість продукції. (Добре)

5. Підвищує ефективність виробництва. (Добре)

6. Породжує монополію. (Погано)

7. Зменшує доходи найманих працівників. (Погано)

8. Призводить до розорення дрібних товаровиробників. (Погано)

9. Знижує ціни і збільшує загальний добробут. (Добре)

10. Знищує найслабших. (Погано)

Завдання за схемою “Види конкуренції” (див. додаток 1)

1. Визначити основні види конкуренції:

А) за галузево-територіальною ознакою;

Б) за ступенем конкурентної боротьби.

2. Визначити методи конкурентної боротьби.

Цінова конкуренція – це сфера суперництва, яка здійснюється за допомогою цін.

Нецінова конкуренція – це суперництво, яке ведеться між конкурентами за покупця наданням продуктам неповторних особливостей – якості, дизайну тощо.

Нечесна (недобросовісна) конкуренція спрямована на отримання комерційної вигоди і забезпечення панівного становища фірми на ринку через обман споживачів, партнерів чи державних органів.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Керовані вправи

Матеріал розбитий на логічні частини. Після викладу кожної частини вчитель пропонує записати основні положення розповіді в незаповнену таблицю “Типи ринкових структур” (див. додаток 2). Можна запропонувати декільком учням прочитати свої записи, обговорити, відкоригувати.

1. Повна, або досконала, конкуренція – це такий тип ринкової структури, за якого:

– дуже багато виробників і споживачів, їх частка в загальному обсязі ринкової продукції незначна, ніхто не домінує на ринку;

– продукція однорідна;

– учасники можуть вільно входити на ринок та виходити з нього;

– виробники не взаємодіють один з одним, так само як і споживачі;

– усі учасники повністю поінформовані для визначення своєї поведінки на ринку.

Реальних ринків, де одночасно в повному обсязі виконуються всі ці умови, не існує. Йдеться про певну ідеальну модель ринку, своєрідний еталон, відхилення від якого можуть вести до певних втрат для суспільства. Серед існуючих ринків до умов повної конкуренції наближаються, наприклад, деякі ринки сільськогосподарської продукції.

Порушення хоча б однієї з умов досконалої конкуренції веде до виникнення неповної (недосконалої) конкуренції – це сукупність типів ринкових структур, у яких не діють умови повної конкуренції. Найсуттєвіша відмінність неповністю конкурентних ринків від повністю конкурентних полягає у здатності окремих учасників конкурентних ринків тією або іншою мірою впливати на ринкові ціни.

2. Монополія – це такий тип ринкової структури, за якого:

– весь галузевий випуск постачає одна фірма, частка кожного споживача (яких на ринку дуже багато) в загальному обсязі ринкової продукції незначна;

– продукція однорідна і не має близьких замінників;

– входження на ринок нових фірм блоковано;

– споживачі не взаємодіють між собою;

– існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягів та попиту покупців.

Монопсонія – наявність лише одного покупця і багатьох продавців. Ринок, на якому суворо виконуються всі умови даної ринкової структури називається чистою монополією. Чиста монополія – теж ідеальна модель ринку, як і досконала конкуренція.

Бар’єри входження на ринок є основною причиною виникнення монополій. Форми бар’єрів:

– бар’єри, створені економією від масштабу;

– абсолютна перевага у вартості продукції;

– розмір ринку;

– бар’єри, створені державою (патенти, ліцензії, товарні знаки, авторські права, сама держава);

– власність на важливі види сировини;

– “нечесна конкуренція”.

Ринки, закриті для входження конкурентів юридичними бар’єрами, називаються закритими монополіями. Монополія, яка існує за рахунок економії на масштабі, – це природна монополія.

Існування різноманітних вхідних бар’єрів є джерелом монопольної влади. Монопольна (ринкова) влада полягає в здатності фірми впливати на ринкову ціну.

3. Олігополія – це такий тип ринкової структури, за якого:

– на ринку діє декілька продавців;

– продукція може бути і стандартизованою, і диференційованою;

– існують певні бар’єри для входження на ринок; виробники мусять ураховувати поведінку конкурентів;

– існує повна поінформованість щодо ринкових цін і обсягів.

Олігопсонія – наявність невеликої групи покупців певного товару чи послуги.

Найважливіша риса олігополії – це стратегічна поведінка продавців: фірма-олігополіст мусить розробляти стратегію своїх дій на ринку з урахуванням потенційних зустрічних дій конкурентів.

Існують дві класичні моделі для випадку двох продавців, коли конкуренція ведеться за цінами (модель Бертрана) та обсягами випуску (модель Курно).

Для олігополістичного ринку можливі два типові варіанти поведінки:

– одна з фірм є лідером, що контролює значну частину ринку, визначає ціну, а інші змушені сприймати цю ціну як задану;

– компанії мають приблизно однакову вагу в галузі й жодна з них не може ігнорувати реакцію інших.

Другий варіант покладено в основу моделі, розробленої французьким математиком Огюстеном Курно в 1838 році. Попри те, що модель існує вже майже 170 років, вона й досі є найбільш вдалою для пояснення дій виробників за умови олігополії.

4. Монополістична конкуренція – це такий тип ринкової структури, за якого:

– на ринку діє багато продавців і покупців, частка кожного з них в обсягах ринкових продажів є незначною;

– продукція різних виробників не однорідна (диференційована);

– вхід на ринок і вихід із нього є вільним;

– виробники не взаємодіють між собою;

– існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягів та попиту покупців.

Суттєвою характеристикою монополістичної конкуренції є диференціація продукції за досить значної кількості виробників і майже необмежених можливостей входження у галузь нових фірм.

Ступінь диференціації продукції невисока і досягається за рахунок торгових марок, тобто дещо відмінної якості продукції, та реклами.

Типовим прикладом монополістичної конкуренції є ринки безалкогольних напоїв, ліків.

Монополізація ринків у більшості випадків не відповідає інтересам суспільства з економічних і соціальних міркувань. За наявності монопольної влади фірми завищують ціну порівняно з ефективною ціною, скорочують обсяги виробництва порівняно з ефективним обсягом, тому що в монополістів відсутній конкурентний стимул для виробничої ефективності.

На монополізованих ринках зменшується суспільний добробут, зростає нерівність доходів за рахунок монополістичного прибутку.

Монополії створюють певну політичну небезпеку для суспільства, коли здійснюють надмірний тиск на уряд у пошуках пільг і привілеїв.

Не всі аргументи в критиці монополій є однозначними.

Деякі великі корпорації досягли панівного становища на ринках завдяки продукції високої якості, яка користується значним попитом споживачів.

На думку багатьох економістів, монополії сприяють науково – технічному прогресу завдяки великим масштабам виробництва, значним прибуткам.

Окремі аргументи на користь монополій не знімають у цілому проблеми обмеження конкуренції з боку монопольних утворень. Усе це є причиною проведення в більшості країн світу антимоно – польної політики державної влади – утручання в роботу ринкової системи з метою підтримки конкуренції. Державне втручання, як засіб антимонопольної політики, може бути у формі регулювання та антимонопольних законів:

– Конституція України, ст. 42;

– Закон України “Про обмеження монополій та неприпустимість недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності” (1992 p.);

– у 1993 році створено Антимонопольний комітет України;

– Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції”.

V. Підсумок уроку

Запитання для обговорення

– Чи доцільно, на твою думку, вдаватися до скасування монополії на забезпечення населення електричною енергією, газом, теплом і водою?

VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.

Придумати чотири ситуації, які б відповідали різним типам ринкових структур.

Додаток 1

РИНКОВА КОНКУРЕНЦІЯ. ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РИНКУ

Додаток 2

Типи ринкових структур

Характерні ознаки

Досконала конкуренція

Недосконала конкуренція

Монополістична конкуренція

Олігополія

Монополія

Кількість виробників

Дуже велика кількість незалежних фірм

Багато фірм

Декілька фірм

Одна фірма

Тип продукту

Стандартний; однорідні товари

Диференційований залежно від ринків

Стандартизований або диференційований

Унікальний, не має близьких замінників

Умови входження на ринок

Дуже легкі, відсутні перешкоди

Відносно

Легкі

Обмежені, вимагають великих інвестицій

Блоковані

Контроль за цінами

Відсутній; ціни визначає ринок

Обмежений

Обмежений взаємною залежністю; значний у разі таємної змови

Значний, інколи повний контроль

Не цінова конкуренція

Відсутня

Наголос на рекламу, торгові знаки, марки

Типова, особливо за диференціації продукту

Реклама

Приклади

Деякі ринки сільськогосподарської продукції, ринок цінних паперів

Роздрібна торгівля, виробництво одягу, взуття, послуги перукарень, кафе, ринки безалкогольних напоїв, виробів побутової хімії, ліків

Виробництво сталі, автомобілів, побутової техніки, ОПЕК

Місцеві підприємства комунальних послуг, пошта, метро, електроенергетичні, газо-, водопровідні, телефонні компанії


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Висновок яке пристосувальне значення має поведінка тварин.
Ви зараз читаєте: РИНКОВА КОНКУРЕНЦІЯ. ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РИНКУ