Розділові знаки при цитатах – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова



Українська мова
Синтаксис

Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова

Розділові знаки при цитатах

1. Цитати з вказівкою, кому вони належать, виділяються лапками. Інші розділові знаки ставляться так, як при прямій мові:
“Шевченко, Пушкін, Міцкевич – люди, що втілюють дух народу з найбільшою красою, силою й повнотою”,- відзначив Максим Горький.
2. Якщо цитата наводиться з пропуском, то він позначається трьома крапками:
Ще Добролюбов писав колись: “…Кожен із людей, які записують і збирають твори народної поезії,

зробив би річ дуже корисну, якби… передав і всю обстановку,.. при якій вдалося йому почути цю пісню чи казку”.
3. Посилання в тексті на слова автора або джерело цитати подається в дужках:
“Є межі між народами, але немає поміж серцями”. (Р. Гамзатов)
4. Якщо цитата входить в авторський текст як частина речення, то вона у цьому випадку виділяється лапками, але пишеться з малої букви:
Вони, мов ярмаркові лірники, заведуть, бувало, на дозвіллі з братом Денисом тільки їм самим відому пісню про “пісочок, що загортає милого слідочок”. (О. Г.)
5. При цитуванні віршів з точним збереженням рядків і строф
лапки не ставляться:
Діти нудяться хатині, Нудять, нарікають: “Нащо зима та люта” – Все вони питають.
(Л. Українка)
6. Епіграф у лапки не береться. Вказівка на джерело або автора дається у наступному рядку без дужок:
Він (Т. Г. Шевченко) – поет цілком народний.
М. Добролюбов


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Схема колообігу феруму в природі.
Ви зараз читаєте: Розділові знаки при цитатах – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова