РОЗВИТОК БІОЛОГІЇ В ДОДАРВІНІВСЬКИЙ ПЕРІОД



Біологія – універсальний довідник

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ЕВОЛЮЦІЯ. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ

РОЗВИТОК БІОЛОГІЇ В ДОДАРВІНІВСЬКИЙ ПЕРІОД

Зародження біології як науки пов’язане з діяльністю грецького філософа Арістотеля (IV ст. до н. е.). Він намагався створити класифікацію організмів на основі анатомічних та фізіологічних досліджень. Йому вдалося описати майже 500 видів тварин, яких він розташував у порядку ускладнення. Вивчаючи ембріональний розвиток тварин, Арістотель виявив велику подібність початкових стадій ембріогенезу і прийшов

до думки про можливість єдності їх походження.

У період із XVI по XVIII ст. інтенсивно розвивається описова ботаніка та зоологія. Відкриті та описані організми потребували систематизації і введення єдиної номенклатури. Ця заслуга належить видатному вченому Карлові Ліннею (1707-1778). Він вперше звернув увагу на реальність виду як структурної одиниці живої природи, ввів бінарну номенклатуру виду, встановив ієрархії одиниць систематики (таксонів), описав і систематизував 10 тис. видів рослин і 6 тис. видів тварин, а також мінерали. За своїм світоглядом К. Лінней був креаціоністом. Він відхиляв ідею еволюції, вважаючи,

що видів стільки, скільки різних форм було створено Богом спочатку. Наприкінці свого життя К. Лінней все ж таки погодився з існуванням мінливості у природі, його віра в незмінність виду дещо похитнулася.

Автором першої еволюційної теорії був французький біолог Жан-Батіст Ламарк (1744-1829). Ламарк увічнив своє ім’я, ввівши термін “біологія”, створивши систему тваринного світу, в якій вперше поділив тварин на “хребетних” та “безхребетних”. Ламарк вперше створив цілісну концепцію розвитку природи і сформулював три закони мінливості організмів.

1. Закон прямого пристосування. Пристосувальні зміни рослин і нижчих тварин відбуваються під прямим впливом навколишнього середовища. Пристосування виникають завдяки подразливості.

2. Закон вправляння і невправляння органів. Для тваринних організмів дія середовища опосередкована нервовою системою та органами чуття. Тривалий вплив середовища формує у тварин звички, пов’язані з частими вправляннями органів. Посилене його вправляння призводить до поступового розвитку цього органа і закріплення змін.

3. Закон “успадкування набутих ознак”, відповідно до якого корисні зміни передаються і закріплюються у потомстві. Цей процес носить поступовий характер.

Неперевершеним авторитетом XIX ст. в галузі палеонтології та порівняльної анатомії був французький зоолог Жорж Кюв’є (1769-1832). Він став одним із реформаторів порівняльної анатомії і систематики тварин, ввів поняття “тип” у зоології. Спираючись на багатий фактичний матеріал, Кюв’є встановив “принцип кореляції частин тіла”, на основі якого реконструював будову вимерлих форм тварин. За своїми поглядами був креаціоністом і стояв на позиціях незмінності видів, а наявність пристосувальних ознак у тварин розглядав як свідчення споконвічно встановленої гармонії у природі. Причини змін викопних тварин Ж. Кюв’є вбачав у катастрофах, що відбувалися на поверхні Землі. Згідно з його теорією, після кожної катастрофи відбувалося повторне створення органічного світу.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Добування альдегідів.
Ви зараз читаєте: РОЗВИТОК БІОЛОГІЇ В ДОДАРВІНІВСЬКИЙ ПЕРІОД