Розвиток еколого-економічний

Related posts:

1. Оптимізація еколого-економічна Оптимізація еколого-економічна – встановлення в еколого-економічній системі такого співвідношення, яке дозволяє задовольнити матеріальні, соціальні та екологічні потреби суспільства і поліпшити стан довкілля. За оцінкою Б. Коммонера (США), для переведення світової економіки на методи екологічно безпечного виробництва необхідно щорічно до 500 млрд дол. протягом 10 років. О. е.-е. повинна знайти своє втілення в раціональній еколого-економічній політиці, […]...
2. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – див. Потенціал еколого-економічний....
3. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
4. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
5. Розвиток країни техніко-економічний Розвиток країни техніко-економічний – не зворотні спрямовані та закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни техніки і технології в межах однієї групи або багатьох країн упродовж тривалого періоду. Основними індикаторами Р. к. т.-е. є частка галузей високих технологій в економіці країни, загалом (в т. ч. доданої вартості у ВВП, загальній кількості зайнятих та експорті зокрема); індекси зростання […]...
6. Еколого-економічні основи природокористування Еколого-економічні основи природокористування – сукупність принципів, важелів та засобів гуманного соціо-антропогенного впливу людської діяльності на природні екосистеми з метою підвищення ефективності земель та інших природних екосистем. Важливим принципом такого підходу є узгодження екологічних (зорієнтованих на збереження цілісності корінних природних екосистем) та економічних (спрямованих на вимірювання витрат праці) принципів розвитку системи “природа – суспільство – виробництво”. […]...
7. Міжнародні еколого-економічні відносини Міжнародні еколого-економічні відносини – відносини між суб’єктами різних країн з приводу формування і розвитку інтернаціональної цілісної еколого-економічної системи, спрямованої на вирішення глобальних проблем людства. М. е.-е. в. розвиваються у процесі провадження узгодженої екологічної політики міжнародними організаціями та національними країнами, міжнародного співробітництва у справі охорони довкілля (міжнародного екологічного співробітництва) на глобальному, регіональному, континентальному та національному рівнях, […]...
8. Розвиток сталий Розвиток сталий – не зворотні та закономірні сутнісно-якісні зміни суспільства на основі оптимального поєднання і раціоналізації економічної, екологічної та соціальної сторін такого розвитку з урахуванням потреб майбутніх поколінь. Необхідність P. c. з часу загострення глобальних проблем людство усвідомлює дедалі більше (див. Глобальні проблеми людства). Поняття P. c. почали вживати з 80-х XX ст. Вагому роль […]...
9. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ – див. Оптимізація еколого-економічна....
10. ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА – див. Оцінка еколого-соціально-економічна....
11. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ – див. Оцінка проекту еколого-економічна....
12. Економічний розвиток західноукраїнських земель – Економічний розвиток українських земель у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Економічний розвиток українських земель у XIX ст. Економічний розвиток західноукраїнських земель Політика Австро-Угорщини була спрямована на те, щоб закріпити за Західною Україною статус аграрно-сировинного придатку до розвинутих провінцій імперії. Західноукраїнські землі були джерелом дешевої сировини і ринком збуту промислових товарів і […]...
13. ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою оптим. поєднання екол. компонентів і територій (екосистем) з різним рівнем антроп. впливу на них....
14. Економічний розвиток Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в роки незалежності Економічний розвиток На економіку України руйнівний вплив мала загальна економічна криза, що охопила СРСР, розпад загальносоюзного економічного комплексу. У момент проголошення незалежності Україна виявилася немічною і деформованою в економічному відношенні: 95 % підприємств підпорядковувалися Москві, майже 80 % усього виробництва не […]...
15. Прогрес економічний Прогрес економічний (лат. progressive – рух уперед, поступальний розвиток суспільства висхідною, від менш до більш досконалих форм) – поступальний рух усієї економічної системи, кожної з її підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних, відносин економічної власності, товарно-грошових відносин, економічних відносин і господарського механізму) до вищого ступеня їх комплексної організованості, планомірності та пропорційності з метою підвищення життєвого рівня […]...
16. Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
17. ОЦІНКА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – оцінка певних явищ, подій, ресурсів, об’єктів, яка однаковою мірою враховує важливість екол., соц. та екон. їх складових. Поняття застосовується відносно як прир., так і матер. цінностей. Часто одна зі складових оцінки може домінувати, напр. в оцінці пам’ятки природи переважає її соц. цінність....
18. Капіталізація економіки Наддніпрянщини – Економічний розвиток українських земель у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Економічний розвиток українських земель у XIX ст. У XIX ст. в Російській та Австрійській імперіях назріла криза феодально-кріпосницької системи. Усвідомлення малоефективності економіки змусило російський та австрійський уряди ліквідувати кріпосне право та реформувати державний устрій. В Австрійській імперії реформи були здійснені в […]...
19. Ефект економічний Ефект економічний – позитивний результат економічної діяльності, який вимірюється переважанням доходів над витратами або витратами над доходами. У разі перевищення доходів над витратами отримуємо позитивний ефект; витрат над доходами – негативний. Під поняттям “Е. е.” також розуміють наслідки впливу певного економічного процесу, впливу окремих структурних елементів на результативність функціонування економічної системи. Якщо результати економічної діяльності […]...
20. ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – складова частина експертизи проекту, оцінка (у грошовому вираженні або в балах) впливу майбутнього впровадження проекту в життя на прир. ресурси, здоров’я людини, будівлі, виробничі процеси тощо. Здійснюється за спец, затвердженими держ. органами методиками. О. п. е.-е. має включати прогнозування можливих ланцюгових реакцій у природі, їхнього впливу на […]...
21. Соціально-економічний розвиток країни наприкінці XX Тема 2. США ТА КАНАДА У 1945 Р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. § 9 . Канада 4. Соціально-економічний розвиток країни наприкінці XX – на початку XXI ст. Економіка Канади в 1990-і роки розвивалася динамічно та стабільно. Зросли продуктивність праці, ефективність виробництва, обсяг експорту. Особливо важливо, що господарське пожвавлення не супроводжувалося зростанням інфляції: ціни впродовж […]...
22. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
23. Гуманізм економічний Гуманізм економічний – система поглядів на цінності й роль людини в економічній системі та їх втілення у процесі еволюції цієї системи. Зародкові форми Г. е. – у працях У. Петті, який твердив про працездатність вільної людини; в положеннях А. Сміта про моральний аспект людини. Розвитку набули у працях К. Маркса, який стверджував, що за соціалізму […]...
24. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
25. Економічний суверенітет України Економічний суверенітет України – власність українського народу на своє національне багатство, на основі якого уповноважені ним органи впади самостійно здійснюють регулювання економіки та зовнішньоекономічної діяльності. До складу національного багатства входить уся сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних і духовних благ, рівень освіти, виробничого досвіду людей, майстерності й обдарування населення, а також […]...
26. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
27. Соціально-економічний і політичний розвиток країни наприкінці XX ТЕМА 3. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ §14. Італія 3. Соціально-економічний і політичний розвиток країни наприкінці XX – на початку XXI ст. Протягом усіх повоєнних років при владі в Італії перебували коаліції право – центристських або лівоцентристських партій. У 1970-х роках до середовища італійської молоді проникали “ліві” настрої, поширювався тероризм – як ліво, так і правоекстремістський, що […]...
28. План економічний План економічний – комплексна характеристика, модель розвитку основних показників, параметрів майбутнього стану національної економічної системи, окремих сфер, регіонів, галузей, організацій (підприємств, фірм, компаній), а також шляхи і способи досягнення цілей, необхідні для цього ресурси. Розрізняють довготермінові (на 10-15 років), середньо-термінові (на 3-5 років) і короткотермінові (до 1 року) П. е., а також директивні (підлягають обов’язковому […]...
29. Теоретичний економічний аналіз Теоретичний економічний аналіз – найвища і найдосконаліша форма економічного аналізу, результатом якої є цілісна характеристика законів і закономірностей розвитку певної економічної системи з урахуванням об’єктивної необхідності її виникнення, розвитку та переходу в іншу, розвиненішу систему, наявності логічної залежності одних підсистем та елементів від інших, а також можливості комплексного вдосконалення такої теорії на основі фундаментальних принципів […]...
30. Розвиток інноваційний Розвиток інноваційний – не зворотні спрямовані закономірні зміни технологічного способу виробництва на макро – і мікро та регіональному рівнях з урахуванням інноваційних структурних зрушень, які детермінують еволюційні процеси у відносинах економічної власності. На цій основі формуються національні та наднаціональні (в межах ЄС) інноваційні системи, тобто сукупності науково-дослідних інститутів, університетів, венчурних підприємств і великих корпорацій (у […]...
31. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
32. Соціально-економічний розвиток Київської Русі Історія України Історія України від прадавніх часів до середини XVI ст. Українські землі за доби раннього Середньовіччя (V – середина XI ст.) Соціально-економічний розвиток Київської Русі Політична і військова могутність Київської Pyci трималася на міцному фундаменті – процвітаючому господарстві. Землеробство і скотарство не тільки забезпечували населення продуктами харчування і сировиною, а й дозволяли постачати їх […]...
33. Людський розвиток Людський розвиток – процес закономірних змін в еволюції людини, що супроводжується появою нових якостей і властивостей і збагаченням старих, розширенням її економічної та соціальної свободи. За сучасних умов для характеристики Л. р. економічне зростання слід доповнювати іншими показниками, які охоплюють увесь спектр розширення економічної і соціальної свободи людини, її участь у вдосконаленні всіх підсистем суспільних […]...
34. Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...
35. Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
36. Націоналізм економічний Націоналізм економічний – гіпертрофована національна економічна ідея, менталітет і національна економічна політика держави, що грунтуються на проповідуванні національної зверхності обраної соціально-економічної моделі суспільства, внутрішньої та зовнішньої економічної політики уряду. Форми вияву Н. е. – проповідування зверхності одного з існуючих в країні типів та форм власності (а отже, типів і форм підприємств), моделей регулювання економіки, видів […]...
37. Тероризм економічний Тероризм економічний – колективно і суспільно небезпечні в національному (в т. ч. регіональному та місцевому) або міжнародному масштабах дії, що призводять до порушень функціонування та розвитку чи руйнування окремих елементів економічної системи або системи загалом, а також носіїв цих систем – окремих громадян, трудових колективів, соціальних верств і груп. Основними формами вияву Т. е. на […]...
38. Історія народного господарства (економічна історія) Історія народного господарства (економічна історія) – окрема економічна дисципліна, яка вивчає економічні системи країн світу у процесі історичного розвитку, властиві їм закони, закономірності та тенденції з урахуванням різних критеріїв періодизації суспільства за домінування формаційного підходу. Оскільки основними складовими (підсистемами) народного господарства є продуктивні сили, техніко – економічні відносини (а в їх єдності – технологічний спосіб […]...
39. Економічний егоїзм Економічний егоїзм – гіпертрофовані економічні інтереси різних суб’єктів господарської діяльності, а також районів і регіонів країни, які ставлять їх понад інтереси відповідних суб’єктів. Основні типи Е. е. суб’єктів господарської діяльності – індивідуальний, сімейний, груповий, колективний. У межах колективного виділяють такі форми Е. е.: егоїзм окремої бригади, цеху, підрозділу тощо; у межах територіального Е. е. – […]...
40. Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...