РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА, НАПРИКІНЦІ XIX, НА ПОЧАТКУ XX ст

ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Розділ V

Пробудження національної свідомості

Українського народу

РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НАПРИКІНЦІ

XIX – НА ПОЧАТКУ XX ст.

В українській культурі цього періоду яскраво виявилися найкращі риси – ідейність, народність, реалізм. її провідниками були діячі українського театру М. Кропивницький, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовський, композитори М. Лисенко, М. Леонтович, С. Людкевич, Я. Степовий та ін. Український театр перетворився на справжню громадську трибуну в боротьбі за утвердження

демократичної української культури. Поразка революції 1905-1907 рр., реакція з боку царизму загострили ідеологічну боротьбу в культурницьких і просвітницьких угрупованнях. Частина творчої інтелігенції була розгублена цими подіями; на творчості окремих композиторів позначився вплив модернізму (Б. Яновський, Л. Лісовський та ін.).

Активізується діяльність гуртків і товариств, хорового руху, відкриваються народні будинки (Київ, Одеса), у Києві – Літературно – артистичне товариство, хор товариства любителів музики. Подібні мистецькі об’єднання виникають в Одесі, Полтаві, Житомирі, Львові, Перемишлі, Станіславі,

Коломиї, Стриї, Тернополі та ін.

У пропаганді української музики велику роль відіграли видатні українські виконавці, зокрема оперні співаки I. Алчевський, Є. Гушалевич, С. Крушельницька, О. Мишута, М. Менцінський та ін.

Продовжує розвиватися домашнє музикування, що охоплює широкі верстви населення. Товариствами друкуються збірки та окремі твори. Працюють музичні школи, бази, приватні музичні курси. Особливе місце серед цих закладів належало Музично-драматичній школі ім. М. Лисенка, на основі якої було відкрито Вищий музично-драматичний інститут ім.. М. Лисенка у Києві (1918) та школу-інститут ім. М. Лисенка у Львові.

Вплив народної пісні на розвиток свідомості дедалі зростає, актуально звучать старовинні пісні про народні повстання і перемоги над загарбниками, з’являються твори про сучасні події, думи на історичну тематику, революційні, ліричні, пролетарські пісні (зокрема, популярні “Сльозами злита Україна”, “Не пора, не пора”); поширюються обробки старих народних героїчних або жартівливих та сатиричних пісень. Згадаймо хоча б “Туман яром котиться” або “Гей, не дивуйте, добрії люди”, “Реве та стогне люд голодний”, “Засвистали арештанти” та ін. Було видано чимало збірок революційних пісень.

Отже, українська музика в цей період розвивалася в тісному зв’язку з життям народу, його боротьбою за соціальне й національне визволення. Своїм корінням вона сягала невичерпних джерел народної творчості.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА, НАПРИКІНЦІ XIX, НА ПОЧАТКУ XX ст