САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ



ТЕМА 2. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ

УРОК 16

ТЕМА. САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ

Мета уроку: навчальна – ознайомити учнів зі штучною екосистемою саду, його рослинним і тваринним світом, заходами щодо догляду за садом; розвиваюча – розвивати в школярів екологічне мислення, уяву та спостережливість; виховна – з’ясувати значення штучних екосистем у житті людини.

Основні поняття: сад, плодові дерева, ягідні чагарники, ліани, квартал, щеплення плодових дерев, прищепа, підщепа, черешок, окулірування.

Методи уроку: словесний (бесіда),

наочний (рисунки в підручнику й підготовлені вчителем на дошці).

Обладнання: підручник.

Тип уроку: одержання нових знань та вмінь.

Міжпредметні зв’язки: біологія (7 клас).

Структура уроку

І. Перевірка домашнього завдання

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду

IV. Викладення основного матеріалу

1. Правила розплановування нового саду.

2. Корисні й шкідливі тварини екосистеми саду.

3. У чому полягає догляд за садом.

4. Щеплення плодових дерев.

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання

Хід

уроку

I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

– Запитання до учнів

1. Поясніть значення культурних рослин на конкретних прикладах (значення зернових, овочевих культур і технічних).

Додаткове запитання: Що називають полем?

2. Хто та з якою метою працює над виведенням нових сортів рослин і порід тварин?

Додаткове запитання: Які рослини називають бур’янами?

3. Чому одні рослини висівають у грунт насінням, а інші висаджують розсадою?

Додаткове запитання: Яких тварин називають шкідниками культурних рослин?

4. Які два методи існують для боротьби зі шкідниками сільського господарства? Який метод безпечніший і чому?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ

– Слово вчителя

Традиційне й сучасне українське село неможливо уявити без квітучих садів або садів із достиглим урожаєм. Сади вирощують колгоспи й фермери, щоб постачати городянам, які живуть у будинках без присадибних ділянок, свіжі фрукти, соки та фруктові консерви.

– Завдання у робочому зошиті

– Запитання до учнів

– До яких екосистем належить екосистема саду – до природних чи до штучних? (До штучних.)

– Які плодові дерева висаджують у саду? (Різні сорти яблунь, груш, слив, вишень, абрикос, черешень, айву, волоський горіх та обліпиху тощо.)

– Які ягідні чагарники висаджують у саду? (Малину, агрус, смородину, калину, виноград (чагарник у вигляді ліани) та ін.)

– Які трав’янисті рослини висаджують у саду? (Суниці, садові сорти квіткових рослин (тюльпани, флокси, півонії, ромашки, айстри тощо). У міжряддях самостійно виростають бур’яни.)

– Завдання у робочому зошиті

IV. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Правила розплановування нового саду

– Бесіда

Створення саду на новому місці – справжнє мистецтво, нескладне, але таке, що потребує спеціальної підготовки.

– Які природні характеристики місцевості слід урахувати, підбираючи сорти дерев та чагарників і розміщуючи їх на території? (Клімат, рельєф, родючість грунту, місце джерела води для поливу.)

Територію саду розбивають на великі квадратні або прямокутні ділянки, так звані квартали. У межах кварталу дерева й чагарники висаджують у шаховому порядку, щоб крони дорослих дерев і чагарників не заважали одне одному. Квартали садових ділянок сполучені дорогами.

– Навіщо між кварталами саду потрібні дороги? (Щоб до всіх кварталів міг під’їхати транспорт і забрати врожай, зрізані сухі гілки, привезти воду, добрива або працівників.)

Якщо фруктовий сад закладають на присадибній ділянці, то передбачають місця для доріжок, альтанки, колодязя або свердловини, відступають певну відстань від будинку та інших господарських будівель, від ліній електропередач.

2. Корисні й шкідливі тварини екосистеми саду

– Які тварини входять до екосистеми саду й завдають їй шкоди? (Комахи – шкідники, які поїдають зав’язь, плоди та листя дерев і чагарників. Найпоширеніші шкідники плодових рослин – попелиця, яблунева плодожерка, порічковий кліщ.)

– Які великі тварини завдають шкоди саду й чим саме? (Зайці обгризають кору молодих дерев узимку й навесні, миші й кроти підточують молоді корені.)

– Які комахи й великі тварини допомагають боротися зі шкідниками саду? (Із попелицями допомагає боротися сонечко, з іншими шкідливими комахами – птахи, мурахи. Запиленню саду сприяють оси та бджоли.)

– Завдання у робочому зошиті

3. У чому полягає догляд за садом

– У чому полягає догляд за садом? (Знищувати бур’яни, щоб вони не висмоктували з грунту вологу та поживні речовини. Комах-шкідників можна збирати вручну (хрущів можна струшувати рано-вранці з гілок; порічкового кліща, що вже пошкодив бруньки смородини, збирають разом із бруньками). Обприскувати отрутохімікатами або іншими менш небезпечними розчинами – розчином мідного купоросу, господарського мила, відваром тютюну. Розвішувати годівниці для приваблювання птахів.

Від зайців стовбури молодих дерев на зиму обв’язують твердими пагонами очерету або мішковиною. Для захисту від заморозків роблять штучне задимлення саду. Обрізають сухі гілки дерев і чагарників. Поливають і вносять добрива.)

– Що роблять із гілками, листям та бруньками, які вражені шкідниками? (їх обов’язково спалюють.)

– Як краще вносити добрива: по всій території саду, прямо під стовбури дерев чи по окружності, що збігається з окружністю крони дерева? (Вносити добрива в саду слід по окружності крони дерева або куща. У цій ділянці перебувають молоді корені, а під стовбуром – старі, які йдуть глибоко в грунт.) Вносити добрива по території всього саду немає рації, тому що це призведе до розростання бур’янів.

Полив здійснюють аналогічно: викопують канавку – окружність, що збігається по діаметру з діаметром крони дерева, і в неї заливають воду.

– Завдання у робочому зошиті

4. Щеплення плодових дерев

– Слово вчителя

На сьогоднішній день існує близько 10 тис. сортів яблунь, 5 тис. сортів груш, приблизно 3 тис. сортів вишень та слив. Нові сорти садових дерев можна вирощувати завдяки такому методу вегетативного розмноження, що називається щеплення. Щеплення плодових дерев це пересадження частини однієї рослини, в якої є одна брунька, на іншу рослину, з якою вони потім зростаються. Рослину, яку прищепили черешком або брунькою до іншої, називають прищепою, а ту рослину, що росла в грунті й до гілки або стовбура якої прищепили черешок, називають підщепою. Що таке черешок, ми вивчали в темі “Розмноження рослин. Вегетативне розмноження” – це частина однолітнього пагона з бруньками. Гілки й пагони, які виростають із бруньок прищепи, поєднуватимуть характеристики обох рослин – і прищепи, і підщепи.

Наприклад, якщо взяти прищепу з великими солодкими плодами, а підщепа – дикоростуче дерево з несмачними плодами, але стійке до заморозків, то новий сорт, що утвориться після щеплення, матиме великі солодкі плоди й буде стійким до заморозків.

Окрім поліпшення сортів, щеплення застосовують ДЛЯ збільшення різноманітності сортів у саду. Наприклад, садівник бажає мати в себе дерево якого-небудь нового сорту, а вільного місця для його посадки немає. У такому випадку новим сортом можна перещепити кілька гілок на дереві відомого сорту. Щеплення – це один зі способів омолоджування дерева, у якого надмірно розрослася крона або яке стало слабко плодоносити.

Існують два головних способи щеплення.

1. Окулірування, коли до прищепи прищеплюють маленький кусок черешка із брунькою. Цей спосіб підходить для молодих дерев із тонкою корою.

САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ

2. Щеплення черешком, коли прищеплюють частину пагона з кількома бруньками (зазвичай із трьома). У цьому випадку черешок-прищепу прилаштовують за відсунуту кору дерева-підщепи або в його розщеплену (розрізану) гілку.

САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ

Щеплення роблять у певний час ранньої весни. При цьому слід дотримуватися умов, які нагадують вимоги до хірургічної операції, а саме:

– вивчити правила проведення щеплення плодових дерев і проконсультуватися з фахівцями. Бажано, щоб такий фахівець як наставник був присутній при першому щепленні, яке здійснює садівник-початківець;

– заздалегідь підготувати всі необхідні для щеплення предмети (черешки-прищепи, садовий ніж, ізоляційну стрічку або скотч) і розкласти їх на підстилці поруч із деревом-підщепою;

– щеплення виконують чистими руками й чистим ножем.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Сад – це територія, де людина висаджує плодово-ягідні рослини. Сад, як будь-яка штучна екосистема, потребує людського догляду. Одним зі способів поліпшення сортів плодових дерев є щеплення.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Основні породи й сорти плодових і ягідних культур

Породи плодових рослин за господарсько-ботанічними ознаками прийнято поділяти на такі основні групи: зерняткові, кісточкові, ягідні, горіхоплідні й цитрусові культури.

До зерняткових відносять яблуню, грушу, айву тощо.

До кісточкових відносять сливу, вишню, черешню, абрикос і персик.

До ягідних – суницю, полуницю, смородину, агрус, малину й калину.

Кожна із цих груп характеризується своєрідною будовою плода, більш-менш однотипним плодоносінням.

Зерняткові культури

Яблуня

Яблуню вважають основною плодовою породою не тільки тому, що вона росте повсюдно в помірному кліматичному поясі, але й тому, що є майже єдиною породою, здатною забезпечувати свіжими плодами впродовж 9-10 місяців на рік. Масове поширення має приблизно сотня сортів яблуні.

Сорти яблуні поділяють за часом дозрівання плодів на три групи: літні, осінні й зимові. У плодів літніх сортів яблуні знімна (коли яблука зривають із дерева, тому що вони мають зрілий вигляд) і споживча зрілість збігається, і їх вживають безпосередньо після зняття з дерева. Тим часом в осінніх і зимових сортів знімна й споживча зрілість не збігаються. Від часу зняття плодів із дерева до споживчої зрілості (коли плоди стають найсмачнішими та найсоковитішими) минає – для осінніх сортів 10-12 днів, а для зимових сортів – від кількох тижнів до кількох місяців. Окрім того, придатні до вживання плоди зимових сортів не втрачають своїх смакових якостей упродовж 5-6 місяців.

Яблуня – зимостійка порода. Вона витримує значні зимові зниження температури повітря, випадки її вимерзання бувають тоді, коли температура повітря взимку нижча -40 °С.

До літніх сортів належить найпоширеніший Білий налив, або Папіровка, до осінніх – Антонівка звичайна, Пепін шафранний (Пепінка), до зимових – Кальвіль сніговий, Ренет Симиренка, Бойкен, Джонатан.

Груша

Не поступаючись яблуні за сортовою різноманітністю, за довговічністю дерева, груша навіть перевершує її. Однак груша значно вибагливіша до кліматичних і грунтових умов, що є причиною її недостатнього поширення у північних районах нашої країни. Більшість сортів груші пізніше, ніж яблуні, вступає в період плодоносіння. Так само, як у яблуні, сорти груші, залежно від періоду дозрівання, поділяють на групи: літні, осінні й зимові. Споживча зрілість плодів літніх сортів збігається з їхньою знімною зрілістю, а плоди осінніх і зимових сортів дозрівають уже під час зберігання.

Літні сорти груш – Лимонка, Улюблениця Клаппа, Ільїнка, Осінні сорти – Лісова красуня, Бере. Зимові сорти – Кюре, Жозефіна Мехельнська тощо.

Кісточкові культури

Кісточкові породи мають гарну пагоновідновну здатність. Цю особливість використовують для відновлення крони й продовження життя старих дерев. Якщо, наприклад, у старого абрикоса або персика сильно вкоротити окремі гілки, то на тій частині, що залишилася, з’являються міцні молоді пагони, які поновлюють крону й роблять її знову продуктивною.

Вишня

На відміну від інших кісточкових рослин, вишня має здатність утворювати кореневу поросль, якою її й можна розмножувати. При такому способі розмноження дерева більш довговічні.

Черешня

Черешня належить до основних південних плодових порід. Дерева дуже вибагливі до тепла.

Слива

Слива належить до високоврожайних порід. Як і у вишні, у неї утворюється коренева поросль, яка зберігає якості материнського дерева й може бути використана як посадковий матеріал. Сорти сливи: Угорка, Ренклод, Анна Шпет.

Абрикос

Абрикос рано вступає в пору плодоносіння, але з віком у дерев оголюються нижні частини кістякових гілок, а врожай переміщується у верхні частини крони, що ускладнює збір урожаю.

Особливістю абрикоса є його раннє цвітіння, унаслідок чого він страждає від весняних заморозків. Основні сорти – Червонощокий, Сорочинський.

Персик

Культура персика поширена переважно на півдні – у Причорномор’ї та Криму, оскільки він дуже вибагливий до тепла. Персик належить до рослин, які дуже швидко ростуть і достигають. У пору плодоносіння він вступає вже на 3-4-й рік після посадки. Дерево персика невелике, і його часто використовують як ущільнювач основних посадок. Сорти: Київський ранній, Ранній Олександр.

Ягідні культури

Суниця

Суниця починає плодоносити на другий рік після посадки, причому відразу дає половину того врожаю, що буде для неї природним. Суницю вирощують на одному місці 4-5 років, після чого зайняту нею площу переорюють і відновлюють цю культуру на новому місці.

Чорна смородина

У чорній смородині міститься в шість разів більше цінних вітамінів, ніж, наприклад, в апельсині.

Малина

Малина дуже корисна й починає, як і суниця, плодоносити на другий рік.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Тектонічна будова північної америки.
Ви зараз читаєте: САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ