Самуельсон (Samuelson) Пол Ентоні (н. 1915) – видатний американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки “за наукову роботу, що стала внеском у розвиток статичної та динамічної економічної теорії і в підвищення загального рівня аналізу в економічній науці” (1970). Навчався у Гайдпаркській вищій школі в Чикаго, Чиказькому та Гарвардському університетах. З 1940 викладав у Масачусетському технологічному інституті, 1941 С. здобув учений ступінь доктора економіки в Гарвардському університеті, а його дисертацію було відзначено премією
Д. Уеллса. В 1939-1945 працював консультантом Національного управління планування ресурсів та інших державних установ; з 1945 по 1960 працював консультантом різних державних фінансово-економічних установ і приватних організацій. У 1947 опублікував дослідження “Основи економічного аналізу”, у якому дав математичну інтерпретацію основних проблем економічної теорії, зокрема обгрунтував концепцію економічної динаміки, в т. ч. поняття “економічної рівноваги” та “економічного максимуму”. У 1948 видав відручник “Економікс”, перекладений більш ніж 20 іноземними мовами, в т. ч. російською і українською. Підручник
побудований на засадах неокласичного синтезу та філософії позитивізму, основною ідеєю якого є необхідність поєднання ринкового регулювання з державним втручанням в економіку (див. Неокласичний синтез) з поступовим удосконаленням його у напрямі певного урахування політекономічного аспекту економічної теорії (свідченням цього є включення до неї розділів “Економіка нерівності: бідність, достаток і якість життя” та “Економічні проблеми расизму, міст і забруднення навколишнього середовища”), але у спрощеному трактуванні. Загалом у його підручнику набагато більше негативних сторін теоретико-методологічного та методичного плану, ніж позитивних. У 1961 – 1968 С. був економічним радником президентів США Дж. Кеннеді та Л. Джонсона. З середини 70-х С. досліджував проблему вирівнювання факторних цін у світовій торгівлі в період 1939- 1945 і на цій основі обгрунтував необхідність повної свободи торгівлі між країнами, що було вигідно передусім розвиненим країнам світу. Позитивним у працях С. є дослідження різних форм взаємозв’язку мультиплікатора та акселератора, розмежування благ на колективні (суспільні) та приватні, виробництвом яких повинні займатись відповідно держава та приватні підприємства; висновки про необхідність справедливого розподілу національного доходу та ін. С. намагався заперечити наявність експлуатації за умов сучасного капіталізму на підставі нібито існування симетрії між працею і капіталом, за якої праця може наймати капітал і навпаки. Проте така аргументація є надуманою. С. був президентом Американської економічної асоціації, Економетричного товариства та Міжнародної економічної асоціації, а також членом Американської національної академії наук, Американської академії наук і мистецтв, Американського філософського товариства, Британської академії наук, а почесні вчені ступені йому присвоїли понад 10 університетів Америки та деяких інших країн світу.
(
1 votes, average:
5.00 out of 5)
Loading...