ЩІТКА

Related posts:

1. КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ – комахи, які, подібно до бджіл, переносять на своєму тільці пилок із тичинок квіток на рильце маточки перехреснозапильних рослин. До К.-з. належать медоносні бджоли, самотні дикі бджоли, оси, джмелі, жуки, мухи й різні дрібні комахи. Після медоносних бджіл основними К.-з. вважаються джмелі, тому що саме вони завдяки будові хоботка здатні запилювати червону конюшину, яка […]...
2. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...
3. ПОВЕДІНКА ІЗ БДЖОЛАМИ ПОВЕДІНКА ІЗ БДЖОЛАМИ. Відомо, що поведінка бджіл залежить від дій самого пасічника. Знання біології бджолиної сім’ї, дотримання правил поведінки з бджолами допоможе уникнути неприємних моментів під час роботи. Бджолярі знають, що темна або вовняна тканина, різкі запахи (тютюну, одеколону, поту, крові, бензину тощо) і різкі рухи дуже дратують бджіл, і вони намагаються вжалити. Тому пасічник […]...
4. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
5. ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ. Запилення бджолами – один з найважливіших способів підвищення врожайності ентомофільних культур. Існують такі культури, які не можуть дати достатнього врожаю без запилення їх бджолами. Давно зауважено, що кількість нектару й отриманого насінного матеріалу з червоної конюшини залежить від довжини хоботка бджіл, які працювали на його запиленні. Чудово працюють на червоній […]...
6. ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – буває природною або вимушеною. Загибель бджіл викликають заразні й незаразні хвороби, а також несприятливі умови утримання, що можуть призводити до масових втрат бджолосімей. Відхід бджіл у зимовий час залежить від ступеня їхньої зношеності за осінньо-зимовий період. Наприклад, якщо бджоли в осінній період переробляли цукровий сироп, призначений їм для зимівлі, це означає, […]...
7. ГРЕЧКА ГРЕЧКА – однолітня трав’яниста рослина. Висота її досягає 60 см. Стебло міцне, гіллясте, до кінця вегетації сильно грубішає. Листя широке, загострене. Квітки дрібні, двостатеві, із простою волотевою оцвітиною, білого або рожевого кольору. Суцвіття у вигляді невеликого грона. Квітки Г. посівної пристосовані до перехресного запилення. Вони розкриваються з 6-ї до 13-ї год. Після 13-14-їгод квітки закриваються, […]...
8. БУДІВЕЛЬНИЙ ІНСТИНКТ БУДІВЕЛЬНИЙ ІНСТИНКТ – природна здатність бджіл будувати стільники. Будівельним матеріалом є віск, що виділяється восковими залозами робочих бджіл. Будівництво в бджіл тісно пов’язане з фізіологічним станом і потребами бджолосім’ї. Б. і. проявляється тільки при наявності достатньої кількості бджіл, плодової матки й узятку в природі. Паралельність стільників і правильність шестигранних чарунок виходять у бджіл не відразу, […]...
9. ПОЧЕТ МАТКИ ПОЧЕТ МАТКИ – група бджіл, яка супроводжує матку під час відкладання нею яєць. П. м. складається з різновікових бджіл, вони постійно змінюються. Кількість бджіл у П. м. залежить від інтенсивності яйцекладки матки. Чим більше матка відкладає яєць, тим більше бджіл у П. м., які годують її, і чим менша яйцекладка, тим, відповідно, менше й бджіл. […]...
10. ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час польоту по незнайомій місцевості бджола орієнтується за сонцем і небосхилом. Різні ділянки по-різному поляризують сонячне світло, і бджоли орієнтуються за відбитим […]...
11. ЗАПИЛЕННЯ ТОМАТІВ У ТЕПЛИЦЯХ ЗАПИЛЕННЯ ТОМАТІВ У ТЕПЛИЦЯХ. Бджіл також використовують для підвищення врожайності пасльонових (томати, перець, баклажани) закритого грунту. Пилок томатів липкий і важкий, висипається з пильовиків погано, це утрудняє самозапилення квіток, тому раціонально використовувати на 3. т. бджіл. Як відомо, квітки томатів не мають нектару й запаху, що приваблює бджіл, тому тут застосовують метод дресирування бджіл. На […]...
12. ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ – проводиться для перенесення цієї сім’ї на пасіку. Для цього дуплянки або ящики з льотками натирають мелісою, запах якої дуже приваблює бджіл, усередину ставлять старі стільники й навішують їх на дерева. Дуплянки розміщають не ближче ніж за 3 км від пасіки, щоб виловлена сім’я бджіл не повернулася на старе місце. Найкращий час […]...
13. СИГНАЛІЗАЦІЯ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ СИГНАЛІЗАЦІЯ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – необхідна для передачі однією бджолою інформації всій сім’ї. Найбільш вивчені так звані танці бджіл (див. Танці бджіл). С. може бути також звуковою....
14. СИЛЬНА СІМ’Я СИЛЬНА СІМ’Я – бджолина сім’я, у якій після формування гнізд на зиму бджоли займають близько 14 рамок. Навесні такі сім’ї займають 8 рамок, улітку, перед медозбором, – 20 і більше. С. с. краще зимують, менше споживають корму, тому що гніздо обігрівається краще, добре облітуються навесні й швидко набирають силу. У С. с. створюються прекрасні умови […]...
15. РАННЄ ВИВЕДЕННЯ ТРУТНІВ РАННЄ ВИВЕДЕННЯ ТРУТНІВ – застосовується напровесні, відразу ж після виставки бджіл із зимівника. Високопродуктивним сім’ям у центр гнізда ставлять трутневі стільники. (Стільники заготовлюють заздалегідь.) Гнізда скорочують так, щоб бджоли обсиджували всі рамки, сім’ї щодня дають стимулюючу підгодівлю, і незабаром матка починає засівати трутневі чарунки. Стільники оглядають через день, якщо в них є засів, підставляють ще […]...
16. ЗНЯТТЯ МАГАЗИНІВ ЗНЯТТЯ МАГАЗИНІВ – проводиться після закінчення медозбору. 3. м. проводять у вечірній час, коли припинилося літання бджіл. Знявши дах і стелини, обкурюють бджіл. Тих бджіл, які не зійшли зі стільників, змітають пучком трави або пером, після чого знімають надставки. Медяні корпуси можна звільняти від бджіл за допомогою звичайною очищеної (світлої) карболової кислоти. Неочищену карболову кислоту […]...
17. ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – найважливіший агротехнічний метод, застосовуваний для підвищення їхньої врожайності. Бджіл використовують на 3. ягідних, садових, бобових культур, гречки, соняшника, винограду, баштанних й ін. культур. Використання бджіл для 3. культурних рослин вигідне ще й тому, що з усіх комах, які використовують нектар і пилок для харчування, тільки бджоли створюють такі великі запаси меду. […]...
18. ПОКРИВНІ РАМКИ ПОКРИВНІ РАМКИ – крайні рамки в гнізді бджіл. Зазвичай їх 2 – з обох боків гнізда. За П. р. ставлять зазвичай вставну дошку й закладають утеплювальні подушки. Основне завдання П. р. – зберігати тепло в гнізді бджіл, тому вони повинні бути темними. Навесні П. р. являють собою медопергові рамки. Щоб матка не червила на П. […]...
19. ВЕРАНДА ЛЬОТКОВА ВЕРАНДА ЛЬОТКОВА – ящик, у якому передня або всі стінки зроблені з металевої сітки з чарунками не більше 3 мм. В. л. навішується перед льотком (рис. 6). Це пристосування необхідне для тимчасової ізоляції бджіл. Використовується в тих випадках, коли потрібно уникнути отруєння бджіл, якщо медоноси, на яких вони працюють, були оброблені отрутохімікатами, також при лікуванні […]...
20. ФРИШ Карл ФРИШ Карл (1886 р.) – відомий німецький учений, дослідник бджолиної сім’ї, який розшифрував “мову” бджіл. 1959 року Ф. у Парижі була вручена премія Калінга, яка щорічно присуджується авторові твору, який сприяв поглибленню наукових знань в області біології. Його книга “Із життя бджіл” перевидавалася в багатьох країнах і користується попитом і зараз. Ф. досліджував способи орієнтації […]...
21. БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ – найменші з усіх відомих видів індійських бджіл. Живуть у тих самих місцях, що й гігантські. Бджолосім’я так само, як і гігантські бджоли, будує стільник на дереві або де-небудь в укритті. Чарунки для робочих бджіл будують шестигранні, для трутнів – циліндричні. Маточники розміщають на краях стільника. Довжина матки – 13 мм, трутня […]...
22. ЗИМОВЕ ПІДГОДОВУВАННЯ БДЖІЛ ЗИМОВЕ ПІДГОДОВУВАННЯ БДЖІЛ – явище небажане. Його використовують тільки у виняткових випадках, коли корми з якихось причин не поповнювали восени. Будь-яке підгодовування в період зимового спокою шкідливе для бджіл, викликає їхнє занепокоєння. Нерідко в сім’ях, які підгодовуються взимку, до моменту виставки не залишається й половини бджіл у порівнянні з тією кількістю, яка була під час […]...
23. ТЕПЛИЙ ЗАМЕТ ТЕПЛИЙ ЗАМЕТ – паралельне розташування стільників до льотка, де чарунки стільників спрямовані на передню й задню стінки вулика. У типових вуликах передбачений холодний замет, тому що бджоли в таких вуликах краще працюють у теплу пору року, менше рояться, швидше переробляють принесений нектар. Т. з. дає більше переваг бджолам узимку й у ранньовесняний період. Експериментальним шляхом […]...
24. НАРОЩУВАННЯ БДЖІЛ НА ЗИМУ НАРОЩУВАННЯ БДЖІЛ НА ЗИМУ – процес, що вимагає суворого дотримання строків. Так, в умовах Лісостепу бджоли, виведені в липні, малопридатні для зимівлі, тому що більшість із них зношується ще до початку зими, а під час зимівлі, як правило, гинуть. Не можна залишати на зиму також занадто молодих бджіл, тому що в холодну погоду вони не […]...
25. ІНКУБАЦІЯ РОЗПЛОДУ ІНКУБАЦІЯ РОЗПЛОДУ – використовується для ізоляції старих хворих бджіл від молодих здорових або для одержання молодняку бджіл при формуванні нуклеуса. Печатний розплід поміщають у спеціальні шафи-термостати, в умови, близькі до умов гнізда – зі слабкою вентиляцією, температурою повітря 34-36 °С і вологістю 70 % . Замість термостата можна використовувати порожній вулик; формують гніздо з печатного […]...
26. БУТКЕВИЧ Анатолій Степанович БУТКЕВИЧ Анатолій Степанович (д. н. 1859 р., р. с. не встановлений) – відомий бджоляр, видав безліч статей і книг з практичного бджільництва, брав активну участь у конференціях із бджільництва, вважався в Росії одним з основоположників дослідницької справи. Однією з відомих розробок Б. вважаються роє-медяна система утримання бджіл і створення вулика, відомого під назвою вулика Буткевича....
27. СЕРБИНОВ Іван Львович СЕРБИНОВ Іван Львович (1872-1925) – народився в м. Миколаєві. Професор бактеріології. Вивчав хвороби бджіл і медоносні рослини, провів цікаві досліди з профілактики захворювань бджіл. Організував у Петербурзі лабораторію з вивчення меду й воску. Як хобі займався приготуванням медяних вин. С. відомий за книгами “Гнилець бджіл і боротьба з ним”, “Заразні хвороби бджіл”, “Медоносні рослини як […]...
28. ПЕНІЦИЛІН ПЕНІЦИЛІН – антибіотик, продукт життєдіяльності різних видів цвілевих грибів. П. являє собою гігроскопічний жовтуватого кольору порошок або суху пористу масу. П. добре розчиняється у воді. Він абсолютно не токсичний, навіть при його передозуванні. На пеніциліновій основі сьогодні виробляється маса антибіотиків. їх можна використовувати в бджільництві. П. використовують для профілактики гнильцевих захворювань, а також як стимулюючу […]...
29. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
30. ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ – спостерігається в будь-якій бджолосім’ї. Воно буває як природним, так і патологічним. Природне з. к. б. відбувається в результаті природної смерті старих бджіл. Залежно від сезону їхня кількість коливається. Наприклад, у зимовий період і на початку весни в бджолосім’ї переважає кількість старих бджіл над молодими, але в міру розвитку сім’ї (до кінця […]...
31. ЗАЛІТ БДЖІЛ ЗАЛІТ БДЖІЛ – може бути викликаний кількома причинами. 1. На великих пасіках, та й на невеликих (при тісному розміщенні вуликів), весняна денна виставка бджіл призводить до безладних обльотів. Розтривожені бджоли швидко вилітають із вуликів, перемішуються й у такий спосіб залітають у чужі вулики. При цьому трапляються сильні зльоти-нальоти кількох сімей, що призводять до втрати маток […]...
32. ОДЯГ БДЖОЛЯРА ОДЯГ БДЖОЛЯРА повинен бути зручним, легким, бажано світлого кольору, тому що чорний колір дратує бджіл. Необхідні також рукавички й лицьова сітка. Гострі запахи й різкі рухи при роботі з бджолами дратують комах і викликають у них прагнення вжалити бджоляра. Повсякденний робочий О. б. складається із лляної сорочки з місткими кишенями на грудях і штанів з […]...
33. СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ – повинні бути якісними, відбудованими цього року, але в яких вже вивелося 2- 3 покоління бджіл. На таких стільниках бджоли добре зимують. Світлі стільники, у яких жодного разу не виводилося покоління бджіл, погано зберігають тепло, що призводить до охолодження гнізда й загибелі сім’ї....
34. ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ – загибель бджіл, що спостерігається при підвищеній температурі повітря в гнізді або його надмірній вологості. 3. б., як правило, є результатом неправильної вентиляції гнізда вулика. Якщо обсяг гнізда невеликий, то перенаселеність його бджолами створює духоту у вулику. Потрапляння прямих сонячних променів на вулик також підвищує Температуру в гнізді, і бджоли змушені виходити назовні, […]...
35. РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – залежить від умов зовнішнього середовища: температури повітря, наявності в природі узятку. Основне значення має стан сім’ї, кількість відкритого розплоду й місце, де розташовані вулики. Навесні, наприклад, у холодному вулику залишається більше бджіл, щоб обігрівати розплід. Улітку ж тонкостінні вулики, пофарбовані в темні тони, сильно прогріваються сонцем, і більша частина бджіл змушена […]...
36. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
37. ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – відбувається внаслідок старіння та зношування бджіл, несприятливої погоди й знищення бджіл їхніми ворогами (птахами, комахами тощо). Можуть виникнути хвороби, що викликають масову загибель бджіл і призводять до передчасного ослаблення сімей. Швидше зношуються й гинуть бджоли слабких сімей, де кожна бджола виконує більшу кількість роботи, ніж у сильній сім’ї, де ця ж […]...
38. ВУЛИЧКА ВУЛИЧКА – міжрамковий простір у гнізді бджіл, у бджільницькій практиці це ще й одиниця виміру сили сім’ї, куди входить 250-300 г бджіл. У природних умовах бджоли будують стільники завтовшки 2,4-2,5 см, з величиною вулички між ними 1,2-1,3 см. Стільники, у які бджоли складають нектар, можуть бути й товщі – 3,2-3,5 см. На практиці величина В. […]...
39. ПОРОДИ БДЖІЛ ПОРОДИ БДЖІЛ. Вид медоносної бджоли містить у собі кілька груп, зв’язаних між собою рядом перехідних форм. Бджоли, які населяють різні географічні райони й відрізняються одна від одної певними ознаками, являють собою географічні раси або підвиди (популяції) бджіл. Популяції виникають у результаті природного добору. У країнах СНД розводять українську породу бджіл, середньоросійську, кубанську, далекосхідну, грузинську, кавказьку, […]...
40. ВИШИВКА Культурологічний словник ВИШИВКА – вид декоративно-ужиткового мистецтва, в якому орнаментальні або сюжетні зображення виконують вручну (голкою, іноді гачком) або за допомогою вишивальної машини на різноманітних тканинах, шкірі та інших матеріалах лляними, бавовняними, шовковими, металевими нитками, а також волосом, бісером, перлами, монетами, коштовними каменями тощо....