Штучне дихання



Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики

Штучне дихання.

Штучне дихання роблять у тих випадках, коли самостійне дихання припиняється або порушується настільки, що розвивається в організмі киснева недостатність загрожує життю людини.

Зупинка дихання або його порушення може виникнути при попаданні чужорідних тіл у дихальні шляхи, отруєнні окису вуглецю (чадним газом), ураженні електричним струмом, у утонувшіх, коли їх витащат з води, а також в деяких інших випадках.

Перш за все слід усунути дію причини,

викликала удушення:

– При отруєнні чадним газом винести потерпілого на свіже повітря або відкрити двері та вікна;

– При втоплення видалити з рота або гортані чужорідні тіла, бруд, воду;

– При повішення зняти петлю; при ураженні струмом прибрати електричний дріт, попередньо ізольованих себе від дії електроструму.

Перш ніж розпочати штучне дихання, в потерпілого треба розстебнути воріт, зняти пояс, соромляться одяг і покласти його на підлогу на спину, підклавши під лопатки подушку або складеному валиком одяг так, щоб груди була піднята, а голова запрокінута назад.

Найбільш поширені способи

штучного дихання “рот у рот”, “рот у ніс”.

Спосіб “рот у рот”. Встаньте на коліна поряд з потерпілим, однією рукою утримуйте голову, а інший Візьміть нижню щелепу за підборіддя і видвіньте її кпереді (при цьому відкривається рот). Потім глибоко вдихніть і нахиліться над потерпілим, охопити його рот своїми губами, а ніс, щоб не виходив повітря, затисніть рукою, утримуючою голову за лоб. Рівномірно, але енергійно вдувайте в рот потерпілого повітря. Якщо ви виконуєте це правильно (грудна клітина повинна розширюватися), вийде вдих. Видих здійснюється сам собою, за припинення вдування. Вдування повітря роблять 16-18 разів на хвилину. Коли роблять штучне дихання дітям, особливо маленьким, не треба набирати багато повітря в легені (видих як би тільки з рота). Голова дитини повинна бути сильно запрокінута, інакше повітря піде в шлунок.

Спосіб “рот у ніс” відрізняється від способу “рот у рот” тільки тим, що повітря вдувают через ніс (рот має бути закритий). Він застосовується в тих випадках, коли в потерпілого стислі щелепи і неможливо відкрити рот.

Штучне дихання треба проводити наполегливо, іноді довго, до 1-1,5 годин – до тих пір, поки потерпілий не почне дихати самостійно і ритмічно, без перерв.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Виготовлення розчинів.
Ви зараз читаєте: Штучне дихання