Синтаксична роль іменників – Іменник



Самостійні частини мови

Іменник

Синтаксична роль іменників

Іменники в реченні виступають здебільшого підметами, додатками, обставинами, хоча можуть входити до складу складеного іменного присудка, бути неузгодженим означенням, прикладкою. Вони можуть входити до складу звертань, вставних конструкцій, різноманітних зворотів.

Наприклад:

Синтаксична роль іменників   Іменник

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік (JI. Костенко) (іменник Кобзарю – звертання).

Правду кажучи, я був щасливий (іменник правда – входить до складу вставного словосполучення).

Непомітно, наче Синтаксична роль іменників   Іменник пропливають літа… (М. Стельмах)

(іменники риба, (в) глибині входять до складу порівняльного звороту).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 3.00 out of 5)
Loading...


Типи розмноження організмів.
Ви зараз читаєте: Синтаксична роль іменників – Іменник