СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА



ПРИСЛІВНИК

2. СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА

З-поміж інших повнозначних частин мови прислівник вирізняється синтаксичною зумовленістю його лексичного значення, тому що воно не є самостійним, як в іменника, прикметника та дієслова, а базується на лексичних значеннях іменників, прикметників і дієслів, ужитих в прислівниковій синтагматичній позиції. Це означає, що лексичні значення предмета, статичної ознаки, процесу, стану ставляться в залежність від предикативного (ознакового) слова (виросли вкупі; голосно

говорити; сказати пошепки; дуже високий; їзда верхи), внаслідок чого формуються відношення двох предикативних (ознакових) слів, семантика яких кваліфікується як ознака ознаки. Ця семантика синтаксичних відношень накладається на лексичні значення вихідних одиниць. Отже, прислівник – синтаксичний дериват від іменників, прикметників та дієслів – спеціалізується на вираженні синтаксичних, предикатно – предикатних відношень. Саме синтаксичною природою значення ознаки прислівника відрізняється від динамічної ознаки дієслова і статичної ознаки прикметника. Якщо прикметник і дієслово безпосередньо визначають ознаку предмета, то прислівники опосередковано, через ознаку предмета, пов’язуються з предметом.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Ділення іменованих чисел.
Ви зараз читаєте: СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА