Сірий кардинал

Related posts:

1. ЛІДЕР Культурологічний словник ЛІДЕР (англ. leader, від lead – вести, керувати) – 1) Керівник політичної партії, групи тощо. 2) Особа, що йде першою у якому-не-будь змаганні....
2. Голова уряду Політологічний словник Голова уряду (Head of Government) – вища посадова особа в уряді (прем’єр-міністр, голова ради міністрів, голова кабінету міністрів тощо), керівник вищого органу виконавчої влади у державі або її самоврядній частині. М. Головатий...
3. Система однопартійна Політологічний словник Система однопартійна – сутнісна характеристика політичної влади, яка реалізується за допомогою однієї політичної правлячої партії, за відсутності знаходження при владі інших партій, які були б опозиційними правлячій. Вирізняють здебільшого дві групи причин, що зумовлюють С. о. Перша – відсутність у суспільстві зрілої соціально-класової структури через недостатньо розвинуту економіку, низький рівень політичної культури, слабко […]...
4. Церква державна (церква, підпорядкована державі) Політологічний словник Церква державна (церква, підпорядкована державі)- гарантоване конституцією або іншим правовим актом у державі виняткове становище будь-якої релігії чи конфесії. Ознаками Ц. д. є також тісне персональне співробітництво церкви і держави. М. Головатий...
5. Персона грата Політологічний словник Персона грата (англ. persona grater, лат. persona grata, букв. – приємна особа; бажана особа) – особа, кандидатура якої на посаду керівника дипломатичного представництва прийнятна для уряду певної країни, щоб затвердити її на своїй території як представника іншої держави. Ця особа отримує від іншої держави відповідну згоду (агреман). У країні перебування захищена дипломатичною недоторканністю […]...
6. Кокус Політологічний словник Кокус (анг. coucus) – неофіційні, часто закриті збори (нарада) членів політичної партії або фракції для висування кандидатів на вибори, обговорення політичної лінії. К. – назва, наприклад, закритих зборів членів Демократичної партії США в кожній з палат Конгресу США. Збори проводяться на початку кожної сесії для обговорення політичних та організаційних питань. Рішення К. є […]...
7. Міхельс Роберт Політологічний словник Міхельс Роберт (1876 – 1936) – німецький історик, економіст, соціолог. Вважається одним із засновників політичної соціології. Найпопулярніша праця – “Соціологія політичної партії в умовах демократії” (1911). Діяльність партій, у тому числі німецьких соціал-демократів, італійських анархо-синдикалістів М. вивчав і аналізував критично, вважаючи, що вона призводить до певної олігархізації. Те ж саме стосується лідерів (вождів) […]...
8. СІРИЙ НАЛІТ НА ВОСКУ СІРИЙ НАЛІТ НА ВОСКУ – являє собою закристалізовану речовину, що не розчиняється у воді й винному спирті, але розчиняється в бензині, скипидарі й ін. гідрофобних розчинниках. Віск, вкритий С. н., втрачає товарний вигляд. С. н. – це, очевидно, солі неграничних жирних кислот, які згодом викристалізовуються на поверхню. Цей наліт легко видаляється рукою, отже, температура його […]...
9. Партія парламентська (партії парламентського типу) Політологічний словник Партія парламентська (партії парламентського типу) – партія, що зорієнтована на парламентську роботу, на функціонування в рамках парламентаризму (тобто самого парламенту, а також місцевих, комунальних, муніципальних, провінційних та інших представницьких органів); партія, що працює в парламенті або представлена фракцією в парламенті. З-поміж усіх функцій основною для П. п. є розробка стратегії виборчих кампаній, програм […]...
10. Репатріант Політологічний словник Репатріант – особа, яка повертається на батьківщину внаслідок репатріації та поновлення її у правах громадянства. В. Захожай...
11. Влада президента Політологічний словник Влада президента (President’s/ Presidential power) – встановлене конституцією та іншими законами коло повноважень вищої посадової особи в державі – президента. В. п. має певну специфіку в кожній державі. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. […]...
12. Кандидат Політологічний словник Кандидат (candidate, від лат. candidatus – одягнутий у біле, в Стародавньому Римі – білу тогу) – 1) особа, яка висувається для обрання до державного чи громадського органу, для призначення на будь-яку посаду чи для прийняття у будь-яку організацію; 2) К. наук у Росії, Україні, інших країнах як перший науковий ступінь і особа, що […]...
13. Функціонер Політологічний словник Функціонер (від лат. functio – виконання) – особа, яка працює у партійному або профспілковому апараті; активіст, що виконує певні функції. Е. Базовкін...
14. Влада партії Політологічний словник Влада партії (power of party) – один з найтиповіших проявів політичної влади, особливо за наявності опозиційних партій; вплив (нерідко без достатніх підстав і повноважень) тієї чи іншої партії на своїх членів, а також спроби чинити вплив на населення загалом або окремі його верстви. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. […]...
15. Партія Політологічний словник Партія – машина – це назва партій, що використовуються для організації виборчих кампаній (зборів для їх проведення, висунення кандидатів, ведення агітації на їхню підтримку тощо). Такі партії існують постійно, якщо вибори проводяться регулярно і часто. П.-м. не мають фіксованого членства, партійних квитків, обов’язкової сплати членських внесків, широкого керівництва, але функціонують за рахунок добровільних […]...
16. Курс політичний Політологічний словник Курс політичний – довготривале спрямування діяльності політичних інститутів відповідно до одного або кількох політичних завдань. К. п. оформлюється у вигляді політичних декларацій, політичних платформ чи програм, конституцій, які і є основою політичної діяльності держави, політичних партій, організацій, рухів, інших суб’єктів політики. К. п. держави визначається залежно від характеру її політичної системи, особливостей державних […]...
17. Маніфест Політологічний словник Маніфест (фр. manifeste, від лат. Manifestus – явний, очевидний) -1) письмове урочисте звернення офіційної влади до населення з приводу якоїсь визначної, помітної події, може містити законодавчі норми або повідомляти про ухвалення важливих рішень; 2) письмове звернення громадських організацій (наприклад, політичних партій), окремих груп, прошарків до населення з викладом своїх політичних поглядів, програм, намірів. […]...
18. Найманці Політологічний словник Найманці – озброєні громадяни якоїсь країни, що беруть участь у бойових діях на території іншої держави на боці однієї зі сторін конфлікту без належних легітимних підстав. Міжнародними угодами й законами багатьох країн найманство кваліфікується як злочин і на найманців у разі потрапляння їх у полон статус військовополонених не поширюється. Н. вважаються злочинцями. Серед […]...
19. Зрілість влади Політологічний словник Зрілість влади (maturiti of power) – стан високого і прогресивного рівня розвитку влади, що дає їй змогу твердо, надійно і впевнено функціонувати, самореалізовуватися, впевнено керувати усім суспільством, долати труднощі і практично уникати помилок. М. Головатий...
20. Лассаль Фердинанд Політологічний словник Лассаль Фердинанд (1825 – 1864) – відомий німецький політичний діяч, мислитель. Вивчав філософію у Вроцлаві, Берліні. У 1848 – 1849 рр. розпочав політичну діяльність, об’єднався з революційною групою, яка гуртувалася навколо “Нової Рейнської газети”. Виступав за об’єднання Німеччини “згори” (підтримував Бісмарка) – під керівництвом Пруссії. Обстоював ідею створення самостійної робітничої партії, був одним […]...
21. Легалізація Політологічний словник Легалізація (legalization, від лат. legalis – законний) – 1) узаконення, надання юридичної сили будь-якому акту, дії; 2) перехід (повернення) організації (партії), що діє у підпіллі, на легальне становище; 3) підтвердження достовірності підписів на документах. М. Головатий...
22. Великодержавність Політологічний словник Великодержавність (great-power nationalism) – властиві великій державі та її громадянам настрої, почуття, позиції певної національної зверхності, переваги над іншими народами, націями. М. Головатий...
23. Сателі Політологічний словник СателіТ (satellite, від лат. satelles (satellitis) – охоронець; супутник) – 1)супутник планет; 2) виконавець чужої волі; 3) держава, формально незалежна, але фактично підпорядкована іншій, сильнішій державі. М. Головатий...
24. Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
25. Багатопартійність Політологічний словник Багатопартійність – одна з поширених засадничих умов облаштування демократичного ладу, коли інтереси суспільних верств відповідним чином виражаються політичними партіями, які змагаються, ведуть між собою боротьбу за владу і здійснюють визначальний вплив на суспільно-політичні події. Багатопартійність реальна і має сенс на існування там, де партії мають вагому соціальну базу, репрезентують суттєві інтереси громадян, справді […]...
26. Петиція Політологічний словник Петиція (від лат. petitio, від peto – прошу) – письмове колективне звернення до органу державної влади. В окремих країнах політичні партії чи групи виборців можуть висунути кандидата в депутати за допомогою подання петиції з пропозицією про це до відповідної окружної комісії. С. Рябов...
27. Спонсор Політологічний словник Спонсор (англ. sponsor)- поручитель, гарант; 2) особа або організація, яка фінансує будь-який захід; справу; 3) замовник, організатор, рекламодавець, підрядник; 4) держава, яка запропонувала проект резолюції у міжнародних організаціях. М. Головатий...
28. Концесія Політологічний словник Концесія (від лат. concessio – дозвіл, відступлення) – договір або угода про передачу на певних умовах ділянки землі, певних об’єктів, що належить державі, муніципалітетам, в експлуатацію великим національним або зарубіжним капіталістичним монополіям. М. Головатий...
29. Адлер Фрідріх Політологічний словник Адлер Фрідріх (1879 – 1960) – австрійський політичний діяч, філософ, письменник. Як і його батько Віктор Адлер – засновник і керівник Соціалістичної партії Австрії – Фрідріх працював на інтереси соціалістів, редагував і видавав друковані органи цієї партії. Був депутатом австрійського парламенту (1919 – 1923 рр.). У 1940 р. емігрував до США. Спочатку в […]...
30. Уповноважена особа політичної партії Політологічний словник Уповноважена особа політичної партії – повноважні представники інтересів політичної партії, виборчого блоку партій у взаємовідносинах з відповідними комісіями, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також виборцями. Кожна політична партія, виборчий блок партій, зокрема в Україні, після реєстрації висунутих ними списків кандидатів у депутати у багатомандатному округу може зареєструвати в […]...
31. Радикали англійські Політологічний словник Радикали англійські – широка публічна дискусія, рух, діяльність багатьох радикальних політичних об’єднань в Англії, в центрі уваги яких упродовж 1789-1815 рр. перебували доля, влаштування та особливості діяльності англійського уряду. М. Головатий...
32. Однопартійний уряд Політологічний словник Однопартійний уряд – уряд, сформований із представників однієї політичної партії, яка за результатами виборів отримала абсолютну більшість парламентських місць. О. у. є типовим для країн із парламентською формою правління і двопартійною системою (Австралія, Великобританія, Канада, Нова Зеландія) або із партійною системою з домінуючою партією (Індія, Швеція, Японія). О. у. характерний і для президентських […]...
33. Лінія конфлікту Політологічний словник Лінія конфлікту – термін, що означає кордони (межу), які розділяють супротивників і захисників спірної позиції. Широко використовується в соціологічних дослідженнях виборів і однозначних рухів (соціальні Л. к.). Л. к. розділяють класи, конфесії або етнічні меншини, інтереси яких представляють різні політичні партії, інші суб’єкти політики. М. Головатий...
34. Протекторат Політологічний словник Протекторат (від лат. protector – охоронець, захисник) – 1) форма залежності, за якої одна країна, формально зберігаючи свій державний устрій і певну самостійність у внутрішніх справах, фактично підпорядковується іншій, сильнішій державі; 2) країна або територія, що перебуває в такій залежності. Е. Базовкін...
35. Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
36. Канетті Еліас Політологічний словник Канетті Еліас (нар. 1905) – німецько-англійський мислитель, драматург, лауреат Нобелівської премії з літератури (1981 р.). Народився у Болгарії, вчився у Цюріху, Франкфурті-на-Майні, у Відні. Автор твору “Маса і влада”. Вважав, що в основі формування людей у масу лежить своєрідний “страх перед дотиком”, оскільки людина просто уникає контактів з подібними до себе. Перебуваючи в […]...
37. ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
38. Шпигун Політологічний словник Шпигун (нім. Spion, від spahen – вистежувати, англ. spy) – таємний агент, що займається шпигунством, тобто таємним збиранням свідчень, відомостей, що становлять певну державну, військову, іншу таємницю, з метою передачі її іншій державі або її агенції свідчень, що становлять службову таємницю підприємств (промисловий шпіонаж) тощо. М. Головатий...
39. Телерадіоорганізація Політологічний словник Телерадіоорганізація (редакція, студія, агентство, об’єднання, асоціація, компанія, радіостанція тощо) – юридична особа, зареєстрована у встановленому чинним законодавством порядку, яка має право виробляти та розповсюджувати телерадіопередачі та програми. Україна: інформація і свобода слова. Статті, закони, постанови, нормативні документи. – К., 1997; Чинне законодавство України. – К., 2003. Ю. Бондар...
40. Історичний компроміс Політологічний словник Історичний компроміс – ядро європейської програми Італійської комуністичної партії (ІКП). І. к. проголошує відмову від швидкої і беззастережної радикальної зміни держави, економіки і суспільства, заміняючи його союзом з реформативними не комуністичними силами. Останнім ступенем його здійснення має бути міцний урядовий союз між трьома великими політичними течіями Італії (комуністи, християнські демократи, соціалісти). М. Головатий...