Система господарського механізму

Related posts:

1. Відтворення господарського механізму Відтворення господарського механізму – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку ринкових, корпоративних і державних важелів регулювання економіки в їх взаємодії, що супроводжується зміною ядра (провідної ланки) господарського механізму. Серед державних важелів виділяють адміністративні, правові та економічні. Ринкові важелі регулювання за своєю природою є економічними. На нижчій стадії розвитку капіталізму розширене В. г. м. супроводжується розширенням […]...
2. Загальні принципи формування механізму господарського керування місцевим регіоном Регіональна економіка Глава IІ ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ 3. Загальні принципи формування механізму господарського керування місцевим регіоном Адекватний сучасному рівню розвитку продуктивних сил господарський механізм керування областю має: – забезпечувати досягнення всієї системи цілей розвитку господарства області; – грунтуватися на принципах широкої демократизації управління, що дозволить направити свідому господарську активність всього населення даної області на […]...
3. Система управління економікою Система управління економікою – комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюваних і узгоджених методів, форм і важелів управління (в т. ч. регулювання), що використовуються органами управління, управлінським апаратом на макро – і мікрорівнях. С. у. е. поділяють на територіальну та галузеву підсистеми, які, своєю чергою, містять окремі елементи управління підприємствами, фірмами і компаніями. У функціональному аспекті С. у. е. […]...
4. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
5. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
6. Система організаційно-економічних відносин Система організаційно-економічних відносин – сукупність відносин менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та інших підсистем, які, взаємодіючи, утворюють організаційно-економічну форму розвитку продуктивних сил, підпорядковуються відносинам менеджменту, внаслідок чого формується цілісність і виникає синергічний ефект. С. о.-е. в. в єдності та взаємодії з розвитком продуктивних сил утворює організаційно-економічний спосіб виробництва. Своєю чергою, в межах окремих підсистем С. о.-е. […]...
7. Децентралізація управління Децентралізація управління – цілеспрямований процес організаційних змін на мікро – та макрорівнях, пов’язаний з переданням на нижчі ланки управління функцій вищих органів, зі зростанням частки нижчих ланок управління у виконанні окремих важливих функцій вищих ланок управління, а також функцій, які виконувались спільно різними ланками управління. Крім того, важливою ознакою Д. у. є зростання ролі економічних […]...
8. Економічні методи управління Економічні методи управління – система форм і методів впливу на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, інтереси окремої людини і трудових колективів для створення умов, які спонукають їх досягти поставленої мети на основі врахування вимог економічних законів, потреб та економічних інтересів. Е. м. у. здійснюються за допомогою реформ в оподаткуванні підприємств різних типів і форм власності або […]...
9. Індикативне планування Індикативне планування – форма державного регулювання економіки, яка передбачає встановлення основних макроекономічних показників, системи економічних стимулів і прямих та опосередкованих важелів, які орієнтують діяльність суб’єктів господарювання на виконання планів, забезпечуючи їх при цьому необхідною інформацією, та заходів з їх реалізації. Започатковане урядами зарубіжних країн після другої світової війни. На відміну від директивного планування в СРСР […]...
10. Система управління якістю Система управління якістю – комплекс заходів у межах економічної системи на мікрорівні, спрямованих на поліпшення якості товарів і послуг з урахуванням платоспроможності споживачів. їх якість – це найважливіший критерій зростання ефективності діяльності підприємства, фірми та компанії за сучасних умов. У межах продуктивних сил якість товарів і послуг залежить передусім від якості робочої сили, засобів і […]...
11. Роздержавлення економіки раціональне Роздержавлення економіки раціональне – звуження економічних функцій держави у межах цілісної економічної системи за одночасного їх переходу до інших недержавних суб’єктів власності та управління нею, а також оптимального їх розподілу між різними гілками державної влади. Р. е. р. повинно здійснюватися в оптимальних межах, тобто частка державної власності на засоби виробництва (стратегічні об’єкти) не повинна бути […]...
12. Адміністративно-командна система Адміністративно-командна система – система управління економікою країни, в якій вирішальна роль належить адміністративно-командним методам і влада зосереджується в руках вищого бюрократичного апарату (партійного, радянського, господарського). Така характеристика системи відображає лише одну зі сторін економічної системи, зокрема з боку господарського механізму. Для А.-к. с. характерне централізоване директивне планування – підприємства та організації діють відповідно до планових […]...
13. Торговельна політика Торговельна політика – політика держави щодо регулювання (стимулювання або обмеження) експорту та імпорту товарів і послуг. Т. п. є складовою зовнішньоекономічної політики держави і реалізується шляхом використання економічних, правових і адміністративних важелів. До економічних важелів належать використання кредитів, податків, надання субсидій, гарантій тощо; до правових – удосконалення чинного або прийняття нового законодавства у цій сфері; […]...
14. Система продуктивних сил Система продуктивних сил – сукупність підсистем, елементів і компонентів продуктивних сил, що формуються і розвиваються за взаємодії людини з природою, поступове підпорядкування у процесі історичного розвитку основній продуктивній силі (людині) інших елементів цієї системи і (як наслідок) перетворення її (системи) на цілісність з властивими їй законами, суперечностями, новим синергічним ефектом. Крім того, цілісність С. п. […]...
15. Державне регулювання зовнішньоекономічних зв’язків Державне регулювання зовнішньоекономічних зв’язків – форма державного регулювання економіки, яка здійснюється за допомогою методів тарифного й нетарифного впливу держави на окремі форми міжнародних економічних відносин з метою подолання дискримінаційної політики у зовнішній торгівлі, співробітництва у капітало – і наукомістких програмах, участі у міжнародному поділі праці та ін. Провідними сферами Д. р. з. з. є: міжнародна […]...
16. Економічна система постсоціалістична Економічна система постсоціалістична – система, яка сформувалась на основі трансформації одержавленої “соціалістичної” економіки у процесі первісного нагромадження капіталу і розвивається на базі плюралізму форм власності на засоби виробництва з переважанням приватної капіталістичної власності, а отже, в напрямі капіталізації економічної системи. З цією метою використовувались різні моделі трансформації, залежно від яких в межах Е. с. п. […]...
17. Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...
18. Управління народним господарством (господарський механізм) Управління народним господарством (господарський механізм) – сукупність основних форм, методів і важелів управління народним господарством з використання економічних законів, вирішення суперечностей економічної системи, реалізації відносин власності, а також розвитку людини та узгодження найважливіших типів інтересів. Оскільки народне господарство (економічна система) охоплює основні підсистеми та елементи, господарський механізм поелементно можна розглядати як певний комплекс форм, методів […]...
19. Система збалансованих показників Система збалансованих показників – розроблена Д. Нортоном і Р. Капланом система управління ефективністю діяльності, за допомогою якої реалізуються бачення і стратегія розвитку компанії. Включає такі чотири групи. По-перше, фінансові цілі, до яких, крім традиційних фінансових показників, належать похідні, що характеризують витрати, ступінь ризику та ін. По-друге, цільові показники, зорієнтовані на споживачів – характеризують задоволення окремих […]...
20. Система техніко-економічних відносин Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із […]...
21. Критерії класифікації монополій Критерії класифікації монополій – розмежування окремих типів, видів і форм монополій залежно від структури економічної системи, фаз суспільного відтворення та ін. Так, відповідно до структури технологічного способу виробництва, передусім структури продуктивних сил, виділяють один узагальнений тип монополії – техніко-економічний, а в його межах розрізняють окремі види та форми, зокрема: 1) техніко-технологічна (базується на монополізації передових […]...
22. Система зворотних зв’язків Система зворотних зв’язків – принцип побудови сучасних розвинених національних економічних систем, який дає можливість досліджувати результати впливу функціонування та розвитку окремих її підсистем на характер {соціально-економічний зміст) розвитку цілісної економічної системи, а отже, враховувати відмінність між метою такого впливу та її результатом. Найповніше на характер розвитку національної економічної системи впливають такі підсистеми, як господарський механізм, […]...
23. Оптимізація Оптимізація – 1) процес вибору найкращого з багатьох можливих варіантів рішення; 2) приведення системи (економічної, соціальної, політичної) в оптимальний (найдосконаліший) стан. Вибір найраціональнішого рішення залежить від критерію оптимальності – вирішальної ознаки (показника), мети, згідно з яким має розвиватися певна система, забезпечуючи найвищу ефективність. Такий критерій поєднує кількісно-якісні параметри з переважанням кількісних і є орієнтиром для […]...
24. Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
25. Оцінка механізму впровадження економіки знань Оцінка механізму впровадження “економіки знань – методологія та комплекс методів визначення рівня готовності економіки окремої країни або групи країн до впровадження стратегії розбудови нового типу економіки. Методологія таких оцінок базується на 69 структурних та якісних показниках із шкалою від 0 до 10. Крім того, 2002 проводилось порівняння 100 країн з урахуванням бл. 60 країн, що […]...
26. Еволюція міжнародної валютної системи: система золотого стандарту, система золотовалютного стандарту, система регульованих плаваючих валютних курсів УРОК 93 Еволюція міжнародної валютної системи: система золотого стандарту, система золотовалютного стандарту, система регульованих плаваючих валютних курсів Мета уроку: розглянути головні етапи еволюції міжнародної валютної системи; формувати в учнів розуміння особливостей і причин переходу від системи золотого стандарту до системи золотовалютного стандарту та системи регульованих плаваючих валютних курсів. Основні поняття: валютна система, золотий стандарт, золотовалютний […]...
27. Види господарського обліку, їх диференціація та інтеграція БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Розділ 1. Загальна характеристика і суть бухгалтерського обліку 1.1. Види господарського обліку, їх диференціація та інтеграція Для забезпечення отримання різнобічної інформації, необхідної для здійснення управління як окремим підприємством, окремою галуззю або економікою країни в цілому використовують три взаємопов’язані види обліку: – оперативно-технічний; – бухгалтерський; – статистичний. Оперативно-технічний […]...
28. Антиінфляційна політика Антиінфляційна політика – комплекс взаємопов’язаних напрямів, засобів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні, а також досягнення збалансованості між темпами зростання грошової маси та темпами зростання економічних благ. Розрізняють два основні напрями (типи) A. п.; 1) неокласичний (передусім монетаристський), […]...
29. Господарський механізм Господарський механізм – система основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини й узгодження її інтересів з інтересами колективу, класу, суспільства. Упродовж кількох століть, тобто з моменту становлення капіталістичного способу виробництва /початок XVI ст. /, ядром Г. м. були ринкові важелі регулювання економіки […]...
30. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
31. Ліцензійна система Ліцензійна система – основні види ліцензій на експортно-імпортні операції та засіб державного регулювання зовнішньоторговельних операцій, що передбачає подання офіційними установами дозволу (ліцензії) на імпорт або експорт товарів і послуг за клопотанням юридичних осіб. Л. с. передбачає заборону торгівлі без ліцензій, передусім зовнішньоторговельних операцій з метою контролю і регулювання ввезення та вивезення товарів, зокрема за якістю […]...
32. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
33. Типи економічних систем Типи економічних систем – класифікація економічних систем залежно від панівних типів і характеру власності, управління нею, наявності товарного виробництва і ступеня його розвитку. Залежно від типів і характеру економічної власності виділяють експлуататорські (рабовласницький лад, феодалізм, капіталізм) і не експлуататорські (первіснообщинний лад, соціалізм, комунізм) економічні системи. Однак ця схема характеризує здебільшого держави Західної Європи і не […]...
34. Тарифна система Тарифна система (тарифная система) – сукупністю взаємопов’язаних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик Т. с. використовується для розподілу робіт і працівників залежно від їх, відповідно, складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки і є основою формування та регулювання (диференціації) заробітної плати. При т. с. діють дві форми оплати праці працівників […]...
35. Експеримент Експеримент (лат. experimentum – проба, досвід) – вивчення, дослідження економічних явищ процесів, економічної системи та її елементів через їх відтворення в штучно створених або природних (звичайних) умовах. Е. відіграє значну роль під час економічних реформ і вимагає ретельної підготовки, обгрунтування, всебічних розрахунків результатів. Здійснюється на мікро – і макроекономічному рівнях. У першому випадку в межах […]...
36. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
37. План План – найвища та найскладніша форма наукового передбачення, модель майбутнього, що базується на пізнанні його законів і закономірностей економічного розвитку, вимагає виділення ресурсів і системи заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей і завдань. Методологічно П. – комплекс принципів і методів планування (засіб пізнання та активного впливу на соціально-економічні інтереси суб’єктів господарювання), організаційно – структура планових […]...
38. Система державного управління Державне управління Система державного управління. Система, елементами якої є: суб’єкт державного управління, тобто органи державної влади; об’єкти державного управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим, регулюючим і координуючим впливом держави; державно-управлінська діяльність (процес), тобто певного виду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами та об’єктами державного […]...
39. Система економічних показників Система економічних показників – сукупність взаємопов’язаних і взаємодоповнювальних індикаторів, величин, вимірників тощо, які кількісно та якісно характеризують функціонування та розвиток національної економіки, її окремих регіонів, галузей, підприємств та інших суб’єктів господарювання. В цій системі розрізняють економічні показники, які дають здебільшого кількісну або переважно якісну характеристику економічної системи. Так, показник обсягів створеного ВВП в окремій країні […]...
40. Теорія державного управління Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів державної влади і місцевого самоврядування. Предметом Т. д. у. є як загальносвітові, універсальні закономірності і форми державного управління, так і суто національні, самобутні для тієї або іншої країни. В умовах […]...