Склад радіоактивного випромінювання



2-й семестр

ЯДЕРНА ФІЗИКА

4. Атомне ядро. Ядерна енергетика

Урок 2/49

Тема. Склад радіоактивного випромінювання

Мета уроку: ознайомити учнів із властивостями радіоактивного випромінювання.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

План уроку

Контроль знань

5 хв.

1. Які частинки входять до складу атома? Атомного ядра?

2. Як визначити число нуклонів у ядрі? Число протонів? Число нейтронів?

3. Про що свідчило явище радіоактивності?

Демонстрації

7

хв.

1. Таблиця “Альфа-, бета – і гамма-промені”.

2. Відео-фрагмент “Відкриття природної радіоактивності”

Вивчення нового матеріалу

27 хв.

1. ?-випромінювання.

2. ?-випромінювання.

3. ?-випромінювання

Закріплення вивченого матеріалу

6 хв.

Контрольні питання

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. ?-випромінювання

Після відкриття радіоактивних елементів почалося дослідження фізичної природи їхнього випромінювання.

Коли в руках дослідників виявилися потужні джерела радіації, у мільйони

разів сильніші, ніж уран (це були препарати радію, полонію, актинію), можна було більш докладно ознайомитися з властивостями радіоактивного випромінювання. У перших дослідженнях з цієї теми найактивнішу участь узяли Ернест Резерфорд, подружжя Марія і П’єр Кюрі, А. Беккерель, інші учені.

1899 р. Резерфорд, вивчаючи іонізуючу здатність радіоактивного випромінювання, знайшов, що воно неоднорідне й складається з двох частин, які він назвав? – і?-променями.

1900 р. французький фізик П. Віллард установив, що до складу радіоактивного випромінювання входить і третя складова, котру він назвав?-променями.

Таким чином,

O було встановлено, що радіоактивне випромінювання складається з?-, ? – і?-променів.

Альфа-частинка – позитивно заряджена частинка, утворена 2 протонами й 2 нейтронами, ідентична ядру атома Гелію.

Альфа-частинки, утворені під час розпаду ядра, мають початкову кінетичну енергію в діапазоні 1,8-15 МеВ. Під час руху альфа-частинки в речовині вона створює сильну іонізацію й у результаті дуже швидко втрачає енергію. Енергії альфа-частинок, що виникають у результаті радіоактивного розпаду, не вистачає навіть для подолання шару шкіри, тому радіаційний ризик у разі зовнішнього опромінення такими альфа-частинками відсутній. Однак проникнення альфа-активних радіонуклідів усередину тіла, коли опроміненню піддаються безпосередньо тканини організму, дуже небезпечне для здоров’я. Небезпечне для здоров’я також зовнішнє опромінення високоенергетичними альфа-частинками, джерелом яких є прискорювач.

Альфа-частинки складають істотну частину первинних космічних променів; більшість з них є прискореними ядрами гелію (із зоряних атмосфер і міжзоряного газу), деякі виникли в результаті ядерних реакцій сколювання з більш важких ядер космічних променів. Альфа-частинки високих енергій можуть бути отримані за допомогою прискорювачів заряджених частинок.

Маса альфа-частинки складає 6,64 – 10-27 кг.

2. ?-випромінювання

Негативно заряджені бета-частинки є потоком електронів, які швидко летять.

Бета-промені під дією електричних і магнітних полів відхиляються від прямолінійного напрямку. Швидкість частинок у бета-променях близька до швидкості світла. Бета-промені здатні іонізувати гази, викликати хімічні реакції, люмінесценцію, діяти на фотопластинки.

Значні дози бета-випромінювання можуть викликати променеві опіки шкіри й призвести до променевої хвороби. Ще більш небезпечне опромінення від бета-активних радіонуклідів, що потрапили всередину організму.

Бета-випромінювання має значно більшу проникну здатність, ніж альфа-випромінювання.

3. ?-випромінювання

Гамма-випромінювання, (?-промені) – вид електромагнітного випромінювання з надзвичайно маленькою довжиною хвилі.

Гамма-промені, на відміну від?-променів і?-променів, не відхиляються електричними й магнітними полями і характеризуються більшою проникною здатністю за рівних енергій та інших рівних умов. Гамма-промені викликають іонізацію атомів речовини.

Опромінення гамма-променями залежно від дози й тривалості може викликати хронічну й гостру променеву хворобу, спричинити виникнення різних видів онкологічних захворювань. У той же час гамма-опромінення пригнічує зростання ракових та інших клітин, що швидко діляться.

Питання до учнів у ході викладу нового матеріалу

– Як стали називати здатність атомів деяких хімічних елементів до мимовільного випромінювання?

– Чому для з’ясування складу радіоактивного випромінювання використовувалося магнітне поле?

– Яке з трьох?-, ? – і?-випромінювань не відхиляється магнітним та електричним полями?

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1). Якісні питання

1. Назвіть види радіоактивного випромінювання в порядку зростання їхньої проникної здатності?

2. Яка особливість радіоактивного випромінювання здавалася фізикам найбільш загадковою?

3. На що витрачається кінетична енергія а-частинок, що пролітають через речовину?

4. Порівняйте? – і?-випромінювання: що між ними спільного й у чому відмінності цих видів випромінювання?

5. Порівняйте? – і?-випромінювання: що між ними спільного й у чому відмінності?

6. Порівняйте? – і?-випромінювання: що між ними спільного й у чому відмінності?

Що ми дізналися на уроці

– Було встановлено, що радіоактивне випромінювання складається з?-, ? – і?-променів.

– Альфа-промені являють собою потік позитивно заряджених частинок.

– Бета-промені являють собою потік електронів, що швидко летять.

– Гамма-промені – електромагнітні хвилі високої частоти, що не змінюють у магнітному полі свого первинного напрямку.

Домашнє завдання

1. Підр.: §§ 32.

2. Зб.:

Рів1 – № 17.1; 17.2; 17.3; 17.4; 17.5.

Рів2 – № 17.6; 17.7; 17.10; 17.11, 17.12.

Рів3 – № 17.26, 27.35; 17.28; 17.29.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Які групи організмів населяють нашу планету.
Ви зараз читаєте: Склад радіоактивного випромінювання