СКЛЕРОФІТИ

Related posts:

1. ЕДИФІКАТОР(И) Екологія – охорона природи ЕДИФІКАТОР(И) – види рослин, які переважають у фітоценозах і визначають особливості рослинного угруповання, в основному властивості фітоценозів (склад, структуру, фітосередовище, продукцію, а також умови існування ін. мешканців). Напр., Е. соснового бору є сосна, пд. степів – ковила, типчак, низового болота – осоки, очерет....
2. АНТРОПОФОБИ Екологія – охорона природи АНТРОПОФОБИ – рослини, що не витримують госп. діяльності людини і швидко зникають внаслідок порушення природного рослинного покриву (напр., ковила)....
3. ГЕМІКСЕРОФІТИ Екологія – охорона природи ГЕМІКСЕРОФІТИ – рослини, що ростуть у посушливих умовах завдяки потужній кореневій системі, яка досягає рівня грунтових вод і забезпечує безперебійне водопостачання та інтенсивну транспірацію....
4. ОЛІГОТРОФИ Екологія – охорона природи ОЛІГОТРОФИ – рослини, що ростуть на неродючих грунтах (напр., верес, сосна звичайна)....
5. СТЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. є хорошими індикаторами відповідних умов....
6. КОЛОНІЇ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи КОЛОНІЇ ПОПУЛЯЦІЇ – групові поселення осілих тварин. Можуть існувати тривалий час чи виникати лише на період розмноження, напр. у багатьох птахів – граків, чайок. Найбільш складні колонії у гуртових комах – термітів, мурашок, бджіл....
7. КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у посушливих умовах середовища....
8. КСЕРОФІТИ Екологія – охорона природи КСЕРОФІТИ – рослини посушливих місцезростань, пристосовані до життя в умовах тривалої грунт, й атм. посухи. Ростуть переважно в степах, пустелях, напівпустелях....
9. ЕВРИФАГІЯ Екологія – охорона природи ЕВРИФАГІЯ, всеїдність, пантофагія – живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного і тваринного походження. Найвищий ступінь поліфагії. Характерна для видів тварин, напр. кабана, бурого ведмедя, ворони; серед безхребетних до еврифагів належать синантропні види тарганів, багато офіур. Е. надає перевагу тваринам, здатним існувати в різноманітних умовах, і дає змогу розширювати ареал. Деякі еврифаги, особливо […]...
10. СОЛЕСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи СОЛЕСТІЙКІСТЬ – здатність тварин і рослин успішно існувати в умовах засоленості середовища існування. Див. також Галофільність....
11. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
12. ГРАВІТАЦІЯ Екологія – охорона природи ГРАВІТАЦІЯ – універсальна взаємодія між будь-якими видами фіз. матерії (звичайно речовиною, фіз. полями); сила тяжіння, що є конст. середовища життя, однією з найважливіших його умов. Усі живі організми на Землі суворо пристосовані до земного тяжіння, тому в умовах відсутності гравітації протягом тривалого часу існувати не можуть....
13. СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність двох або кількох популяцій різних видів існувати в межах дуже близьких екол. ніш....
14. РИТМИ ЦИРКАДНІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАДНІ, ритми циркадіанні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ приблизно з 24-годин – ною періодичністю. У зв’язку з цим Р. ц. відносять до добових ритмів. Як правило, Р. ц. з періодом, що відхиляється від 24 год, спостерігаються лише в експериментальних умовах (при сталих т-рі й освітленні) […]...
15. АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА – пристосування, які виникають на рівні клітини, тканини й цілого організму і забезпечують існування його в мінливих умовах довкілля....
16. СКРЕБ Екологія – охорона природи СКРЕБ – рослинні формації посушливих районів Австралії, які утворюються переважно чагарниковими евкаліптами та акаціями....
17. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
18. АНЕМОХОРІЯ Екологія – охорона природи АНЕМОХОРІЯ – поширення плодів, насіння, спор та ін. зачатків рослин повітряними течіями. Такі рослини наз. анемохорами (анемохорні рослини). У насінних рослин А. сприяють малі розміри або незначна маса насіння (зозулинцеві, вовчкові, багато видів вересових тощо), особливі “парашутні” пристосування на насінні чи плодах – волоски (верба, тополя, багато видів складноцвітих та ін.), […]...
19. УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних екосистемах. Напр., тростина звичайна росте у водоймах і на суходолі, на глинистих і піщаних грунтах від тропіків до Арктики; вовк живе в лісах і степах від тундри до пустелі....
20. ГІПОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГІПОБІОСФЕРА – зона літосфери, в яку живі організми потрапляють випадково і можуть там короткочасно існувати без нор. зростання, розвитку, розмноження....
21. ТЕЛУРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕЛУРОБІОСФЕРА – частина літосфери нижче поширення підземної тропосфери, у межах якої можуть існувати лише організми-анаероби....
22. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
23. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
24. ПРАВИЛО КОНКУРЕНТНОГО ВИКЛЮЧЕННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО КОНКУРЕНТНОГО ВИКЛЮЧЕННЯ – популяції двох видів з однаковими екол. потребами не можуть тривалий час існувати в одному біогеоценозі....
25. САЗ Екологія – охорона природи САЗ – місце помешкання з постійним режимом зволоження, що забезпечується грунтовими водами в посушливих районах Середньої Азії....
26. ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ – організми, здатні жити при дуже малій кількості вільного кисню або без нього (напр. дріжджі, денітрифікуючі бактерії)....
27. БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ Екологія – охорона природи БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ – відібраний комплекс автотрофних (напр., хлорела) та фітотрофних продуцентів (напр., кролик), мікроорганізмів, що редукують відходи, а також людини, який здатний забезпечити тривале співіснування та необхідний колоообіг речовин (насамперед кисню, вуглецю і води) в умовах замкненої екосистеми (з надходженням тільки сонячної енергії). Б. с. к. к. – головна […]...
28. СТРАТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТОБІОСФЕРА – верхня частина аеробіосфери, де теоретично ще можуть існувати деякі мікроорганізми, переважно у вигляді спор. С. просторово не збігається із стратосферою....
29. СТІПАКСЕРОФІТИ Екологія – охорона природи СТІПАКСЕРОФІТИ – екол. група рослин, що характеризується прискореним фізіол. реагуванням на зміну зовн. чинників, особливо зволоження. С. швидко і найбільш повно використовують вологу короткочасних злив, порівняно добре витримують перегрівання, проте досить чутливі до зневоднення – можуть витримувати лише короткочасну нестачу вологи в грунті. До С. належать ковила, тонконіг та ін. вузьколисті […]...
30. ПРЕФЕРЕНДУМ Екологія – охорона природи ПРЕФЕРЕНДУМ – інтервал значень фіз. чинників, які вибирає організм (за можливості такого вибору) з усього діапазону значень цих чинників (напр. температурний П.). Визначається експериментально, іноді в ході спостережень у прир. умовах....
31. СИЛІКАТИ Екологія – охорона природи СИЛІКАТИ – солі кремнієвих кислот, дуже поширені серед прир. мінералів (напр., слюда, тальк, азбест, польовий шпат тощо). Застосовують як буд. матеріали, вогнетриви тощо. Практ. значення мають штучні С.: скло, фарфор, цемент, емаль тощо....
32. ОКСИЛОФІТИ Екологія – охорона природи ОКСИЛОФІТИ – рослини, що зростають на дуже кислих грунтах, здебільшого на сфагнових болотах і кислих луках (напр., чорниця, сфагнові мохи)....
33. МІКРОФІЛ Екологія – охорона природи МІКРОФІЛ – 1) організм, який витримує лише дуже незначні коливання т-ри навколишнього середовища, напр. деякі лососеві риби; 2) дрібний листок деяких рослин....
34. ІНФРАСТРУКТУРА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА – сукупність галузей сусп. госп-ва, які обслуговують матер. виробництво, невиробничу сферу та людину. Розрізняють І. виробничу (сукупність галузей, що надають послуги виробничого характеру), напр. обслуговування шляхів, каналів, водосховищ, портів, масивів, аеродромів, складів, транспорту, зв’язку, і соц. (сукупність галузей, що забезпечують умови життєдіяльності суспільства), напр. освіта, наука, охорона здоров’я....
35. ІНОКУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНОКУЛЯЦІЯ – введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки чи ін. речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильні середовища. І. живого збудника інфекц. захворювань (напр., вірусу, вакцини) людині чи тварині сприяє розвитку імунітету. І. застосовують з лікувальною і профілактичною метою, для зараження бобових рослин бульбочковими бактеріями, в мікробіол. дослідженнях....
36. ПАРАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПАРАБІОСФЕРА – шари атмосфери (між 6-7 та 60-80 км над поверхнею Землі), куди живі організми потрапляють випадково та де вони можуть тимчасово існувати, але не в змозі нормально жити і розмножуватись (верхній аналог гіпобіосфери)....
37. ЙОНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЙОНІЗАЦІЯ – утворення йонів з електронейтральних частинок середовища. Зумовлюється різними чинниками (ел. розряд, нагрівання, фотойонізація тощо). Здатність до Й. повітря виявляє і рослинність. Напр., у ліс. повітрі ступінь Й. у 2-3 рази вищий, ніж у житлових приміщеннях. Найвищу йонізаційну здатність, яка викликає підвищення конц. корисних для організму людини йонів, мають дуб, […]...
38. АДАПТАЦІЯ ХРОМАТИЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ХРОМАТИЧНА – властивість водоростей спрямовано змінювати склад свого пігментного комплексу залежно від глибини і, відповідно, спектр, світлових умов місць існування. Так, на великих глибинах можуть існувати лише червоні водорості, оскільки в них утворюється додатковий пігмент фікоеритрин, який вбирає жовті, зелені й сині промені, що дуже слабко затримуються водною товщею....
39. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
40. КОМЕНСАЛІЗМ Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛІЗМ – форма співжиття особин різних видів, за якої один організм (коменсал) живе за рахунок ін., не завдаючи йому шкоди (напр., риби-причепи, прикріплюючись до акул, використовують їх як засіб переміщення). К. дуже поширений у природі. Взаємодоповнення екол. ніш також можна розглядати як форму К.: зміни середовища, які спричинюються одним організмом, можуть […]...