СНІД



Екологія – охорона природи

СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – вперше офіційно зареєстрований на території США в 1981 р. Через два роки після відкриття франц. вірусолог Л. Монтаньє з колегами припустив, що причина СНІДу – новий невідомий раніше лімфотропний вірус. Він знищує імунні клітини хазяїна (т-лімфоцити), внаслідок чого організм стає абсолютно беззахисним перед будь – якою інфекцією. Це підтвердили амер. вчені на чолі з Р. Галло. Новому вірусу дали назву ВІЛ-1 – вірус імунодефіциту людини.

У 1985 р. було виділено другий

варіант збудника СНІДу – ВІЛ-2, який відрізняється від ВІЛ-1 лише геномом, тоді як їхні структура і характеристики однакові.

Третій варіант вірусу СНІДу був виділений у Сенегалі. Він не знищує т-лімфоцити, хоч і розмножується в них, і не спричинює захворювання у вірусоносіїв. Його розглядають як проміжну ланку в ланцюзі еволюції ВІЛ від не – патогенного вірусу СНІДу мавп до патогенного вірусу людини.

Відомо, що віруси СНІДу – це сферичні часточки діаметром 100- 200 нм. Вони мають зовн. та внутр. оболонки, всередині знаходиться конусоподібне ядро. В ньому містяться упаковані в щільну білкову оболонку РНК

вірусу та унікальний фермент ревертаза (зворотна транскриптаза), необхідний для вбудовування нуклеїнової кислоти вірусу в геном клітини. Ось чому ВІЛ віднесений до родини ретровірусів. Тривалість розмноження ВІЛ у клітині – 8-10 год. Після цього з однієї інфікованої клітини виходить до 10 000 і більше нових вірусів.

ВІЛ має тривалий інкубаційний період – від 3 міс. до 20 рр. Передається в прир. умовах від людини до людини. Чутливий до нагрівання, при т-рі +100 С миттєво гине. Вороги ВІЛ – етер, ацетон, етиловий спирт, хлорамін, мило та гаряча вода. Відносно стійкий до йонізуючого та УФ-випромінювання.

Це дуже мінливий вірус. Нині відомо понад 100 варіантів ВІЛ. Цьому сприяють підвищена радіоактивність та деякі хім. реагенти. Існує навіть думка, що він походить від мавп Центр. Африки через відповідну зміну під впливом підвищення рівнів як прир. (за рахунок відкриття величезних покладів уранових руд), так і штучної (внаслідок випробувань ядерної зброї) радіації. Наступним етапом його еволюції було пристосування до організму людини.

Основні шляхи поширення СНІДу – сексуальні контакти, коли один із статевих партнерів інфікований або хворий на СНІД; використання для ін’єкцій не стерильних шприців, зокрема серед наркоманів; переливання крові інфікованої людини чи деяких лік. препаратів, виготовлених з крові заражених донорів; внутрішньо-утробне зараження матір’ю, що інфікована ВІЛ або хвора на СНІД; пересаджування органів і тканин інфікованих осіб тощо.

ВІЛ виявлений уже на всіх континентах земної кулі, в 159 країнах. Поки що СНІД володарює на Землі, тож недарма його прозвали “чумою XX століття”.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Що спочатку робиться множення чи ділення.
Ви зараз читаєте: СНІД