СОЦІАЛЬНА І ПРОФЕСІЙНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ. ТРУДОВІ РЕСУРСИ



Розділ 1. Загальна економіко-географічна характеристика світу

Тема 2. Населення світу

§ 10. СОЦІАЛЬНА І ПРОФЕСІЙНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ. ТРУДОВІ РЕСУРСИ

Пригадайте з курсу географії 9-го класу, яке населення вважають економічно активним і яку його частину відносять до трудових ресурсів.

Соціальна і професійна структура населення – розподіл населення за приналежністю до певної соціальної і професійної групи. На перший погляд, робітники і селяни, учені і бізнесмени, службовці не об’єднані в якісь групи, на зразок політичних

партій. Однак якщо придивитися уважніше до будь-якого суспільства, то стане очевидним, що окремі його члени різняться своїм становищем у суспільстві – відношенням до засобів виробництва, влади, характеру праці, фаху, освіти, рівня й структури прибутків тощо. Отже, інтереси в них теж різні. Саме соціальні інтереси і об’єднують окремих людей у “неформальні”, соціальні, групи.

Виділяються різні види соціальних структур. Найважливіший зріз соціальної структури відображає соціально-класова структура. Вона віддзеркалює складну картину соціальної нерівності між суспільними класами, представниками розумової

і фізичної праці, соціальними верствами всередині класів.

Соціальна структура населення у світі помітно змінилася впродовж останніх десятиліть. А на рубежі минулого і поточного століття в соціальній структурі суспільства відбулася своєрідна революція. Саме в цей період індустріальне суспільство перейшло до постіндустріального суспільства.

Історична довідка

Соціальна структура суспільства в СРСР. У Радянській імперії соціальну структуру суспільства до 1960-х років практично не вивчали. Це було спричинено офіційним визнанням того, що соціальну структуру радянського суспільства становили два класи (робітники і колгоспне селянство) й одна верства (прошарок) – інтелігенція. Взаємовідносини між ними через відсутність суперечностей, вважалося, були безконфліктні. Проте насправді такі твердження абсолютно не відображали реального стану суспільства.

У соціальній структурі населення сучасного постіндустріального суспільства визначальний вплив на класові відносини і соціальну нерівність має освітньо-професійний чинник. Це означає, що соціальна структура суспільства взаємодіє з професійною структурою. Адже професії пов’язані з соціально-економічними відмінностями в суспільстві, тобто з суспільними класами і верствами.

Нині залежність оплати праці від рівня освіти і кваліфікації працівника посилилася. Водночас зросли суспільна значущість і престиж інтелектуальної діяльності, наявності вищої освіти, можливості самостійно організовувати роботу й управляти людьми. Саме тому у складі працюючого населення збільшилася чисельність менеджерів (управлінців), спеціалістів з високим рівнем освітньо-професійної підготовки. Внаслідок цього вони входять до найбільш високооплачуваної, привілейованої та впливової частини зайнятих, формуючи основу нового середнього класу.

Окреме місце посідає так звана державна еліта, що поповнилася керівниками націоналізованих і змішаних компаній. Загалом же соціальна верхівка зміцніла, адже зазвичай має і політичну, і економічну владу.

Трудові ресурси – частина населення, що бере чи може брати участь у трудовій діяльності, маючи для цього необхідний фізичний розвиток, розумові здібності і знання.

У різних країнах величину трудових ресурсів визначають порізному, відповідно до юридично встановлених меж працездатного віку, найчастіше визначеного термінами шкільного навчання і пенсійним віком. У міжнародній статистиці працездатним вважається населення від 15 до 65 років (мал. 24). Але національні законодавства країн, зважаючи на місцеві особливості (традиції, демографічну й економічну ситуацію), встановлюють свої межі працездатного віку. Так, у більшості країн нижньою межею працездатного віку визнається вік у 14-16 років (в Україні – 16 років). Верхня межа визначається середньою тривалістю життя і для більшості країн світу встановлена в 60-65 років. Проте у ряді країн Африки й Азії вік виходу на пенсію визначений у 50 років. Водночас, у розвинутих країнах з високими показниками тривалості життя (Данія, Швеція, Норвегія) пенсійний вік встановлюється з 67 до 70 років.

У багатьох країнах вік виходу на пенсію чоловіків і жінок є однаковим, в інших – пенсійний вік чоловіків на 3-5 років вищий, ніж жінок (США, Швеція, Україна та ін.) В Україні низький вік виходу на пенсію – для жінок він установлений у 55 років, для чоловіків – 60 років.

Крім населення у працездатному віці, до складу трудових ресурсів входять працюючі підлітки (до 15 років) й особи пенсійного віку, що становлять так звані додаткові трудові ресурси.

СОЦІАЛЬНА І ПРОФЕСІЙНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ. ТРУДОВІ РЕСУРСИ

Мал. 24. Частка працездатного населення віком 15-64 роки в деяких країнах світу, %

Частина трудових ресурсів, що на даний час безпосередньо залучена в суспільне виробництво, та безробітні люди, які хочуть працювати (шукають роботу), становлять економічно активне населення. На нього припадає близько 3/4 трудових ресурсів світу. Решту становить економічно неактивне населення – люди, які перебувають на утриманні держави або окремих осіб. До економічно неактивного населення належать зайняті в домашньому господарстві, ті, що навчаються, і непрацюючі пенсіонери.

Структура зайнятості загалом відповідає структурі господарства і типу країни за рівнем економічного розвитку. У розвинутих країнах понад половину зайнятого населення, подекуди до 60-80 %, зайнято в невиробничій сфері (наука, освіта, медицина, торгово-фінансова діяльність тощо). У промисловості зайнято в середньому близько 25-40 %, а кількість зайнятих у сільському господарстві постійно зменшується – зазвичай 3-6 %.

Водночас у більшості країн, що розвиваються, понад 40-50 % населення зайнято в сільському і лісовому господарстві. Частка зайнятих у промисловості не перевищує 20-25 %. Подекуди, як-от у Латинській Америці, значний відсоток становлять зайняті в невиробничій сфері, переважно сфері послуг.

У країнах перехідного типу економіки основна частина населення зайнята у виробничій сфері – майже 40 % у промисловості і 20 % у сільському господарстві. На невиробничу сферу припадає понад 40 %, причому 2/3 з них зайняті в освіті, охороні здоров’я, культурі.

Рівень безробіття – це співвідношення між офіційно зареєстрованими безробітними до загальної кількості трудових ресурсів. Цей показник змінюється в часі й неоднаковий у різних країнах. Так, у країнах, що розвиваються, він може коливатися від 10 до 40 % економічно активного населення. У розвинутих країнах частка безробітних зазвичай становить 10-20 %, а в країнах перехідного типу економіки – 5-30 %.

Загострення глобальної фінансової кризи спричинює тяжкі наслідки для зайнятості у всьому світі. З 2008 р. спостерігається швидке зростання безробіття, і, як очікується, найближчими роками ця тенденція лише посилиться.

Прогноз

За прогнозами ООН, кількість безробітних в наступні два роки має збільшитися на 50 млн осіб, проте якщо ситуація погіршуватиметься, то ця цифра може подвоїтися. Наслідком цього стане, зокрема, те, що кількість людей, які так і не зможуть вирватися з жебрацтва або поповнять ряди знедолених, буде на 73-103 млн осіб більша, ніж мала би бути за відсутності кризи. Ця проблема дуже актуальна для Східної і Південної Азії, де жертвами кризи можуть стати 56-80 млн осіб, близько половини з яких проживає в Індії. Криза, можливо, не дасть змоги вирватися з убогості додатково 12-16 млн осіб в Африці і ще 4 млн осіб у Латинській Америці та Карибському басейні.

Проблема

Найбільшого ризику втратити під час глобальної кризи роботу або позбутися частини доходу зазнають працівники на низькооплачуваних посадах, включаючи молодь і жінок. Хто, на ваш погляд, може допомогти в даній ситуації цій категорії населення?

Колишні працівники, які стають безробітними, змушені переїжджати назад з міст у сільські райони. Лише в Китаї в кінці 2008 р. жертвами такого витіснення стали 20 млн працівників. Негативні наслідки кризи ще довго даватимуть про себе знати. Оскільки глобальне пожвавлення в 2010 р., у кращому випадку, буде вельми нестійким, більшості країн необхідно буде домогтися істотного підвищення темпів зростання економіки в 2011-2015 рр., аби компенсувати втрати робочих місць і переміщення робочої сили внаслідок кризи.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Рослини прісних водойм.
Ви зараз читаєте: СОЦІАЛЬНА І ПРОФЕСІЙНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ. ТРУДОВІ РЕСУРСИ