СОЦІАЛЬНА РОБОТА

Related posts:

1. БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА – одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б, с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи. […]...
2. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
3. Соціальна держава Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства. Це держава сучасного демократичного типу, що формується в умовах відносно стабільної і розвиненої економіки. Базовими цілями С. д. є: досягнення рівноваги, стабільності, цілісності і динамізму суспільного розвитку. В сучасних умовах […]...
4. Соціальна політика Політологічний словник Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін. Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. […]...
5. ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – визнання, схвалення суспільством (соціальними групами, ін-тами) функціонування того чи іншого типу соціальних відносин, а також діяльності соціальних груп, ін-тів, індивідів, завдяки чому встановлюється, як правило, стан відкритості реалізації їх інтересів. Зазначені визнання, схвалення можуть бути офіційними (формальними) і неофіційними (неформальними), відкритими і закритими, закріпленими і незакріпленими (правом, іншими […]...
6. АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...
7. Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
8. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 34. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ Очікувані результати: учень називає складові соціальної сфери; характеризує рівень розвитку окремих галузей та їх проблеми; порівнює рівень розвитку соціальної сфери в Україні та інших країнах; оцінює вплив соціальної сфери на ефективність національної економіки й задоволення духовних і соціальних потреб населення. Тип уроку: […]...
9. АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – вид взаємодії окремої особи чи соціальної спільності із середовищем, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування її учасників. Це також результат процесу їх пристосування до нового соціального оточення Соціальним механізмом A. c. є зближення ціннісних орієнтацій індивіда та групи, засвоєння норм, традицій та звичаїв культурного середовища, освоєння рольової […]...
10. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи). Д. с. може існувати як певний генетично обумовлений стан подрібнення, взаємопов’язаної і взаємодіючої множинності елементів, складових частин, що відбиває гетерогенний зміст і характер соціуму, спільноти (диференційована цілісність соціального організму). Водночас […]...
11. СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...
12. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) – один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. У результаті диференціації демогр. і статист. досліджень, започаткованих представниками “школи політ, арифметиків” та “описової школи статистики”, у XIX ст. відбувається своєрідна спеціалізація емпіричних досліджень у двох основних напрямах – “соціальна гігієна” та “моральна статистика” Проте […]...
13. Благодійна діяльність Благодійна діяльність – безкорислива діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на надання матеріальної та фінансової допомоги, а також різних послуг особам, які потребують соціальної допомоги. Існують такі форми Б. д.: соціальна реабілітація малозабезпечених осіб, які потребують піклування; надання допомоги ветеранам і інвалідам війни та праці, а також особам, котрі в силу фізичних та розумових здібностей […]...
14. Організація соціальна Організація соціальна – раціональне об’єднання окремих індивідів, груп, трудових колективів, інших форм соціальної спільноти для досягнення спільної мети шляхом розширеного відтворення соціальних зв’язків на основі певних соціальних принципів, правил норм. М. Вебер називав O. e. фабриками з відтворення її внутрішніх соціальних зв’язків та зв’язків із зовнішнім середовищем. Головними її принципами є рівновага, самоврядування, чіткий розподіл […]...
15. СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...
16. ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА цілісна сукупність у певному соціумі установ, закладів, організацій та інших об’єктів користування, діяльність яких покликана забезпечувати умови існування й відтворення населення шляхом всебічного задоволення його соціальних потреб – виробничих, громадсько-політ., соціально-культурних, побутових, вітально-біол. тощо. I. с. за своєю емпіричною реальністю постає як певне штучно створене середовище, з яким взаємодіють […]...
17. Держава соціальна Держава соціальна – держава, діяльність якої спрямована на розвиток і безпеку людини соціальної, а отже, на посилення соціальної ролі економічної власності і влади, господарського механізму та інших елементів базису і надбудови. Така держава формується в окремих країнах ЄС і передусім у Швеції (хоча її в цій країні називають державою загального благоденства). Найважливішим критерієм її існування […]...
18. Соціальна держава Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 4. Особа, суспільство, держава 5. Соціальна держава. У конституційній характеристиці України разом із словом “пра­вова” використовується поняття “соціальна держава”. Зародження ідей соціальної держави пов’язане з іменами Сократа, Арістотеля, Платона. Ці ідеї розвинули І. Кант, Н. Макіавеллі, Дж. Локк і багато інших мислителів різних часів. Однак лише у ХХ ст. […]...
19. ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність або систему. Поняття I. e. широко застосовували Г. Спенсер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм. У сучасній соціології воно використовується в функціоналізмі, систємологічних теоріях, діалектичній конфліктології, мікросоціології. В своїй абстрактній узаг. термін “I. с.” має […]...
20. Міністерство соціального захисту України Міністерство соціального захисту України – центральний орган державної виконавчої влади, який забезпечує впровадження у життя єдиної державної політики в галузі соціального забезпечення населення та соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, дітей – сиріт, одиноких матерів, багатодітних, а також малозабезпечених сімей з дітьми, інших соціально незахищених громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку […]...
21. СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. верства та робити) – система ознак та критеріїв соціального розшарування, нерівності у суспільстві, соціальна структура суспільства. 270...
22. ВЛАДА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ВЛАДА СОЦІАЛЬНА – тип влади, владних відносин у суспільстві, суть яких полягає у підпорядкуванні поведінки діючих суб’єктів заг. волі соціальної спільноти, вимогам соціального порядку, що склався в суспільстві, а також силі впливу носіїв офіційного (формального) і неофіційного (неформального) авторитету (видатних осіб, впливових груп, організацій, соціальних ін-тів, ідей, систем поглядів, громадської думки […]...
23. ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...
24. СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ (від грецьк. – розповідь і logos – вчення, слово) – сукупність наук, необгрунтованих образів, уявлень і ідей про стан суспільства в минулому, сучасному і майбутньому, сусп. явища, соціальний розвиток та зміни, що виникають як спонтанно, так і поширюються у вигляді певних повідомлень через ЗМК, міжособистісні стосунки тощо з метою […]...
25. Соціальна мобільність Соціальна мобільність – перехід окремої людини, сім’ї з однієї соціальної групи або верстви в іншу, залежно від рівня освіти, кваліфікації та інших чинників. Двома формами С. м. є, по-перше, перехід індивіда або сім’ї у вищу соціальну верству або групу; по-друге, їх перехід з вищої соціальної верстви або групи в нижчу, що, як правило, є ознакою […]...
26. Державна служба зайнятості Державна служба зайнятості (государственная служба занятости) – державна установа, створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, Діяльність д. с. з. здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого […]...
27. КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА – особлива здатність особи, завдяки якій вона адаптується в суспільстві, утримується в структурах його соціальної організації, забезпечує собі статусне просування та реалізацію свого діяльнісного потенціалу, інтеграцію в спільноти. Засадами К. с. є система знань, фаховий та життєвий досвід, заг. культурний рівень особи, її вміння соціально самовизначатися (див. Соціальне самовизначення), […]...
28. СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА – міждисциплінарне поняття, яке стало центральним для соціології, але так і не набуло заг. прийнятої інтерпретації. Його основні визначення – різні, а інколи й протилежні за змістом. У межах одних соціол. концептуалізацій С. с. трактують як дещо ідеальне, в інших – як “матеріальне”, доступне безпосередньому спостереженню. Уявлення про структуру […]...
29. ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА – засіб введення мас в оману нездійсненними обіцянками, популярними гаслами, навмисним, свідомим викривленням фактів, їх змісту. Як поняття і як феномен демагогія походить з адвокатської практики античних грецьк. риторів. Перемістившись з соціальних відносин у політ., Д. с. стала соціальним, політ, злом, проти якого енергійно виступав Платон. Д. с. залишилася […]...
30. КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА – аномальне деструктивне явище, яке характеризується особливою глибиною соціальних наслідків, аж до повної руйнації сусп. системи чи її окремих структур. Вона викликає тотальне потрясіння основ життєдіяльності суспільства або окремих соціальних спільнот. Витоки К. с.: 1) фундаментальні суперечності сусп. системи, об’єктивне розв’язання яких призводить її до краху, вичерпання потенціалу системи; […]...
31. НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – стан, який виникає в суспільстві внаслідок дії дестабілізуючих факторів і виявляється у зростанні негативних соціальних настроїв та деструктивної поведінки, що таїть у собі небезпеку соціального “вибуху”, руйнування певних соціальних структур чи всього суспільства. Н. с. свідчить про наявність кризових ситуацій у суспільстві, загострення суперечностей між соціальними верствами, вона […]...
32. СОЦІАЛЬНА САМООРГАНІЗАЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА САМООРГАНІЗАЦІЯ – процес і механізм самоутворення та самодостатньої зміни соціальних структур, завдяки чому досягається певний стан організації та функціонування складної системи суспільства. Проблематика С. с. охоплюється самоорганізаційною теорією соціальної динаміки. Теорет. витоки цього підходу – в заг. розробках з проблем самоорганізації складних систем, що започатковані брюссельською школою системних досліджень під […]...
33. ВЛАСТИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ВЛАСТИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА – іманентно (внутрішньо, безпосередньо) притаманна соціальному явищу чи процесові характеристика, що фіксує його сусп. природу та індивідуальну специфіку. Завдяки своїм властивостям кожне соціальне явище зберігає якісну і кількісну визначеність і постає саме як це, а не інше явище. Отже, від наявності властивостей, що визначають кількісну і якісну специфіку процесів […]...
34. ПОСТМОДЕРНІСТСЬКЛ СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОСТМОДЕРНІСТСЬКЛ СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ – Узаг. термін, який позначає сукупність соціол. ідей та концепцій, що набули поширення напр. XX ст. на грунті нового соціально-філос. підходу до сусп. життя, культури, людської діяльності. Постмодернізм узагалі – це міждисциплінарний інтелектуальний рух, не стільки нова теорет. парадигма, скільки новий ракурс бачення, набір концептуальних підходів до соціокультурної […]...
35. ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА – процедура визначення, розпізнавання об’єкта соціального дослідження. У широкому розумінні Д. с. збігається з такими поняттями, як “дослідження”, “соціальна характеристика”, “типологізація”. У вузькому і спеціальному значенні Д. с. є одним з різновидів репродуктивного соціального пізнання, якому притаманні такі властивості: 1. Д. с. за своїм цільовим призначенням не є евристичним, […]...
36. ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНА – міра відхилення соціальної системи або її окремої ланки (структури, підсистеми та ін.) від прийнятого за еталон (нормального, очікуваного) стану, що виявляється в зниженні рівня організації, ефективності функціонування, темпів розвитку системи. Е. с. пов’язана з наявністю невизначеності у стані середовища, діяльності людей, помилками управління, планування, нестачі або недовикористання знань […]...
37. ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА – держава, в якій законодавчо закріплена і реально здійснюється справедлива, демократична, ефективна соціальна політика, здатна забезпечити кожному громадянинові умови ефективної праці, її справедливу оплату, захист соціальних та економічних прав і свобод людини, сучасний рівень добробуту та безпеки....
38. РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА (від франц. réforme, від лат. reformo – перетворюю) – перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони сусп. життя (порядків, їн-тів, організацій, закладів), без усунення основ існуючої соціально-політ. структури і наявного сусп. ладу. P. c., досліджувана в істор. плані, протистоїть соціально-політ. революції, яка неминуче пов’язана зі зламом основ функціонування екон., соціальних, […]...
39. МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – процес руху індивідів між ієрархічно або іншим чином організованими елементами соціальної структури: класами, прошарками, групами, статусами, позиціями Порівнюючи соціальне становище дітей та батьків (найчастіше сина та батька), соціолог встановлює, чи відбулася зміна соціального становища між двома поколіннями, тобто чи відбулася міжгенераційна мобільність. Фіксуючи рух індивіда у просторі різних […]...
40. ТЕХНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ТЕХНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – упорядкована сукупність процедур та операцій, за допомогою яких реалізується певний соціальний проект або конкретна цілераціональна ідея перетворення (реорганізації, модернізації або вдосконалення) соціальної реальності. Сам термін Т. с. увійшов до наук, апарату соціології в 70-х pp. XX ст. і певною мірою відбиває процес стандартизації (“машинізації”) майже всіх сфер сусп. […]...