Соціальна школа

Related posts:

1. СОЦІАЛЬНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК СОЦІАЛЬНА ШКОЛА – течія економічної думки, що сформувалася у Німеччині на межі XIX-XX ст. як спадкоємиця нової (молодої) історичної школи. Її представники стверджували, що в основі економічної структури суспільства лежать соціально-правові форми. Як і історична школа, соціальна школа була на узбіччі економічної науки....
2. Диференціація соціальна Диференціація соціальна – різниця в життєвому рівні, розмірі національного багатства, можливості впливати на владу в суспільстві тощо, залежна від соціальної структури суспільства, а з економічного боку – залежна від типу власності на засоби виробництва, характеру суспільного способу виробництва. В Україні у 90-х-на початку XXI ст. внаслідок первісного нагромадження капіталу відбулось значне соціальне розшарування суспільства на […]...
3. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
4. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
5. Шведська (стокгольмська) школа економічної думки Шведська (стокгольмська) школа економічної думки – сукупність ідей, положень висновків і знань загалом щодо макроекономічного підходу, що грунтується на принципах змішаної економіки. Сформувалась наприкінці 20-х-на початку 30-х XX ст. і знайшла вираження у працях Н. Ліндаля, Г. Мюрдаля, Б. Уліна і Е. Лундберга. Своєю чергою, окремі теоретико-методологічні засади були розроблені в 90-х XIX ст. К. […]...
6. Австрійська школа Австрійська школа – напрям у західній економічній теорії XIX ст., представники якого намагались дослідити механізм ціноутворення та економічної поведінки індивідів на суб’єктивно-психологічній основі, але ігнорували теорію суспільних трудових витрат. Виник у 80-х XIX ст. в Австрії. Найвідомішими представниками А. ш. були Г. Госсен, К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк та ін. У XX ст. вона […]...
7. Історична школа Історична школа – своєрідне тлумачення предмета політичної економії та історичного методу дослідження, відповідно до яких ця наука вивчає не економічні закони, а описує конкретно-історичні форми народного господарства в тій чи іншій країні. Виникла у Німеччині в середині XIX ст. Найвідомішими представниками І. ш. були німецькі економісти Вільгельм Рошер, Бруно Гільдебранд, Вернер Зомбарт, Макс Вебер та […]...
8. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
9. СОЦІОЛОГІЧНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК СОЦІОЛОГІЧНА ШКОЛА – течія неоінституціоналізму, яка широко застосовує соціологічні методи при дослідженні економічних явищ і процесів. Виникла у Франції в першій третині XX ст.; засновником вважається Ф. Перру. Представники соціологічної школи критикують як неокласичний, так і кейнсіанський підходи, розглядаючи економічні процеси як результат взаємодії різноманітних факторів, серед яких наука і технологія, […]...
10. ГРОШОВА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ГРОШОВА ШКОЛА – напрям в англійській політичній економії XIX ст., що ототожнював позичковий капітал з реальним. Пояснювала циклічні коливання виробництва змінами розмірів банкнотного обігу і вважала за можливе запобігти економічним кризам за допомогою твердої регламентації банкнотної емісії. Засновники – С. Оверстон, Р. Торренс....
11. Українська наукова школа фізичної економії Українська наукова школа фізичної економії – школа, представники якої намагаються довести пріоритетність законів природи в економічному житті і фізичної економії як основної складової економічних знань. Ці ідеї різною мірою намагались обгрунтувати С. Подолинський, В. Вернадський, а розпочався їх розвиток з учення фізіократів (див. Фізіократи). Так, головною ідеєю вчення Подолинського були “спроби узгодити додаткову працю з […]...
12. Держава соціальна Держава соціальна – держава, діяльність якої спрямована на розвиток і безпеку людини соціальної, а отже, на посилення соціальної ролі економічної власності і влади, господарського механізму та інших елементів базису і надбудови. Така держава формується в окремих країнах ЄС і передусім у Швеції (хоча її в цій країні називають державою загального благоденства). Найважливішим критерієм її існування […]...
13. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
14. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
15. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
16. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
17. Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
18. Грошова школа Грошова школа – напрям в англійській політичній економії XIX ст., згідно з яким жорстка регламентація емісії банкнот дає змогу регулювати купівельну спроможність грошей і запобігає економічним кризам. Представники Г. ш. – Г. Норман, Х. Клей, С. Оверстон (банкір Ллойд), Р. Торренс та інші – виходили з передумов кількісної грошової теорії, ототожнювали позичковий капітал з реальним. […]...
19. Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
20. Мода економічна Мода економічна – найдосконаліший на даний момент стиль (спосіб) економічної діяльності, а отже, безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання, який втілюється у створенні модних високоякісних товарів і наданні відповідних послуг. Етимологічно (англ. mode – спосіб дій та свідомо впроваджуваних явищ) М. – це найсучасніша цілеспрямована система заходів з організації економічної діяльності у різних сферах суспільного […]...
21. Економічна психологія Економічна психологія – наука, яка вивчає економічне мислення, суб’єктивну форму існування й розвитку економічних потреб та інтересів окремої особи, колективу й суспільства, а також аспекти національної свідомості, психології, цілей та ідеалів основних суб’єктів економічної діяльності, які опосередковано впливають на розвиток продуктивних сил. Е. п. сформувалася в 60-ті XX ст. у працях західних психологів: Г. Саймона, […]...
22. Структура політекономічної категорії Структура політекономічної категорії – комплекс закономірних зв’язків і відносин між суспільною формою і речовим змістом економічної категорії, а також між окремими елементами цих підсистем і всередині кожної з них, які теоретично виражають розвиток відносин економічної власності в їх діалектичній взаємодії з прогресом продуктивних сил. Політекономічна категорія є ядром економічної категорії, що випливає з відмінностей між […]...
23. НОВА (МОЛОДА) ІСТОРИЧНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК НОВА (МОЛОДА) ІСТОРИЧНА ШКОЛА – течія економічної думки Німеччини, що виникла у 70-80-х роках XIX ст. Стала безпосередньою спадкоємицею старої історичної школи. Як і концепція старої школи, концепція нової історичної школи заперечувала необхідність теоретичного (абстрактного) аналізу і прагнула підмінити політичну економію економічною історією. Її представники з критичних позицій розглядали концепції марксистської […]...
24. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
25. Інституціональні зміни Інституціональні зміни – безперервний процес кількісно-якісних і сутнісних змін та перетворень різних соціальних та економічних інститутів. Інституційними факторами І. з. є наукові, техніко – технологічні, економічні (в т. ч. фінансові, інвестиційні, інноваційні та ін.), соціальні, правові, політичні тощо, пов’язані з управлінням та регулюванням системи суспільних відносин, передусім економічних, окремих їх підсистем та елементів. Залежно від […]...
26. Австрійська школа маржиналізму. К. Менгер, О. Бем-Баверк, Ф. Візер Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ 8.3. Австрійська школа маржиналізму. К. Менгер, О. Бем-Баверк, Ф. Візер Австрійська школа маржиналізму – найстаріший неокласичний напрям. Основні положення австрійської школи маржиналізму: – в трудовій теорії вартості увага цієї школи зосереджена на споживній вартості, корисності; – представники школи ввели до економічної науки поняття “суб’єктивна корисність […]...
27. Продукти праці Продукти праці – матеріальні та нематеріальні результати процесу праці, що виробляються з метою задоволення потреб людей. Матеріальні П. п. існують у речовій формі і відокремлюються від процесу виробництва, а нематеріальні (або послуги) такої форми не мають і задовольняють потреби людей, як виробнича діяльність, під час їх створення. П. п. у різних суспільно-економічних формаціях існують у […]...
28. АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА – один з основних напрямів маржиналізму, що сформувався наприкінці XIX ст. Повна розробка її концепції пов’язана з ім’ям Дж. Б. Кларка (професора Колумбійського університету), котрий сформулював теорію граничної продуктивності факторів виробництва, закон спадної продуктивності, вчення про статику і динаміку економічної системи. Концепція школи стала однією з основних у формуванні […]...
29. Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
30. Концепції технологічні Концепції технологічні – ідеї, положення представників різних напрямів економічної теорії та відповідні методологічні засади щодо вирішальної ролі техніки й технології в розвитку суспільства загалом, економіки, політики, історії, соціальних відносин, культури зокрема. Методологічна основа таких ідей – принцип технологічного детермінізму (див. Детермінізм технологічний). Уперше роль цього принципу в контексті впливу промислової революції кінця XVIII – початку […]...
31. Структура народного господарства Структура народного господарства – комплекс внутрішніх зв’язків між сферами, галузями, секторами, регіонами, формами власності тощо й окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, пов’язаних між собою системою суспільного поділу праці. Розрізняють відтворювальну, техніко-економічну, технологічну, організаційно-економічну, соціально-економічну, галузеву й територіальну структури. Відтворювальна (загальноекономічна) структура – передусім співвідношення та певна сукупність внутрішніх зв’язків між основними сферами суспільного відтворення: […]...
32. Соціальна сфера Соціальна сфера – 1) важлива сфера суспільного виробництва, в якій безпосередньо не створюються матеріальні блага (освіта, охорона здоров’я, культура, спорт, мистецтво та ін.), але створюються соціальні блага у формі послуг і частково здійснюється перерозподіл матеріальних і духовних благ. Окремими дисциплінами, які вивчають різні ланки цієї сфери, є економіка освіти, економіка охорони здоров’я, економіка туризму та […]...
33. Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, […]...
34. Кембриджська школа Кембриджська школа – одна з шкіл неокласичного напряму західної економічної теорії, основною метою якого була спроба поєднати теорію “граничної корисності” з трудовою теорією витрат виробництва. Виникла наприкінці XIX ст. її засновник – А. Маршалл (див. Маршалл). Послідовник Маршалла А. Пігу, який очолював кафедру політичної економії у Кембриджі у 1908-1943, у низці праць (1920-1935) досліджував питання […]...
35. МАТЕМАТИЧНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК МАТЕМАТИЧНА ШКОЛА – одна з основних течій маржиналізму. Сформувалася у 80-х роках XIX ст. у теоріях Л. Вальраса (Швейцарія), У. Джевонса і Ф. Еджуорта (Англія), В. Парето (Італія). Ці теорії поєднувало широке застосування математичних методів в обгрунтуванні теорій граничної корисності й загальної економічної рівноваги. Для обгрунтування ординалістської (порядкової) версії граничної корисності […]...
36. Продуктивна праця Продуктивна праця – праця людини, в результаті якої створюються матеріальні блага та послуги. Продуктивною є не тільки праця у сфері матеріального виробництва, але й у сфері науки, освіти, управління, охорони здоров’я, послуг, а також у духовній. В сучасному західному суспільстві П. п. має два основні виміри. Перший стосується системи продуктивних сил, другий – відносин власності, […]...
37. Соціальна держава Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства. Це держава сучасного демократичного типу, що формується в умовах відносно стабільної і розвиненої економіки. Базовими цілями С. д. є: досягнення рівноваги, стабільності, цілісності і динамізму суспільного розвитку. В сучасних умовах […]...
38. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
39. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
40. Економічне вчення Дж. Б. Кларка: американська школа Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ 8.5. Економічне вчення Дж. Б. Кларка: американська школа Джон Бейте Кларк (1847-1938) – професор Колумбійського університету, фундатор американської школи маржиналізму. Народився в м. Провіденсі штату Род-Айленд у США. Кларк навчався спочатку в Амхерстському коледжі, а потім в Європі в університетах Гейдельберга і Цюріха. Після повернення […]...