Соціальні суперечності

Related posts:

1. Суперечності перехідної економіки Суперечності перехідної економіки – взаємодія (взаємозумовленість, взаємозаперечення, взаємопроникнення) протилежних сторін, тенденцій і властивостей перехідної економіки, внаслідок чого вони стають джерелом її функціонування та розвитку. Оскільки суперечності розвиваються в антагоністичних і неантагоністичних формах, у межах перехідної економіки спочатку переважають антагоністичні форми, а на завершальних етапах за умови раціональної економічної політики – здебільшого неантагоністичні форми. С. п. […]...
2. Закон суперечності в економічному дослідженні Закон суперечності в економічному дослідженні – закон, який є найважливішим інструментом пізнання глибинної сутності економічних явищ і процесів, економічних систем, соціальної та економічної природи людини, шляхом розгалуження цілого на суперечності, виділення двох найважливіших взаємно суперечливих сторін, їх боротьба та злиття в нову категорію. Як логічний закон, закон суперечності стверджує, що жодне висловлювання, речення та їх […]...
3. Економічні суперечності Економічні суперечності – об’єктивні суперечності, властиві економічним явищам і процесам, форма зв’язків і відносин (взаємодії) між протилежними сторонами (їх елементами, властивостями, тенденціями) всієї економічної системи та кожного явища або процесу зокрема, внаслідок чого відбувається їх розвиток. Більш повно, або системно, сутність Е. с. розкривається у виконуваних ними функціях, у наявності окремих важливих ознак. Е. с., […]...
4. Соціальні зв’язки Соціальні зв’язки – зв’язки взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін.) між окремими індивідами, групами та колективами індивідів, а також соціальними верствами і групами, які мають певні соціальні цілі у межах соціальної системи. До соціальних цілей належать прагнення окремих індивідів, соціальних груп та ін. домогтися соціальної справедливості, забезпечити надійний соціальний захист, досягти соціальної та політичної стабільності, […]...
5. М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер (1864 – 1920), критикуючи марксистську концепцію класів та класової боротьби, розширює коло критеріїв, що визначають належність до тієї чи тієї страти. Крім економічного він увів такі критерії, як соціальний престиж і влада. Характеризуючи класи, Вебер ураховував не тільки відношення до засобів виробництва, а й розміри багатства, […]...
6. Суспільні або соціальні блага Суспільні або соціальні блага – різновидність благ, які характеризуються спільним використанням їх різними суб’єктами діяльності. В умовах соціальної ринкової економіки вони виступають як певні види товарів і послуг, властивості яких протилежні властивостям товарів індивідуального споживання. Суспільні блага неподільні, вони складаються з таких великих одиниць, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям, на них не поширюється […]...
7. Норми соціальні Норми соціальні – сукупність принципів, правил і вимог, які висуває суспільство, соціальна група до своїх членів і колективів, що визначають усталені форми їх соціальної взаємодії для досягнення спільної мети. Існування Н. с. зумовлене інтересами та цілями суспільства. Розрізняють обов’язкові Н. с., які суворо контролюються (такі норми підтримуються силою закону, діють передусім у сфері економіки), і […]...
8. Закони розвитку людини Закони розвитку людини – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між потребами та інтересами людини, з одного боку, й їх задоволенням у процесі створення матеріальних і нематеріальних благ та їх споживання, з іншого, внаслідок яких (зв’язків) упродовж існування людської цивілізації в соціально-біо – логічній сутності людини поступово відносно посилюється соціальна сторона і формується всебічно розвинена […]...
9. ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ – тип руху соціальних явищ та соціальних структур у суспільстві. З. с виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинники, що визначають З. с., є їх об’єктивні передумови екон., політ., соціального чи навіть психол. характеру, а також особливі життєві обставини, […]...
10. СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ – тип руху соціальних явищ, процесів та соціальних структур у суспільстві, у результаті якого виникають, нагромаджуються і трансформуються якісні відмінності між ними, створюється багатоманітність соціальної реальності, С. з. виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинниками, що визначають С. з., […]...
11. Соціальні зв’язки і соціальні відносини Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.7. Соціальні зв’язки і соціальні відносини Поняття соціального зв’язку є однією із основних категорій соціології. За допомогою цієї категорії О. Конт, наприклад, зумів представити соціальну структуру (статику, в його термінології), як […]...
12. Конфлікт Конфлікт (лат. conflictus – зіткнення) – фаза розвитку суперечності (в т. ч. економічної), в якій сторони К. стають антагоністичними, або полярними, заперечують одна одну й переходять у більш розвинене явище чи процес з якісно новими формами вияву попередніх суперечностей; антагоністичні, несумісні інтереси, цінності й цілі між окремими індивідами, колективами, соціальними прошарками, верствами і класами. Вирішення […]...
13. Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
14. Категорії персоналу Категорії персоналу – класифікація працівників (найманих працівників) на основі функцій, які вони виконують у виробництві. Розрізняють дві основні групи найманих працівників: робітники і службовці. До робітників відносять осіб, які зайняті переважно фізичною працею у процесі створення матеріальних благ і підтримують у робочому стані машини та устаткування. До службовців належать: керівники (працівники, які обіймають посади керівників […]...
15. Патерналізм Патерналізм (лат. patemus – батьківський) – опікунське ставлення держави до своїх громадян, з одного боку, компаній і фірм до працівників – з іншого, а також форма соціальної політики і соціальної ідеології, спрямованої на соціально-економічне партнерство праці й капіталу. Широко застосовується з кінця XIX у США, Німеччині та інших країнах, грунтується на положенні про збігання інтересів […]...
16. Соціальні класи і верстви. Проблеми стратифікації Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.3. Соціальні класи і верстви. Проблеми стратифікації В соціологічній літературі довгий час співіснують дві традиції. За однією з них основним елементом суспільної будови визнаються класи. Згідно з цим підходом цінності, культурні […]...
17. Промисловий переворот Промисловий переворот – швидкий перехід від технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці, до способу виробництва, заснованого на машинній праці. Вперше стався наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Основою такого переходу став розвиток капіталістичної мануфактури. П. п. розпочався з винайдення робочої машини для текстильної промисловості, зумовленого значним розширенням попиту на тканини. Водночас поява […]...
18. Нормативні методи економічного аналізу Нормативні методи економічного аналізу – методи пізнання та аналізу в економічній теорії, які грунтуються на оцінці явищ і процесів на мікро – і ма – крорівнях з погляду справедливості і несправедливості, а отже, значною мірою на урахуванні інтересів найманих працівників. Такі методи використовують через те, що будь-який економічний процес або явище детермінується не лише економічними, […]...
19. ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ (від лат. prior – перший, найголовніший) – першочергові, життєво важливі для даного суспільства, соціального ін-ту завдання. Поняття соціальної пріоритетності ввійшло в наук, ужиток у зв’язку зі спробами теоретично осмислити зростаючу роль суб’єктивного чинника в історії сучасних суспільств, узаг. досвід напрацювання та реалізації різних програм соціального розвитку, набутий урядами, партіями, […]...
20. Типи власності Типи власності – класифікація економічної власності залежно від її суб’єкта з одночасним виокремленням у межах кожного з цих типів форм власності відповідно до соціально-економічного поєднання безпосередніх працівників із засобами виробництва. Розрізняють такі Т. в.: 1) приватний, суб’єктом якого є окрема особа, максимум сім’я. У його межах виділяють приватну трудову власність, що базується на соціально-економічній єдності […]...
21. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
22. ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ – ірраціональна форма усвідомлення соціальними суб’єктами своїх потреб та інтересів; феноменологічно вони являють собою елемент соціальної психіки. Функціонально це складова ціннісно-нормативної системи регуляції соціальної поведінки. Кожна спільнота з необхідністю виробляє систему суб’єктивного ставлення до сусп. ін-тів і характеру відносин, до самої себе та інших суб’єктів соціальної взаємодії. Саме завдяки […]...
23. Соціальні відносини Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні відносини Соціальні відносини є важливою формою вияву відносно стійких соціальних зв’язків між індивідами та соціальними групами і аналізуються передусім у контексті їхнього протиставлення відносинам природним. Соціальні зв’язки об’єднують індивідів у цілісну соціальну систему, а відносини постають як система взаємозалежностей індивідів у процесі […]...
24. Потреби соціальні Потреби соціальні – найвища форма потреб людини соціальної, спрямованих на задоволення її потреб у вільній і творчій праці, виявленні здібностей і талантів, у власному вдосконаленні, у всебічному розвитку всіх сутнісних сил, зокрема розвитку здібностей до сприйняття знань, максимально можливому продовженні активного життя тощо, а також у соціальному визнанні у суспільстві. П. с. діалектично заперечують потреби […]...
25. Влада профспілок на ринку робочої сили Влада профспілок на ринку робочої сили – здатність профспілок впливати на умови продажу робочої сили та її використання. Найважливіші чинники такого впливу вперше визначив А. Маршалл. До них належать: 1) наявність конкуренції на ринку робочої сили; 2) низька еластичність кінцевого попиту на товари і послуги; 3) низька частка заробітної плати в загальних витратах фірми, компанії; […]...
26. Суперечності в розвитку українського мистецтва Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років) § 21. КУЛЬТУРА В СЕРЕДИНІ 1960-х – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1980-х років 5. Суперечності в розвитку українського мистецтва. У розвитку українського мистецтва спостерігалися суперечливі тенденції: з одного боку, митці мусили виконувати політичне замовлення керівної верхівки, а з іншого – шукали […]...
27. Соціальні групи і спільності Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.2. Соціальні групи і спільності Не дивлячись на те, що поняття група є одним із найважливіших в соціології, у дослідників немає повної згоди відносно його визначення. І це відбувається не тому, […]...
28. СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ – різновид одиниць поділу суспільства, що виділяються на основі однієї чи кількох природних або сусп. відмінностей (етнічних, демогр., екон., соціальних, політ., правових, психол., реліг. тощо). У період конституювання теорії С. в. (страт) соціальне розшарування пояснювалося відмінностями: біол. ознак, психології, свідомості, ідей, мотивів, стимулів, цілей, духовної культури, освіти та способу […]...
29. Власність на виготовлений продукт Власність на виготовлений продукт – відносини між різними суб’єктами власності (індивідами, колективом тощо) з приводу привласнення виробленої продукції у різних сферах суспільного відтворення. В умовах індивідуального виробництва існує спочатку трудова приватна В. на в. п. Ця продукція відображає трудовий внесок виробника, отже, й розмір власності на неї. Тому приватна В. на в. п. забезпечує виробникові […]...
30. Розподіл праці Розподіл праці – відокремлення якісно та сутнісню відмінних видів праці за певними критеріями у процесі виробництва, що здійснюється здебільшого у межах одиничного поділу праці. Такими критеріями є функціональний (виконання функцій управління, контролю та безпосереднього впливу на предмети праці тощо); професійний (спеціалізація працівників на різних видах трудової діяльності); кваліфікаційний (виконання робіт різної складності) та ін. Сутнісна […]...
31. Соціальні групи Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні групи Соціальні групи – одна з основних структурних одиниць соціуму, на що звертається увага в багатьох соціологічних та соціально-філософських концепціях. Соціальні групи – це відносно стійкі єдності людей, які мають спільні інтереси, цінності та норми поведінки, що історично сформувалися у межах конкретного […]...
32. Теорії та концепції технократичні Теорії та концепції технократичні – концепції про необхідність переходу управління і влади на виробництві та в суспільстві відповідно від власників і політиків до інженерно-технічної інтелігенції та спеціалістів з управління (“технократів”). Засновником технократичної теорії був американський економіст Т. Веблен, який критикував корпорації й фінансову олігархію, інтереси яких не збігалися з розвитком техніки та ефективного виробництва. Він […]...
33. Інституціональні моделі світового ринку робочої сили Інституціональні моделі світового ринку робочої сили – комплекс основних ознак та властивостей в межах основних моделей ринку робочої сили в розвинених країнах світу. Такими ознаками та властивостями американської моделі ринку робочої сили є: 1) відносно високий (але дещо нижчий, ніж в Японії, Німеччині) рівень освіти та кваліфікації робочої сили; 2) висока плинність робочої сили (щороку […]...
34. Партнерство соціальне Партнерство соціальне – специфічна форма соціальних (передусім економічних) відносин між найманими працівниками (в особі профспілок), капіталістами (в особі союзів підприємців) і державою, яка передбачає певний комплекс форм і методів узгодження їх інтересів заради стабільного привласнення більших прибутків і часткового задоволення потреб осіб найманої праці. Умови суспільної злагоди розглядав Ж.-Ж. Руссо, а спосіб узгодження інтересів різних […]...
35. Великі соціальні групи – ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП Великі соціальні групи Великі групи – це спільноти людей, які існують у масштабах суспільства та розвиваються за соціально-психологічними закономірностями виявів масової психіки і, на відміну від малих груп, не вимагають обов’язкових особистих контактів. У великих групах, як правило, формуються загальноприйняті норми поведінки, культурні цінності і традиції, спільна думка […]...
36. Міжнародна організація праці (МОП) Міжнародна організація праці (МОП) – одна із спеціалізованих установ ООН, створена 1919 з метою сприяння встановленню міцного миру шляхом підтримання соціальної справедливості, поліпшення умов праці та підвищення життєвого рівня, сприяння досягненню економічної та соціальної стабільності. Для цього МОП за участю представників урядів, профспілок і союзів підприємців розробляє рекомендації щодо міжнародних норм і конвенцій з питань […]...
37. Соціальних конфліктів концепції Соціальних конфліктів концепції – сукупність ідей, положень, учень різних напрямів, шкіл і течій про причини, умови, сутність і форми конфліктів у сфері соціальних відносин. Загалом соціальний конфлікт означає боротьбу між соціальними суб’єктами, процес розвитку, поглиблення і вирішення суперечностей соціальних відносин і діяльності людей, зумовлених об’єктивними економічними і соціальними законами. Проте таку характеристику соціальних конфліктів, як […]...
38. Первісне нагромадження капіталу Первісне нагромадження капіталу – історичний процес відокремлення безпосередніх працівників, перш за все селян, від засобів виробництва, в результаті якого вони перетворювались у капітал, а працівники – у найманих робітників, П. н. к. є вихідним пунктом капіталістичного способу виробництва. В Англії цей процес почався в останній третині XV ст. Оскільки для розвитку вовняної мануфактури було вигідним […]...
39. Резерв робочого часу Резерв робочого часу – джерела та можливості кращого використання робочого часу впродовж певного періоду на підприємстві. Розрізняють внутрізмінні, цілодобові, тижневі, місячні та ін.; залежно від структури витрат виробництва виокремлюють організаційні, техніко-технологічні, управлінські, постачальницько-збутові та ін. З метою виявлення Р. р. ч. необхідно глибоко проаналізувати структуру виробничих і невиробничих витрат на підприємстві, здійснювати всебічний контроль за […]...
40. Середній клас Середній клас – соціальні верстви і прошарки, які посідають проміжне становище між двома основними класами і які розпізнаються за певною сукупністю факторів – економічних, політичних, за способом життя тощо. Вперше поняття “С. к.” вжито у працях М. Вебера, який виокремив цей клас поряд з двома іншими – робітників і капіталістів. Виокремлення С. к. певною мірою […]...