Соціологічне спостереження
Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА.
МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Розділ 9.
МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
9. 6. Соціологічне спостереження
Спостереження як метод збирання соціологічної інформації не можна віднести до специфічних методів соціології. Остання запозичила його ще з часів перших соціологів із раніше сформованих галузей емпіричного знання і в кінцевому рахунку із природничих наук. В соціологічно-природничому симбіозі
Застосування соціологічного спостереження має три особливості:
– воно зазвичай застосовується в комплексі з іншими методами збору інформації, такими, як аналіз документів, опитування і т. д.;
– його специфіка в порівнянні з іншими методами полягає у здатності давати багаті конкретними деталями, живі, безпосередні відчуття про об’єкт, що досліджується, а не в їх спогадах і інтерпретації;
– спостереження дає можливість одержати дані незалежно як від вміння респондента описати словами свою поведінку, так і від того, чи бажає він взагалі щось говорити про свою поведінку.
В соціологічній літературі можна зустріти різну класифікацію спостережень. Спеціалісти виділяють як суттєві такі їх види:
– включене (формалізоване) спостереження (спостереження зсередини), коли спостерігач стає повноправним учасником групи, яку він спостерігає. В якості характерного прикладу включеного спостереження можна вказати дослідження, проведене американським соціологом Н. Андерсеном і викладене ним у книжці “Волоцюги” (1923 р.). Для збору матеріалу про життя волоцюг Андерсен сам протягом багатьох місяців блукав з ними країною. Інше дослідження того ж роду викладено у книзі І. Уайта “Суспільство вуличних кутів” (1937 р.). Ця книга присвячена життю одного із кварталів американського міста, в якому автор, який поставив мету вивчити процес виникнення рекету (в Україні він тільки зароджується), поклик серед молоді, прожив в цьому середовищі три з половиною роки, повністю поділяв їх спосіб життя.
Перевага такого спостереження полягає в тому, що воно дає можливість розкрити приховані для зовнішнього ока сторони об’єкта, що досліджується. Разом з тим, йому притаманні певні негативні моменти: 1) спостерігач, адаптуючись до групи, яку він спостерігає, сам починає реагувати у відповідності з її стандартами, втрачаючи тим самим об’єктивний кут зору; 2) дуже важко знайти виконавця цього методу;
– невключене (неформалізоване) спостереження – це спостереження ззовні, коли дослідник не стає рівноправним учасником спостережної групи. Невключене спостереження значно простіше, але воно дає в деякому сенсі більш поверхову інформацію, ніж включене. В ньому відсутній ефект самоспостереження дослідника.
Розрізняють також відкрите спостереження, яке характеризується тим, що членам досліджуваної групи факт спостереження за ними відомий, від групи він не приховується, і спостереження інкогніто, коли члени спостережної групи не підозрюють, що за ними ведеться спостереження.
Можна також виділити спостереження: 1) не стандартизоване, у якого немає чіткого плану дій, приписуваних ззовні і 2) стандартизоване, у якого є чітко фіксовані приписи відносно предмету і процедури спостереження.
Можлива також класифікація спостереження, виходячи з тих або інших особливостей його організації:
– лабораторне спостереження, коли об’єктом спостереження є більш або менш наближена до реальності модель;
– польове спостереження, коли об’єктом спостереження є реальний соціальний процес, той або інший аспект соціальної дійсності.
Спостереження бувають систематичні, які проводяться за заздалегідь суворо розробленим планом вивчення об’єкта протягом певного часу, і несистематичними (короткочасовими), коли вони проводяться іншими способами (із документів, за допомогою опитувань і т. д.). Кожний вид (тип) спостереження має свої позитивні і негативні сторони.
Спостереження називається надійним якщо, будучи повтореним в тих же умовах з тим же об’єктом, воно зможе дати один і той же результат незалежно від того, ким спостереження повторюється – первинним спостережувачем або будь-яким іншим.
Спостереження (спостережувальна процедура, результати спостереження) називаються обгрунтованими, якщо вони фіксують саме те, що повинно фіксуватися згідно мети соціологічного дослідження. З метою одержання об’єктивної інформації про явище, соціальний факт, що вивчаються, використовуються такі способи контролю: 1)спостереження за спостереженням; 2) контроль іншими методами; 3) звернення до повторного спостереження; 4) виключення із списків оціночних термінів і т. п.
Як основний метод збирання первинної інформації метод спостереження є досить ефективним в монографічних дослідженнях, тобто дослідженнях окремого випадку, а також в дослідженнях, які не вимагають великого обсягу вибірки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...