СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ – галузь соціол. науки, що вивчає сусп. виховання в сукупності його соціальних характеристик як сфери соціальних відносин.

На відміну від педагогіки, котра займається системою соціально організованих і цілеспрямованих виховних процесів, С. в. досліджує як позитивний, так і негативний вплив усіх соціальних, у т. ч. і неорганізованих, стихійних чинників соціального середовища на суб’єкт виховання (вулиці, злочинності, наркоманії тощо). Об’єктом С. в. є люди, спільноти,

організації та соціальні інституції, задіяні в процесі виховання. При цьому виховання вивчається з позицій його соціальної природи. Соціологію у вихованні цікавлять його соціальні характеристики, вплив на цей процес соціальних інституцій, а також соціального макро – та мікросередовища.

Предмет С. в. – соціальні відносини у сфері виховання, тобто соціально-виховні відносини.

С. в. грунтується на теорет. засадах соціології, використовує її методи, адаптуючи їх до специфіки

процесу виховання. Ряд проблем розглядається С. в. сумісно із соціологією освіти, соціологією молоді, соціологією сім’ї, соціологією вільного часу та ін. Це стосується передусім соціальної адаптації та соціалізації особистості.

Оформлення С. в. як окремої галузі знань пов’язують з ім’ям Е. Дюркгейма, основні ідеї якого викладені в його працях “Виховання та соціологія”, “Моральне виховання” тощо. Виходячи з поняття соціального факту, сукупність і взаємодія яких складають зміст соціального життя, він довів, що виховання є одним із соціальних фактів і має бути предметом соціології, адже воно слугує засобом соціалізації індивіда.

Сучасний рівень розвитку С. в. характеризується такими напрямами наук, досліджень: дослідження зв’язків між умовами зайнятості батьків та методами виховання (Міллер, Суонсон, США), роль засобів виховання як способів передачі соціальної напруженості від покоління до покоління (А. Ніколс, США), функції та ін-ти виховання, а також соціалізація вчителів (У. Галло, Чехословаччина), виховання та освіта як соціальні процеси (А. Майєр, Німеччина), залежність виховання від макро – та мікросередовища (А. Г. Харчев), соціальні проблеми виховання, методологія та методика їх дослідження (Р. Г. Гурова, Росія), соціол. проблеми виховання студентської молоді (Т. Н. Кухтевич, Росія, О. О. Якуба, Україна), філос.-соціол. осмислення виховання (Л. А. Аза, Україна), виховання як соціальний феномен, засіб соціалізації особистості в контексті реформування освіти і виховання в Україні (М. П. Лукашевич, Україна).

В Україні С. в. як галузь соціології перебуває в стадії формування і потребує глибоких теорет. розробок, узаг. широких емпіричних досліджень у сфері виховання.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Крапельки дубравіна.
Ви зараз читаєте: СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ