Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Сполучник як службова частина мови
Сполучник як службова частина мови
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Сполучник як службова частина мови
Ознаки сполучника | Групи | ||||
Лексичне Значення | Морфологічні Ознаки | Синтаксична Роль | Для чого Служить | За роллю в мові | За Будовою |
Не має | Незмінне Слово | Членом речення не буває | Поєднує однорідні члени, частини складного речення | Сурядності Підрядності | Прості Складні Складені |
Сполучником
Наприклад: На зорі задививсь хлопчина, але Своєї не знайшов (Б.-І. Антонич). Цього разу старожили не бачили Різдвяних свят, Бо небо стояло в сірій сорочці будня (М. Хвильовий). У першому реченні сполучник але пов’язує однорідні члени речення (присудки) і вказує на протиставлення дій; у другому – сполучник бо пов’язує підрядну частину з головною і виражає причиновий зв’язок між частинами складного речення.
Сполучник
Деякі сполучники (І, та, а, але, або, чи, то… то та ін.) можуть поєднувати як однорідні члени, так і частини складного речення. Весна нам принесла новини не веселі, А сумні (Леся Українка). Сміється воно, А проміння аж витанцьовує по банях церков… (Панас Мирний). У першому реченні сполучник А пов’язує однорідні члени, указуючи на смисловий зв’язок протиставлення між ними, у другому – зв’язує рівноправні частини складного речення.
Сполучники, як і прийменники, не мають лексичного значення і не виступають членами речення. На відміну від прийменників, сполучники не пов’язуються з формами повнозначних слів.
За морфологічною будовою сполучники поділяються на Прості, складні І Складені. До Простих належать морфологічно нерозкладні сполучники: і (й), та, а, бо, чи, що, але, то. Ця група кількісно обмежена. Складні сполучники утворилися внаслідок злиття двох і більшої кількості слів: якщо (як + що), щоб (що + б), немовбито (не + мов + би + то). Складені сполучники утворені з двох або кількох слів: Тому що, через те що, незважаючи на те що та ін. За походженням сполучники бувають Непохідні (А, але, та, бо, і) і Похідні, що утворені з інших частин мови і співвідносяться з ними (Як, що; якщо, зате, тому що та ін.).
За вживанням сполучники бувають Неповторюваними (одиничними) (А, але, зате, проте, однак), Повторюваними (І… і, ні… ні, то… то, чи… чи, чи то… чи то, або… або, не то… не то) і Парними (Хоч…, але; як…, так; не тільки…, а й; якщо (коли)…, то; не стільки…, скільки).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...Related posts:
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 45. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 470 1. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 2. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 4. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 5. Якщо не наївся, то вже не налижешся. 6. Хоч не […]...
- Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Сполучники сурядності й підрядності Як засіб зв’язку слів у реченні сполучники поділяються на Сурядні і підрядні. Сурядні сполучники з’єднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Наприклад: І яр, І ліс, І село – усе ховалося в зеленій тиші (М. Хвильовий). У вазах Та глечиках стояли […]...
- Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою та походженням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ СПОЛУЧНИК Для поєднання між собою однорідних членів речення або частин складних речень використовують службову частину мови – сполучник. Сама назва говорить про те, що він служить для сполучення, для поєднання окремих частин у ціле. Зміст вправ і завдань розділу про сполучник спонукатиме вас до роздумів на тему “Я і людство”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 34. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 478. Прочитайте. Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Якими словами однорідні члени поєднано? Назвіть складні речення. Якими словами поєднано їхні частини? 1. Брехня і плітка здавна дружать (Англійське прислів’я). 2. Брехня хитро підказує, а правда чесно наказує (Норвезьке прислів’я). 3. Брехня втікає через вікно, коли правда […]...
- Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види Уроки № 62, 63 Тема: Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види. Мета: дати поняття про сполучник як службову частину мови, формувати вміння впізнавати сполучники в реченнях, визначати їхню функцію, розрізняти сполучники сурядності й підрядності; виховувати повагу до влучного образного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип урок ів : уроки […]...
- Написання сполучників разом, окремо й через дефіс – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Написання сполучників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцімто, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, […]...
- Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Сполучником називається службова частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів речення, частин складного речення та складових частин тексту. Сполучник не має лексичного значення, не змінюється, не буває членом речення, не входить ні до члена речення, ні до частин складного речення. За будовою розрізняють сполучники прості, складні й […]...
- Зразки розбору сполучника – Сполучник Службові частини мови Сполучник Зразки розбору сполучника Житло просте, як добре слово, й законне, немовби створили його не людські руки, а сама природа, немовби зросло воно, як плід серед зелені й квітів… Не було на білих її стінах ні фамільних портретів, ні шкірою оббитих крісел, ні скринь у кутку, ні панцирів предків, бо рубалися предки […]...
- Питання для самоконтролю – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Питання для самоконтролю 1. Чим відрізняється сполучник від самостійних частин мови? 2. Чим подібні й чим відрізняються між собою прийменники і сполучники? 3. Наведіть приклади простих і складених сполучників у словосполученні. 4. Яку роль виконують у реченні сполучники сурядності, а яку – підрядності? 5. Як поділяються за значенням […]...
- Сполучники сурядності і підрядності – Сполучник Службові частини мови Сполучник Сполучники сурядності і підрядності За характером синтаксичних зв’язків між членами речення розрізняють сполучники сурядності і сполучники підрядності. Сполучники сурядності виявляють зв’язки синтаксично рівноправних членів речення і з’єднують однорідні члени, частини складносурядного речення. За значенням сполучники сурядності поділяються на: – єднальні (і, й, та (в значенні і), також); – протиставні (а, але, […]...
- Сполучник – Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 4. Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах 4.2. Сполучник Сполучник – службова частина мова, що служить для зв’язку слів, членів речення та частин складного речення. За синтаксичною функцією та значенням сполучники поділяються на такі групи: Сполучники сурядності Сполучники підрядності Єднальні: і (й), та (у значенні /), також, і… і, […]...
- ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ СПОЛУЧНИКА – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 1. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ СПОЛУЧНИКА Усі спроби адекватно витлумачити статус сполучника зводяться до двох основних підходів. Перший, найбільш поширений, зокрема в традиційному мовознавстві, визначає сполучник як службову частину мови, службове слово, включаючи його до загального ряду частин мови. Сполучником називається службова частина мови, що виконує функцію зв’язку (поєднання) членів речення або окремих […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник Службові частини мови Сполучник Розбір сполучника як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Що з’єднує сполучник. 3. Сполучник сурядності чи підрядності. 4. Група за значенням. 5. Будова. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості правопису....
- Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні. Наприклад: Кінь На чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв У тітки Василихи гарячим кулешем, […]...
- Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Ознаки Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Роль у мові Групи Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Надає реченню або слову додаткового відтінку значення. Утворює окремі граматичні форми Формотвірні Заперечні Модальні Часткою називається службова частина мови, яка надає реченню або окремим його членам відтінків значення або […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- Частка як службова частина мови Тема: Частка як службова частина мови Мета: дати поняття про частку як службову частину мови, формувати вміння впізнавати частки у реченнях, визначати їх морфологічні ознаки; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати увагу, логічне мислення, Пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання : підручник. І. Підготовка до сприймання нового матеріалу. ІІ. Повідомлення теми […]...
- ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 36. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 506. Прочитайте. Чи мають виділені слова самостійне лексичне значення? 1. Сіяло сонце; в небесах ані хмариночки (Т. Шевченко). 2. Нехай це сонечко посвітить (Л. Костенко). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось? […]...
- Тематичне тестування (тема: Сполучник, правопис сполучників) Урок № 67 Тематичне тестування (тема: Сполучник, правопис сполучників). Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь та навичок стосовно теми “Сполучник, правопис сполучників”; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку : урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок. Обладання: Тестові завдання. […]...
- ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 4. ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ Сполучники розрізняються способом поєднання простих речень і членів речення, що є результатом згортання таких речень. Залежно від способу поєднання вони поділяються на три групи: 1) одиничні; 2) повторювані; 3) парні. Одиничні сполучники, поєднуючи прості речення або члени речення, не повторюються при них і не поділяються між ними. Вони […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Частини мови поділяють на самостійні та службові. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Мають лексичне значення (означають предмети, їхні ознаки, кількість, дію, стан, ознаку дії чи ознаки тощо); відповідають на питання; є членами речення Не мають лексичного значення; Не відповідають на питання; Не є членами речення До службових частин мови належать прийменник, […]...
- Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА Щоб надати слову або висловлюванню певного змістового чи емоційного відтінку, використовують службову частину мови – частку. Частки передають захоплення, обурення, певність, непевність – різні людські почуття. По-особливому ми ставимося до нашої природи. Вправи й завдання цього розділу присвячено темі “Я і рідна природа”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ЧАСТКА” – Частки Надають додаткових […]...
- Написання часток разом, через дефіс й окремо – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Написання часток разом, через дефіс й окремо 1. Разом Пишуться колишні частки, які стали префіксами, суфіксами: А) Аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як – у складі будь-якої частини мови, окрім сполучників прислівникового типу: Абихто, абиякий, анітрошечки, аніскільки, дещо, дедалі, чимало, чималенький, чимдужче, щосили, щотижневик, якже, якнайбільший; Б) […]...
- Основні розряди часток за значенням – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Основні розряди часток за значенням Назва групи Роль у мові Частки Формотвірні Утворюють форми дієслів: 1) умовного способу; 2) третьої особи наказового способу Би (б) Хай, нехай Заперечні Виражають заперечення Не, ні, ані Модальні Уживаються для оформлення: запитання Підсилення висловленого ствердження Увиразнення значення слів Додаткової вказівки на предмет, […]...
- Правопис сполучників – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Правопис сполучників Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: Адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова: Абощо, тощо. […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...
- Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
- Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Сполучники сурядності й підрядності Сполучники сурядності поєднують рівноправні, синтаксично незалежні одна від одної мовні одиниці – слова, частини складного речення, речення чи групи речень у тексті. До них належать: А) Єднальні: І, й, та (=і), ні… ні. Вони означають поєднання або приєднання: За Володимира і за його сина […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ ТА ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ Й РЕЧЕННІ Службові частини мови. Прийменник ПАМ’ЯТАЙМО Службові частини мови, на відміну від самостійних, не відповідають на питання і не є членами речення. Але їх роль у побудові речень та творенні тексту дуже важлива. Практично без прийменників, сполучників та часток неможливо поєднати слова в реченнях, надати реченням відповідних інтонаційних відтінків. & 31. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ […]...
- Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні Тема: Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні. Мета: поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови, формувати вміння розпізнавати прийменники в реченнях, визначати відмінкові форми іменних частин мови, з якими вживаються прийменники; виховувати увагу й пошану до влучного, образного й дотепного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. […]...
- Зразок розбору сполучників – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Зразок розбору сполучників 1. В повітрі панував той особливий спокій, Який настає, завжди настає за кілька хвилин перед бурею (М. Трублаїні). 2. Який – сполучник. 3. Сполучник підрядності. 4. З’ясувальний. 5. Простий. 6. Похідний. 7. Одиничний. 8. Пишеться разом....
- Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
- ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 543 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою. I. – Єт, багато казати, та мало слухати, – хмуріють очі майстра (М. Стельмах). 2. Боже мій, та де ж вона та дорога? Лишенько! Збився Івашко з дороги (Олена Пчілка). 3. Летімо, друзі, вдалеч навмання. […]...
- Послідовність розбору сполучників – Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Послідовність розбору сполучників 1. Речення зі сполучником. 2. Аналізоване слово. 3. Група та підгрупа за синтаксичною роллю (сурядності чи підрядності). 4. Група за значенням. 5. Група за будовою. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості написання....
- Синтаксичний розбір безсполучникового складного речення – Безсполучникове складне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Безсполучникове складне речення Синтаксичний розбір безсполучникового складного речення Послідовність розбору 1. Зазначити, що речення складне, безсполучникове. 2. Схарактеризувати речення за метою висловлювання та інтонацією. 3. Визначити типи частин безсполучникового речення (однорідні чи неоднорідні частини) і смислові зв’язки між ними: А) якщо частини однорідні (однотипні), указати, які смислові зв’язки виражають: одночасність, послідовність дій […]...
- Проблема взаємодії мови і культури, мови і соціуму МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 2. Проблема взаємодії мови і культури, мови і соціуму 10. Мова, культура, відродження, мовні права, семантика мови, народ, лексика, фразеологія, екзотизми, асоціативні зв’язки, старослов’янська мова, засоби комічного, мовний етикет, самобутність. 11.1. Загальнолюдська скарбниця духовності, чуттєвий зв’язок, колисанки, монотонний тихесенький наспів, пестливі лагідні слова, муркотливий котик, сон дрімота, Сонко, Дрімота. II. 1) […]...
- Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Наприклад: О, яка ж то радість, красний світе, в бистрім шумі птичого пера! (М. Рильський). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… (М. Коцюбинський). Слова О, ах не мають ні лексичного, ні граматичного значень (наприклад, роду, числа, відмінка): вигук О виражає радість, Ах – захоплення, […]...