Стародавня епоха пізнання Землі



І СЕМЕСТР

РОЗДІЛ І

Географічне пізнання Землі

Тема 1. Стародавня епоха пізнання Землі

Урок 3. Стародавня епоха пізнання Землі

Практична робота № 2. Складання таблиці “Епохи географічного пізнання Землі”

Мета: ознайомити учнів з основними етапами географічних відкриттів і досліджень; сформувати в учнів первинні уміння працювати з географічними картами, додатковою географічною літературою; сприяти розвитку інтересу учнів до географії як науки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: атласи, фізична

карта світу, портрети мандрівників, підручник.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Бесіда

– Що вивчає географія?

– Коли і ким уперше було вжито поняття “географія”?

– Яку форму має планета Земля?

– Пригадайте імена відомих вам мандрівників.

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Чим більше подорожували люди – тим частіше задумувались: “На що схожа наша Земля, яка її форма?”. Правильне уявлення про Землю і її форму склалось у різних народів не відразу і не в один і той же час.

ІV. Вивчення нового матеріалу

У

давньому Китаї кожен імператор ділив землі по-своєму. У всі сторони йшли чиновники з компасом, щоб потім доповісти імператору, на що схожі його землі. “Твоя земля плоска, схожа на рисове зерно. По краях стоять стовпи, що підпирають небо”,- говорили вони імператору.

Завдання. Використовуючи атлас, скажіть, якою уявляли Землю давні індійці, вавілоняни.

Про уявлення греків про Землю можна дізнатись із поем Гомера “Іліада” й “Одіссея”. У них говориться, що Земля – це опуклий диск, який нагадує щит воїна. Суша з усіх сторін омивається річкою Океан. Грецький філософ Фалес (VI ст. до н. е.) уявляв Усесвіт у вигляді рідкої маси, всередині якої знаходиться булька, що має форму півкулі. Увігнута поверхня – небо, нижня плоска – Земля, яка подібна до пробки плаває.

У VI ст. до н. е. Піфагор уперше висловив припущення, що Земля – куля. “Все у природі повинно бути гармонійним, – говорив він. Найбільш точна з геометричних фігур – куля. Земля також повинна бути гармонійною, точною. Значить вона – куля”.

Але довести, що Земля – куля, він не міг. Зробив це єгипетський математик і географ Ератосфен (бл. 275-194 рр. до н. е.). Він не тільки виміряв діаметр Землі, а й зробив карту, якою користувалися до кінця І ст. н. е.

Географія бере свої витоки у Стародавніх Греції та Римі. Однак греки багатьма своїми географічними судженнями були зобов’язані найпершим дослідникам із різних країн світу, якими вважають єгиптян, що вміли визначати напрям південь – північ, давали рекомендації щодо повеней на Нілі; месопотамців, які розділили рік на 12 місяців, зібрали відомості про рухи небесних тіл; фінікійців, що були першими мореплавцями і першовідкривачами.

Розповіді учнів про розвиток географії та появу географічної літератури (випереджальне завдання). Виконання практичної роботи № 2.

Завдання. Використовуючи підручник, атласи, розповіді однокласників, заповнити таблицю (виконується колективно).

Етапи пізнання Землі

Найвидатніші вчені

Географічні досягнення

Стародавня епоха

Геродот

Анаксімандр

Ератосфен

Страбон

Птолемей

Роки існування Стародавньої Греції стали роками осмислення та узагальнення географічного матеріалу, що залишився від найдавніших цивілізацій. У поемі Гомера “Одіссея” згадуються райони півночі й довга полярна ніч, зустрічаються описи погоди. Фалес Мілетський першим почав вимірювати і визначати місце знаходження об’єктів на поверхні, указував на властивості мідної руди, увів поняття “горизонт” і “сторони світу”. Анаксімандр познайомив стародавніх греків із гномоном, першим накреслив карту світу з використанням масштабу.

У праці Гекатея Мілетського “Землеопис” ідеться про клімат, флору, фауну, звичаї народів, обгрунтовується межа між Європою та Азією. Геродота вважають батьком етнографії, оскільки він описав традиції невідомих народів. Він був у Північній Африці, Скіфії. Платон (428-348 рр. до н. е.) висунув думку про зміну природи господарською діяльністю людини, обгрунтував гіпотезу про існування Атлантиди, висловив ідею про кулястість Землі, створив у Афінах Академію.

Аристотель створив працю “Метеорологіка”, пояснив кулястість Землі, обгрунтував концепцію про широтну зональність, припускав, що існує Південна Земля. Страбон (64/63 рр. до н. е. – 23/24 рр. н. е.) – створює працю “Географія” у 17 книгах. Він уважає, що Земля – куля, навколо якої рухаються Сонце і планети. Суходіл, на його думку, це єдиний материк, утворений Європою, Азією, Африкою. Клавдій Птолемей (бл. 90-бл. 160 р. н. е.) обгрунтував геоцентричну систему розвитку Всесвіту. Він удосконалив карти: для зображення географічних об’єктів використав сітку паралелей і меридіанів.

Значні географічні досягнення у стародавню епоху були у Китаї. Китайці першими почали проводити систематичні спостереження за погодою. Вони першими у світі здійснили перепис населення, створили опадомір та компас, описали кругообіг води у природі, процеси руйнування гір. Китайські мандрівники перетнули Тібет і Гімалаї, проклали морські шляхи на захід і на схід, інтенсивно розвивали картографію.

Арабські вчені провели багато важливих спостережень і зробили висновки про клімат: описали особливості формування мусонів, утворення хмар, запропонували ділення Землі на 14 кліматичних районів, помітили, що клімат змінюється у довготному напрямі. Арабський дослідник Біруні зосередив увагу на особливостях утворення рельєфу Землі під впливом зовнішніх процесів. Арабський мандрівник Ідрісі створив “Розважальний посібник для тих, хто бажає здійснити кругосвітню подорож”.

Створення географічних карт має велику і багату історію. Ще задовго до появи писемності люди вміли складати малюнки, що відображали місцевість: ріки, гори, ліси тощо. У 70-ті роки минулого століття під час археологічних розкопок на Черкащині знайдено одне з найдавніших зображень місцевості, ще 15 тисяч років тому висічену нашими пращурами на бивні мамонта.

Завдання. За картами атласу показати, як змінювались уявлення людей про Землю (які землі, води позначені; чи відповідають вони сучасним; який вигляд карт; чому допущено неточності у зображенні):

I група учнів – аналіз карти Ератосфена;

II група – аналіз карти Птолемея;

III група – аналіз карти Меркатора.

На карті Птолемея нанесено градусну сітку й більше ніж 8 000 назв географічних пунктів – міст, гір, островів, але суша на картах займала більшу частину Землі. Нульовий меридіан проходить через Канарські острови, на 180 меридіані його карти знаходиться Китай, велика суша, що простягається від вершини карти до екватора. Індійський океан оточений з півдня масивом суходолу – невідомою Південною землею. Ця земля залишалася на всіх картах майже до XVIII ст. Картами Птолемея користувалися кілька століть.

Карти арабського географа Ідрісі (1100-1166) були кроком уперед порівняно з географією Птолемея. Одна з карт була виконана на великому сріблястому блюді, вага якого дорівнювала 91 кг. На оригіналі північ було розташовано внизу, а південь – угорі. Градусної сітки не було. На карті Ідрісі є Скандинавія, Балтійське море, Ладозьке й Онезьке озера, Двіна, Дніпро, Волга, Єнісей, Байкал, Амур, Алтайські гори, Тібет, країна Сін і країна Інд.

Перші згадки в літературі про географічні глобуси належать до ІІІ-ІІ ст. до н. е. (глобуси Архімеда, Кратеса з Пергами та ін.). Найдавніший глобус Землі, що зберігся до нашого часу, виготовив у 1492 р. німецький географ і мандрівник Мартін Бегайм. Він відбивав уявлення про Землю, які панували у XV ст.: розміри глобуса були розраховані на основі значно зменшеної довжини екватора, східні береги Азії показані саме там, де у дійсності розташовані східні береги Америки, а Атлантичний океан Бегайм заповнив міфічними островами, частина з яких зображена неподалік від західних берегів Європи. Цей глобус знаходиться нині у Німеччині, у місті Нюрнберзі.

Завдання. Використовуючи зображення глобуса Бегайма в атласі, порівняйте його із сучасним.

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

Бесіда

– Яку форму має Земля?

– Які території показано на картах Ератосфена, Птолемея?

– Назвати географічні досягнення китайців у стародавню епоху.

– Коли і ким було створено найдавніший глобус?

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф у підручнику.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Фізичні умови на місяці.
Ви зараз читаєте: Стародавня епоха пізнання Землі