СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

Тема. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

УРОК 2. СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

Цілі уроку: ознайомити учнів з різними способами розмноження живих організмів, доклад­но розглянути способи статевого роз­множення, розвивати вміння аналітично мислити, виховувати позитивне ставлен­ня до живих організмів.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації зі схема­ми життєвих циклів живих організмів і зображень різновидів нестатевого та статевого розмноження.

Базові поняття й терміни: статеве розмноження, жіноча стать, чоловіча стать,

статеві клітини, сперма­тозоїди, яйцеклітини, запліднення, гер­мафродити, роздільностатеві організми, поліембріонія, партеногенез.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Чим відрізняються між собою нестатеве і статеве розмноження?

2. Які характерні ознаки нестатевого розмноження?

3. Які способи нестатевого розмноження є у тварин?

4. Які способи нестатевого розмноження є у рослин?

5. Які переваги має нестатеве розмноження?

6. Які недоліки має нестатеве розмноження?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь

учителя з елементами бесіди

Статеве розмноження – тип розмноження, за якого утво­рюються спеціалізовані статеві клітини й відбувається статевий процес. Статеве розмноження спостерігається у представників більшості систематичних груп рослинного і тваринного світу. Під час статевого розмноження утворення нового організму зазвичай відбувається за участі двох батьківських організмів (у випадку гермафродитизму статевим шляхом може розмножуватися й одна особина). Під час статевого розмноження відбувається злиття ста­тевих клітин – гамет чоловічого й жіночого організму. Таким чи­ном, новий організм несе спадкову інформацію обох батьків.

Статеві клітини формуються в результаті особливого типу по­ділу (мейозу, або редукційного поділу), за якого число хромосом у клітинах, що утворюються внаслідок поділу, у два рази менше, ніж у вихідній материнській клітині. Таким чином, гамети ма­ють удвічі меншу кількість хромосом. Крім того, статеві клітини відрізняються від соматичних і за співвідношенням об’ємів цито­плазми і ядра. У результаті злиття двох гамет кількість хромосом у клітині, що знову утворилася, – зиготі, збільшується у два рази, тобто відновлюється, причому одна половина всіх хромосом є бать­ківською, інша – материнською.

Живі організми утворюють статеві клітини двох типів: жіно­чі – яйцеклітини й чоловічі – сперматозоїди (згідно з Міжнарод­ною гістологічною номенклатурою, термін “сперматозоїд” слід за­стосовувати лише для позначення рухливих чоловічих гамет, а для загальної назви чоловічих статевих клітин слід використовувати термін “сперматозоон”).

Різниця в будові жіночих і чоловічих статевих клітин є основою для одного з варіантів класифікації типів статевого розмноження.

Заповнення таблиці

Найбільш поширені типи статевого розмноження

Тип розмноження

Особливості будови статевих клітин

Ізогамія

Чоловічі й жіночі гамети здатні до руху й мають од­накову форму й розмір

Анізогамія

Чоловічі й жіночі гамети здатні до руху, вони мають схожу форму, але різний розмір (жіночі більші за розміром)

Оогамія

Чоловічі й жіночі гамети мають різну форму й роз­мір. До руху здатні лише чоловічі гамети

Особливими способами розмноження організмів, яки виникли на основі статевого способу розмноження, є поліембріонія і парте­ногенез.

Поліембріонія (від грецьк. поліс – численний і ембріон – за­родок) – процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини. Поліембріонія досить поширена серед різних груп тварин (війчасті та кільчасті черви, деякі членистоногі, риби і ссав­ці). Як постійне явище вона притаманна деяким комахам (напри­клад, їздцям) і ссавцям (наприклад, броненосцям). У людини в разі поліембріонії народжуються однояйцеві близнята, які мають іден­тичний набір спадкової інформації.

Трапляється поліембріонія й у рослин. При цьому в одній на­сінині розвивається кілька зародків (тюльпани, лілії, латаття, су­ниці тощо). Додаткові зародки в насінині можуть розвиватися не тільки із заплідненої яйцеклітини, а й з інших клітин насінини.

Партеногенез (від грецьк. партенос – дівчина і генезис – по­ходження) – розвиток нового організму з незаплідненої яйцекліти­ни. Як і у випадку поліембріонії, за партеногенезу дочірні організ­ми мають ідентичний з материнським набір спадкової інформації. Є організми, в яких партеногенез – єдиний спосіб розмноження (де­які комахи-паличники та прямокрилі). У інших видів, наприклад, у ящірок, існують роздільностатеві та партеногенетичні популяції. У життєвому циклі попелиць і дафній закономірно чергуються по­коління, які розмножуються статевим способом і партеногенетично.

Партеногенез за своїми особливостями займає ніби проміжне положення між нестатевим і статевим способами розмноження. З одного боку, новий організм розвивається зі спеціалізованої ста­тевої клітини – яйцеклітини, а з іншого – розвитку дочірньої Осо­бини не передує запліднення.

Статевий процес не завжди пов’язаний із процесом розмно­ження. Так, у інфузорій, статевий процес відбувається шляхом кон’югації, коли вони обмінюються спадковим матеріалом мікронуклеусів. Але розмноження при цьому не відбувається (кількість особин залишається незмінною).

Найголовнішою перевагою статевого способу розмноження є суттєве збільшення генетичного різноманіття нащадків унаслі­док комбінації батьківських генотипів. Це сприяє виживанню виду у випадку змін умов існування, хоча й потребує витрат значних ре­сурсів унаслідок утворення двох статей.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Чим відрізняються між собою нестатеве і статеве розмноження?

2. Які характерні ознаки статевого розмноження?

3. Які приклади статевого розмноження можна навести у тварин?

4. Які приклади статевого розмноження можна навести у рослин?

5. Які переваги має статеве розмноження?

6. Які недоліки має статеве розмноження?

V. Домашнє завданняp>


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ