Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ

СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. status – стан, становище) – становище індивіда або групи в соціальному просторі стосовно інших індивідів і груп, яке визначається за соціально значущими для даної сусп. системи критеріями (екон., політ., соціально-правовими, професійно-кваліфікаційними тощо). Відповідно до того, чи набуває людина свого статусу завдяки успадкованим ознакам (соціальне походження, стать, раса), чи завдяки власним зусиллям (освіта, фах), розрізняють С. с, успадкований і досягнутий.

У

сусп. свідомості індивіди і групи порівнюються за своїми статусними ознаками, співвідносними з панівною системою цінностей. При цьому відбувається своєрідна метаморфоза: індивіди і групи, не упорядковані у своєму соціальному бутті, розташовуються в уявленнях людей за принципом ієрархії, Такі уявлення мають об’єктивну підставу – реальний внесок індивідів і груп у функціонування і розвиток суспільства, проте вони безпосередньо грунтуються на порівняльній оцінці останніх за статусними ознаками – посередніми або супровідними показниками такого внеску. Ця оцінка виявляється у масовій свідомості як співвідносна
оцінка індивідів і груп, як їх соціальний престиж.

У зх. соціології дослідження С. с. значною мірою спираються на концепцію соціальної стратифікації М. Вебера, відповідно до якої найважливішими елементами соціальної структури є статусні групи. До характеристик цих груп належать: стиль життя, визначений тип освіти і занять. Приналежність до тієї чи іншої статусної групи обумовлюється також прийняттям або засвоєнням відповідних цінностей і вірувань, дотримання звичаїв і правил поведінки, що підкреслюють відмінність даної спільності від інших. Спроби застосування названих критеріїв у практиці соціол. досліджень виявили низку проблем, зокрема, пов’язаних з емпіричною інтерпретацією статусних характеристик, з’ясуванням питомої ваги кожної із них у спільному переліку показників С. с. Це в свою чергу стимулювало подальший пошук ознак, які є достатніми у своїй сукупності для якісного визначення статусних груп як елементів соціальної структури і водночас доступними для їх кількісного вимірювання.

В Україні розробка проблематики С. с. пов’язана з дослідженнями заг. і особливого у свідомості і способі життя людей різного С. с., вивченням проблем статусної ідентифікації особи в умовах реформування сусп. відносин.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Соціальний статус і соціальна роль Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.4. Соціальний статус і соціальна роль Будь-яка людина займає багато позицій в суспільстві, бо бере участь в найрізноманітніших групах і організаціях. Наприклад, візьмемо будь-якого із студентів: студент, молодий чоловік, син, спортсмен, […]...

  2. ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від франц. prestige – чарування, чари, від лат. prestigium – ілюзія, обман почуттів) – співвідносна оцінка соціальної ваги різних об’єктів, явищ, яку поділяють члени певного суспільства, групи на підставі прийнятої системи цінностей. Об’єктивним критерієм такої оцінки, зрештою, є здатність предмета задовольняти деяку сусп. потребу, але безпосередньою підставою може послугувати […]...

  3. ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – суспільно неприйнятний спосіб існування певних соціальних груп та індивідів, за якого присвоєння сусп. благ, і цінностей супроводжується порушенням основних норм і законів суспільства. П. с. – складне явище, яке має свої причини, кількісні (стан, динаміка) і якісні (характер, структура) показники. Йому властиві різноманітність джерел існування і способів присвоєння […]...

  4. ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ – форма організації і засіб здійснення спільної діяльності людей, що забезпечує стабільне функціонування сусп. відносин. За допомогою соціальних норм, правил, принципів і санкцій, що регулюють різні сфери сусп. діяльності, I. с. (держава, право, політ, партії, армія, церква, школа, сім’я, мораль, освіта тощо) виконують організаційні, регулятивні, управлінські та виховні функції […]...

  5. СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК – стан відносної стабільності, врівноваженості, збалансованості соціальних відносин, діяльності, норм у суспільстві, який задає індивідам, групам, інституціям відповідні моделі (зразки, стандарти) поведінки поза сферою держ. (офіційних), правових та виробничих (ділових) зв’язків і відносин. Зрозуміло, С. п. не можливий без упорядкованості та унормованості соціальних взаємодій. Він складається (виникає) за умов […]...

  6. КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ – основна форма соціальної стратифікації суспільства, ключове поняття політ, економії, історії, соціальної філософії, політології, соціології. К. с. формується і утверджується як результат радикальних соціальних, політ, і екон. трансформацій XVII – XVIII ст., а також змін у організації праці та способі життя значної частини населення. Індустріальному суспільству відповідали головні соціальні […]...

  7. СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС (лат. стан, положення) – становище особистості в суспільстві, що встановлюється в термінах прав, обов’язків, привілеїв та свобод, які вона отримує завдяки своєму становищу....

  8. АГРЕГАТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АГРЕГАТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. aggregatus – з’єднаний, зібраний) – терит. скупчення людських індивідів, яке в певному відношенні виступає як цілісність (напр., населення міста, села, району, країни тощо), Внутрішньо надзвичайно складне, бо його утворюють численні індивіди, соціальні групи та прошарки, А, с. містить у собі формальні й неформальні структури, у ньому мають […]...

  9. ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. imago – образ, цілісна картина уявлення) – образ тих чи інших соціальних об’єктів, явищ, процесів, ін-тів, осіб, який складається в індивідуальній та сусп. свідомості і визначає відповідне ставлення до них. I. с. є засобом сприйняття та пізнання соціальної дійсності, тому він допомагає орієнтуватися у світі соціальних відносин, […]...

  10. ПРЕСТИЖ ПРОФЕСІЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРЕСТИЖ ПРОФЕСІЙ – співвідносна оцінка сусп. значущості професій, що складається в сусп. думці. П. п. як явище сусп. думки має ціннісно-нормативну природу і субординує ставлення до професій залежно від їх сусп. значущості і привабливості для індивідів на підставі певної системи цінностей. П. п. у сусп. думці складається значною мірою під впливом […]...

  11. ІНТЕЛЕКТ СОЦІАЛЬНИЙ (ІНТЕЛЕКТ СПІЛЬНОТИ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕЛЕКТ СОЦІАЛЬНИЙ (ІНТЕЛЕКТ СПІЛЬНОТИ) – порівняно стійка форма спільної розумової діяльності людей, яка визначає рівень їхньої спільної творчості, прийняття і реалізації рішень, розуміння самих себе, інших людей і спільностей, навколишнього світу. I. с. – не сума індивідуальних інтелектів, а цілеспрямована відкрита система інф. взаємодії, рівень функціонування і віддачі якої визначається не […]...

  12. ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ – фундаментальна умова діяльності та спілкування людей у суспільстві. П. с. охоплює два взаємозалежні рівні людської життєдіяльності; відношення людей до природи, що передбачає певну локалізацію істор форм суспільства в геогр. просторі природи, і рівень організації міжсуб’єктних, власне соціальних зв’язків, де просторовий момент співвідноситься з певними соціальними системами, характеризує упорядкованість […]...

  13. РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ – такий тип змін у суспільстві, що відзначається переходом усіх соціальних відносин до якісно нового стану. P. c. є наслідком взаємодії великої сукупності соціальних процесів, основою яких є цілеспрямована діяльність людей – суб’єктів цих процесів. Заг. механізм P. c. полягає у виникненні завдяки цій діяльності нових потреб у різних […]...

  14. КОЛЕКТИВНІ УЯВЛЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОЛЕКТИВНІ УЯВЛЕННЯ – термін, уведений франц. Дюркгеймом для позначення особливої соціальної реальності – “спільної свідомості”: сукупності вірувань, почуттів, знань, поглядів, ідеалів, моральних і правових норм, які є спільними для членів соціальної групи і мають стійкий характер. “Сукупність вірувань і почуттів, спільних пересічно для членів одного і того ж суспільства, утворює окрему […]...

  15. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення інтересів різних соціальних груп, окремий випадок прояву соціальних суперечностей, одна з їх форм, що характеризується наявністю вираженого протистояння сусп. сил. Ядром конфлікту може бути проблема, а також усвідомлення носіями конфліктної ситуації (групами, що конфліктують) своїх протилежних інтересів та цілей діяльності. На макрорівні […]...

  16. ВІК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВІК СОЦІАЛЬНИЙ – рівень соціальних досягнень індивіда (кар’єра, сусп. стан, сімейний статус тощо) порівняно із статист, середнім рівнем подібних досягнень людей одного з ним віку. В. с. визначається як за інституалізованими віковими нормами (межі шлюбного і пенсійного віку, повноліття тощо), так і за гнучкішими соціально-психол. регуляторами – віково-рольовими очікуваннями. Вимірювання В. […]...

  17. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ – сукупність соціальних та юридичних гарантій, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його найважливіших соціально-екон прав, у т. ч. права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості. С. з. як наук, та практ. проблема охоплює такі компоненти: реалізація конституційного права людини на […]...

  18. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.8. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія вивчає поведінку людини в суспільстві, але вона, за висловом сучасного шведського соціолога П. Монсона, вивчає не лише “поведінку людини в суспільстві”, але й суспільство […]...

  19. ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ – фундаментальна форма соціально-істор. існування людей і умова їх діяльності. Такі зовнішні, метричні характеристики часу, як тривалість, послідовність, повторюваність, одномоментність, різномоментність, ритм, можуть застосовуватись однаковою мірою до великих та малих масштабів життя соціального, Напр., можна говорити про цикли повторюваності, послідовності стосовно життя окремих індивідів, поколінь, а також про ритми […]...

  20. ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність індивідів, котрі мають загалом однаковий соціальний статус, що забезпечує їм приблизно рівний доступ до системи благ; більш-менш стійкі у часі утворення, одні з яких, залежно від істор., культурних і соціально-екон. обставин існують упродовж досить тривалого періоду, інші динамічно виникають і зникають, формуються і розпадаються. Згідно з М. […]...

  21. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...

  22. СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – процеси в соціальній системі (суспільстві, групі), що забезпечують її стійкість та можливість управління функціонуванням її елементів (людьми, ін-тами тощо); механізм оцінки і санкціонування діяльності елементів соціальних систем та підсистем з т. з сусп. інтересів та домінуючих норм; спосіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів за […]...

  23. ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність практ. набутих соціальними суб’єктами (індивідами, групами, класами, народами, націями) у процесі їх взаємодії знань, умінь, навичок, звичок, звичаїв, норм, традицій, які слугують опертям для практ. життя цих суб’єктів засобами раціоналізації та оптимізації їх взаємодії і взаємовідносин. Д. с. – результат спільної діяльності суб’єктів сусп. відносин, опредметнений у […]...

  24. ЗАКОН СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗАКОН СОЦІАЛЬНИЙ – категорія для позначення форми вияву соціальної причинності, універсальної залежності в суспільстві через констатацію об’єктивних, необхідних, стійких, повторюваних зв’язків між процесами і явищами. Отже, в онтологічній площині З. с. є не що інше, як зв’язок між соціальними процесами і явищами, що виражає причинну або функціональну залежність між ними і […]...

  25. СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК – якісна і кількісна характеристика соціальних об’єктів, процесів і явищ. Соціол. дослідження грунтуються на основі системи С. п., які можна класифікувати за різними принципами. Напр., їх можна класифікувати за рівнем відображення пізнаваних соціальних властивостей у досліджуваному об’єкті. В цьому разі їх поділяють на показники – поняття, показники – ознаки, […]...

  26. ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ – рушійна сила розвитку суспільства; явище або процес, що обумовлює ті чи інші соціальні зміни. Ч. с. свідчить про такий зв’язок соціальних об’єктів, за умов якого одні з них (причина) з необхідністю породжують інші соціальні об’єкти або їх певні властивості (наслідки). В ролі Ч. с. виступає передусім діяльність людей, […]...

  27. ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ (лат. interest – має значення) – а) особлива форма існування та вияву сусп. інтересу; б) вираження соціальних потреб суб’єкта (індивіда, групи, класу, нації, народу) через його місце (статус) у системі соціальних відносин та взаємодій з приводу умов та засобів задоволення цих потреб. Отже, I. с. – складне утворення, що […]...

  28. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС – послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем. Проявляється як рух у часі низки соціальних подій чи явищ певної спрямованості. У ньому діалектично поєднуються зміна і сталість, перервність і неперервність. Тому розглядаючи певний соціальний процес, потрібно з’ясувати, в яких умовах ідуть зміни, яка їх причина та який напрям. […]...

  29. КОНФОРМІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФОРМІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – спосіб пристосування індивіда, групи до існуючого стану речей і справ (панівних думок, традицій, принципів, стереотипів масової свідомості і пропагандистських кліше, діяльності соціальних ін-тів і т. д.). К. с. грунтується на таких індивідуальних рисах людей, як консерватизм, стандартність поведінки, відсутність індивідуальності тощо. Вирішальну роль у формуванні К. с. можуть […]...

  30. СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ – особливий тип сусп. відносин, що виникають між індивідами як членами спільнот і виступають одним із способів вияву, трансформації і реалізації соціальності (спільності, близькості, відчуженості, толерантності, конфліктності, партнерства, розподілу функціональної залежності, обміну діями, діяльністю тощо) у суспільстві. “Це – не відносини одного індивіда до іншого індивіда, а […]...

  31. АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...

  32. МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність дій, вчинків, відносин, невід’ємних від їх суб’єктів – носіїв, завдяки яким відбувається те чи інше соціальне явище, здійснюється соціальний процес, і які становлять внутрішній каркас їх (явища, процесу) існування (функціонування) або перетворення. Структура М. с. складається з таких чинників (елементів), як субстрат дії чи процесу (суб’єкт – […]...

  33. СОЦІАЛЬНИЙ ДАРВІНІЗМ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДАРВІНІЗМ (соціал-дарвінізм) – напрям у соціології др. пол. XIX ст., котрий намагався пояснити еволюцію сусп. життя біол. законами природного добору і боротьби за існування. Вчення Ч. Дарвіна (1809 – 1882) про природний добір стимулювало поширення біол. законів на розвиток суспільства, хоча сам Ч. Дарвін і його прихильники рішуче заперечували подібні […]...

  34. СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ Соціологія короткий енциклопедичний словник “СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ” – персональна мережа (егомережа) безпосередніх стосунків індивіда (актора), що виступає як соціальний контекст його дій, визначає міру його інтеграції в соціальне середовище, суспільство і забезпечує доступ до необхідних ресурсів життєдіяльності (матеріальні блага, інформація, емоційна підтримка та ін.). Водночас “С. к.” – де теорет. концепція в соціології, яка фіксує роль […]...

  35. ДЕЗІНФОРМАЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – процес впливу на громадську, думку через неадекватну інформацію, яка видається за достовірну і сприймається як істинна. Каналами Д є засоби масової комунікації – преса, радіо, телебачення та ін. Виділяють свідому Д., коли зміст повідомлень з самого початку програмують на зміну громадської думки, і несвідому Д. (зустрічається рідко), за якої […]...

  36. Соціальний інститут Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.5. Соціальний інститут Важливим елементом соціальної структури є соціальний інститут (лат. institutum – улаштування, установлення). Саме через той або інший соціальний інститут забезпечується організація і регулювання сумісної діяльності людей, сталість соціальних […]...

  37. Соціальний рух Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.3. Соціальний рух Термін соціальний рух означає сукупність форм колективної дії, яка направлена на реорганізацію суспільства. Соціальним рухам в цілому не притаманна висока ступінь інституціоналізації, вони виникають в результаті стихійного соціального […]...

  38. СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...

  39. АТРАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АТРАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ – структура, що виникає в самоорганізаційній моделі соціальної динаміки суспільства (див. Соціальна самоорганізація) і являє собою форму соціального кооперативного об’єднання, яка внутрішньо притаманна соціальній системі, будучи наперед заданою властивостями цієї системи. Відповідно до самоорганізаційного бачення механізму соціальної динаміки, А. с. є тією базовою соціальною структурою, до якої природно тяжіє […]...

  40. СПОСІБ ЖИТТЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СПОСІБ ЖИТТЯ – система видів життєдіяльності суспільства, соціальних груп і особи, обумовлених соціально-екон. умовами їх діяльності. Поняття С. ж. було введено в марксист, літ. К. Марксом і Ф. Енгельсом, С. ж. відображає діяльну сферу людського буття. Він відрізняється від соціальних явищ, що мають іншу природу. Напр., рівень освіти, доход – це […]...

Ви зараз читаєте: СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ
«
»