СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ



Розділ 11

СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Фразеологізми справедливо вважаються “специфічними рисами кожної мови”, “квінтесенцією національного обличчя мови”, “згустками розуму й знання”. У фразеології, за висловом М. Рильського, “дух “язика”. Стилістику й конотацію мовних одиниць Л. Блумфілд певним чином пов’язував з “авторитетом” тієї професії або ремесла, звідки вони взяті. Морські терміни звучать як щось “влучне, чесне й безтурботне”, юридичні здаються нам “точними й

трохи мудруватими”, терміни декласованих елементів – “грубі, але влучні”. Конотація книжних форм “більш невизначена”, але зустрічається вона частіше: майже кожна розмовна форма має паралельну “з відповідним книжним відтінком” . Різні думки щодо стилістики ФО, їх класифікації висловлювало багато вчених (Ш. Баллі, Б. Ларін, І. Чередниченко, Г. Їжакевич, І. Лепешев). У свій час В. Виноградов указував на складність таких досліджень, намагаючись визначити “обсяг” цієї сфери: “У всякому випадку до стилістики завжди належить характеристика експресивних відтінків фразеологічних одиниць, визначення
сфер мовлення й літературно-жанрових меж їх ужитку” . Автор “Французької стилістики” Ш. Баллі, в основі поглядів якого було порівняння “експресивного факту” з “одиницею мислі”, розробив метод ідентифікації. Ідентифікувати експресивний факт, зазначає швейцарський учений, – це означає прирівняти його до одиниці мислі, визначити його шляхом підстановки неемоційного слова, слова – ідентифікатора. Методом ідентифікації користуються й нині (Баламутити голову – зваблювати, Ні вдень ні вночі – ніколи), якщо треба наочно відтінити складність семантичної структури ФО і її стилістичну виразність. Виділені дві категорії фразеологізмів (фразеологічні групи і фразеологічні єдності) Ш. Баллі пов’язує з різним ступенем експресивно-емоційного забарвлення. Пропонувалася низка аспектів стилістичного опрацювання фразеологізмів: 1) класифікація ФО з погляду вживаності (активно вживані, застарілі й ті, які виходять з активного вжитку); 2) класифікація з погляду експресивності (виразності), ставлення мовця до зображуваного; 3) класифікація з погляду функціонального зв’язку ФО з певними стилями літературної мови. За 1. Лепешевим, стилістичне значення складається з двох компонентів – експресивно-оцінного й функціонально-стильового забарвлення. Г. Їжакевич виділяє фразеологізми з погляду їх уживаності й класифікує за джерелами виникнення. Розглядає вона також і функціонально-стильову характеристику фразеологізмів.

Таким чином, єдиної стилістичної класифікації ще не створено. Щодо конотацій, то вони, за переконанням Л. Блумфілда, незліченні, не підлягають визначенню й загалом їх “важко відмежувати від прямих денотативних значень”. Сказаним американський лінгвіст засвідчив і той дискусійний факт, що конотація – частина семантичної структури мовної одиниці.

У пропонованому посібнику розглядаємо розподіл ФО з погляду:

4) їх уживаності;

5) експресивно-стилістичного забарвлення;

6) закріплення (співвіднесеності) за певними стилями.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Вплив сонячної активності на землю.
Ви зараз читаєте: СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ