Стилістика словосполучень



Стилістика української мови

Стилістика словосполучень

Для культури мовлення важливим є стилістичне використання всієї різноманітності словосполучень у структурі речення. Словосполучення – лексико-семантична й граматична цілість щонайменше двох повнозначних слів, поєднаних підрядним або сурядним зв’язком.

Словосполучення становить речення або його частину: Розвинена мова; Любов і ненависть; Невже тебе не зачудовує, – як наш народ в труді росте? (ІЗ. Тичина). Словосполучення поза реченням (сонячний день, читати статтю,

працюю наполегливо) не є комунікативною одиницею.

Для теорії і практики стилістики становлять інтерес як підрядні словосполучення, які більш частотні, структурно і за змістом різноманітніші, так icy рядні словосполучення. У підрядному словосполученні зв’язок між компонентами підрядний, бо форма залежного в ньому компонента (найчастіше окремого повнозначного слова, часто в поєднанні з прийменником або часткою) детермінується, зумовлюється семантикою і морфологічними властивостями головного слова, а також і його синтаксичною функцією в реченні. В підрядному словосполученні зв’язок підрядний: або узгодження

(безсмертний – подвиг), або керування (зневага – до ледарів), або прилягання (відвідаю – завтра).

Слова у словосполученнях (і реченнях) завжди поєднуються семантично й граматично. Таке поєднання обов’язкове. Без нього словосполучення неможливе. Поєднання слів дерев’яне озеро, носити озеро безглузді за змістом, у них наявна тільки морфологічна модель деяких різновидів словосполучення, nop.: глибоке озеро; вивчати озеро. У поєднаннях слів глибоким озеро, вивчати озером немає нормативної граматичної (морфологічної) моделі словосполучення. В підрядному словосполученні завжди наявне граматично незалежне слово (головне, стрижневе, опорне, підпорядковуюче, пояснюване, означуване) і граматично залежне (підпорядковане, пояснююче, означаюче).

Сурядні словосполучення формуються сурядним зв’язком, який забезпечує поєднання синтаксично рівноправних, незалежних один від одного компонентів. Кількість таких компонентів у закритих сурядних словосполученнях сягає двох одиниць: Не тільки розумом, а й ділами любіть Україну; натомість у відкритих сурядних словосполученнях ця кількість може бути багатокомпонентною, кількісно не обмеженою: Словом, я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі вечори, ніжні осінні ранки (М. Хвильовий).

Стилістика словосполучень, тобто їх функції, виявляються тільки в контексті, у реченні. В окремо взятому словосполученні: сонячний ранок наявна лише модель (семантична й морфологічна) підрядного словосполучення – номінативна одиниця з двох елементів. Ця словесна модель може стати синтаксичною й комунікативною одиницею (реченням) і набувати різних модифікацій, змін, виявів: Сонячний ранок; Сонячний ранок!; Сонячний ранок?; Сонячний ранок!? і т. ін. Отже, словосполучення поза реченням тільки існує, а будучи реченням, стилістично діє. З повною комунікативною самостійністю словосполучення виявляється лише у структурі речення.

Основа розмежування лексично адекватних словосполучень (сонячний ранок) і речень (Сонячний ранок!) дещо руйнується спільністю семантики цих мовних одиниць, однак таке руйнування не ліквідовує принципової індивідуальної своєрідності словосполучення порівняно з однозвучним реченням: сонячний ранок – це тільки найменування певного явища природи за тією самою ознакою (він, ранок, – сонячний): і сьогоднішній, і вчорашній, і той, який був тиждень тому, та ін.; натомість Сонячний ранок! як конкретне речення з’являється тоді, коли йдеться про ранок саме той, а не інший, наприклад, тільки про сьогоднішній, учорашній або якийсь інший ранок. Стилістичне використання таких мовних одиниць, як слова, словосполучення, сполучення слів, реалізується в реченні. Будь-яке речення – це наслідок індивідуальної, зрідка колективної мовленнєвої творчості.

Термін “сполучення слів” неадекватний термінові “словосполучення”: у словосполученні два члени речення (підрядне словосполучення) або два, кілька чи багато членів речення (сурядне словосполучення), у сполученні слів – лише один: Чорне море; Вінницька область; Микола Іванович; Ніна Лаврентіївна Івасюк; піду подивлюсь, переді мною, з тобою, ідіть же і т. ін. Предикативна основа в реченні На збори з’явилась більшість студентів сформувалася з одного словосполучення (два члени речення), але з двох сполучень слів: з’явилась – більшість (узгодження) і більшість – студентів (керування); Я буду працювати: одне словосполучення з двох членів речення і два сполучення слів: Я – буду (узгодження), буду – працювати (прилягання).

Окреме словосполучення прийнято розглядати не тільки на власне синтаксичному рівні (із застосуванням до нього терміна “член речення”), а також на рівні лексико – морфологічному – як підрядне чи сурядне поєднання щонайменше двох повнозначних слів.

У словосполученнях, особливо підрядних (значно численніших), широко представлена синоніміка мовлення, яка усвідомлюється і зреалізовується не тільки в контексті речення, а й тоді, коли лексично й стилістично близькі словосполучення розглядають парами, навіть і не в реченнєвому контексті, напр.: “Заповіт” Шевченка – Шевченків “Заповіт”; розповідь Миколи – Миколина розповідь; синочок батька – батьків синочок; любов матері – материна любов; подарунок брата – братів подарунок – значення присвійності й офіційності виразніше виявляється у словосполученні з двох іменників.

Ще активніше в усному і писемному мовленні вживаються:

– синонімічні словосполучення з відносним прикметником, який синтаксично підпорядкований іменникові, і словосполучення, в яких замість прикметника вживається іменник: нічна тиша – тиша ночі; дивізійний штаб – штаб дивізії (повністю термінологічне словосполучення); міські вулиці – вулиці міста, делегація заводу – заводська делегація;

– синонімічні безприйменникові й прийменникові словосполучення різної частиномовної побудови: річний звіт – звіт за рік; приміський ліс – ліс при місті; безсловесна пісня – пісня без слів; безтурботна старість – старість без турбот; вихідного дня – у вихідний день; придорожні будинки – будинки вздовж дороги; пор. також: будинки від дороги й будинки через дорогу (їх синонімічність менш очевидна);

– синонімічні словосполучення з віддієслівним іменником (особливо в публіцистичному мовленні): питання про вступників (не розв’язане) – …із вступниками; нарада про тваринництво (…з тваринництва). Пор.: бути відсутнім через хворобу – стилістично майже нейтральне, бути відсутнім з причини хвороби – книжне сполучення слів.

Синонімічними, отже й стилістично розрізнювальними, вважаються словосполучення п’ятиповерховий палац і палац із п’яти поверхів; при сорокаградусній температурі і при температурі в сорок градусів.

Не менш розгалужена синоніміка в системі дієслівних словосполучень. Наприклад, у реченні Українська мова утверджується державна (З газети) синтаксично залежну частину підрядного дієслівного словосполучення утверджується як державна можна трансформувати, зокрема, на: у функції державної, на правах державної, на державному рівні.

Різні структурні форми, а на їх грунті й стилістична своєрідність синонімічних дієслівних словосполучень, пояснюються здатністю певних дієслів підпорядковувати собі іменники (або субстантивовані слова) із залежним прийменником: плакати від радості – плакати з радості; страждати від сорому – страждати із сорому; придатний до життя – придатний для життя; працювати з дозволу – працювати за дозволом; підібрати під колір – підібрати за кольором; неприємність через нерозуміння (…від нерозуміння, …з нерозуміння); не прийшов через хворобу (…по хворобі); увійшов до кімнати (…в кімнату); просіяти крізь сито(…через сито ); їхати в метро(…на метро); жити між людьми (…між людей); літати над хмарами (…над хмари, …по над хмари); працював вечорами (…по вечорах); летіт и на літаку (…літаком) та ін.

У сурядних словосполученнях синоніміка дещо менш розгалужена, але також досить широка й стилістично виразна, пор.: Працею людина і сильна, і красива (О. Гончар) і Працею людина сильна, красива (багато важить інтонування таких словосполучень).

Кожне із словосполучень мови, яке використовується на синтаксичному рівні, завжди позначене певною стилістичною функцією. Нестилістичних словосполучень (як і слів) немає.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Життєві цикли клонування.
Ви зараз читаєте: Стилістика словосполучень