СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА

Related posts:

1. СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
2. ЗАКОН (ПРАВИЛО) ПЕРЕХОДУ В ПІДСИСТЕМУ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРАВИЛО) ПЕРЕХОДУ В ПІДСИСТЕМУ, принцип кооперативності – саморозвиток будь-якої взаємозв’язаної сукупності, її формування в систему забезпечує включення як підсистеми в утворювану або існуючу підсистему, тобто відносно однорідні системні одиниці здатні утворювати спільне ціле (напр., популяції та угруповання в природі, пром. об’єднання в економіці, різні форми кооперації. “Кооперативний ефект” виявляється на […]...
3. СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. Напр., біотоп, пов’язаний з тим чи ін. біоценозом; гази в міжклітинниках організму....
4. ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА – заг. сума вимог організму, популяції чи виду до прир. середовища існування, яке включає всі компоненти, що утворюють середовище, живлення, взаємовідносини з іншими організмами того самого та ін. видів тощо....
5. НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА – екосистема вищого ієрархічного рангу. В екології Н. е. є біосфера – відносно екосистем, біогеоценозів; екосистема, біогеоценоз – відносно її біотичних та абіотичних компонентів; біоценоз – відносно популяцій; популяція – відносно організмів одного виду....
6. СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – загибель особин у даних умовах середовища, яка змінюється залежно від умов довкілля та стану популяції. Існує певна теор. мінім, смертність – стала величина, яка характеризує загибель особин за оптим. умов, коли на популяцію не впливають лімітуючі чинники. Виділяють також специф. смертність, яку звичайно виражають як відсоток числа особин, […]...
7. НІША ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НІША ЕКОЛОГІЧНА – місце виду в природі, яке включає не лише положення виду в просторі, а й його функц. роль в угрупованні (напр., трофічний статус) та його положення відносно абіотичних умов існування (т-ри, вологості тощо). Якщо місце проживання – це ніби “адреса” організму, то Н. е. – його “професія”. Н. е. […]...
8. ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ, густота популяції – показник, що визначається кількістю особин на одиницю площі або об’єму. Напр., 125 рослин липи на 1 га або 1000 циклопів у 1 м3 води....
9. ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЦЕНОЗУ – кількість біомаси, що продукується організмами біоценозу протягом певного часу (місяць, рік) на одиницю поверхні чи об’єму води....
10. ЗООЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЗООЦЕНОЗ – сукупність взаємозв’язаних видів тварин, сформована у певному просторі. 3. входить до складу біоценозу. Завжди відображає специфіку біоценозу певного біотопу....
11. СОЦІЄТА Екологія – охорона природи СОЦІЄТА, община – одиниця нижчого рангу в асоціації, що приблизно відповідає синузії....
12. ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА – будь яка шкала оцінки екол. значення певного компонента довкілля або явища в екосистемі для окремого виду чи організму або їх угруповання....
13. ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
14. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” – розміщення одного живого організму на поверхні або всередині ін. живого організму з обов’язковою повною чи частковою залежністю від споживання в їжу рідких тканин організму хазяїна (кров, лімфа) або напівперетравленої їжі (кишкові паразити). Така залежність може бути постійною або тимчасовою. Цей тип взаємозв’язку характерний як для […]...
15. ПЕРЕРВА ПОСТУПОВОСТІ В ПРИРОДІ Екологія – охорона природи ПЕРЕРВА ПОСТУПОВОСТІ В ПРИРОДІ – більш або менш стрибкоподібна (хоча й не абсолютно лінійна) зміна властивостей природи в просторі. Напр., реєстрація стійкої (у багаторічній динаміці) присутності чи відсутності хоча б одного виду живого в екосистемі, як правило, означає, що паралельно в цій самій екосистемі присутні чи відсутні ін. форми живого і […]...
16. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
17. ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА – техн. та соц.-екон. передумови виникнення нових напрямків розвитку сусп-ва, що виражаються в існуванні зачатків майбутніх технол. та соц.-екон. структур (напр., ремісник – мануфактура – пром. підприємство; мисливство та збирання – випасання худоби – землеробство – закритий грунт; будь-який винахід, поки що не використовуваний, прогресивна ідея) і реалізуються в […]...
18. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток....
19. СУКЦЕСІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕКОЛОГІЧНА – упорядкований процес розвитку екосистеми, пов’язаний зі зміною в часі її видової структури та функцій; відбувається в результаті зміни фіз. середовища під впливом самого угруповання, водночас фіз. середовище визначає характер сукцесїі, швидкість змін і нерідко межі розвитку....
20. СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ – основні елементи будови біоценозів: видовий склад, у т. ч. ценотипи, популяції; розміщення особин, у т. ч. парцели, мікроценози, шари, яруси, біогоризонти; заг. розподіл біомаси; характерні ознаки біоценотичного середовища. Зумовлює Особливості біоценотичних та трансабіотичних взаємозв’язків організмів і усього біоценозу....