Суспільні фонди споживання



Суспільні фонди споживання (СФС) – частина національного доходу, яка спрямовується на особисте та колективне споживання безоплатно або на пільгових умовах і становить здебільшого частину необхідного продукту. СФС використовувалися в СРСР на охорону здоров’я та медичне обслуговування населення, на надання послуг освіти у різних формах, для забезпечення культурного розвитку, надання житла на пільгових умовах, виплату пенсій та утримання непрацездатних, забезпечення відпочинку на пільгових умовах, забезпечення професійної підготовки

населення, створення умов для виховання дітей та ін. Виплати із СФС у розрахунку на душу населення становили 1927 в СРСР 1,3 крб, 1940 – 24 крб, 1970 – 263 крб, 1990 – 620 крб і за темпами економічного зростання значно випереджали заробітну плату. СФС існують у багатьох розвинених країнах світу, хоча називаються по-різному. Найбільшого поширення вони набули у тих країнах, де активізується соціалізація економічної системи, передусім, у Швеції та деяких інших скандинавських країнах. Формами розвитку СФС є грошові виплати з бюджету, спеціальних фондів і коштів підприємств, фірм, компаній, профспілкових організацій та ін.
Основною функцією СФС є створення матеріальних умов для розширеного відтворення народонаселення, насамперед робочої сили. Окремими елементами СФС є кошти цих фондів, що розподіляються незалежно від кількості та якості праці (наприклад, витрати на освіту), частина коштів, що виділяються з урахуванням минулого заробітку і стажу роботи (виплата пенсій та ін.), кошти, що виділяються залежно від життєвого рівня сімей. Розміри СФС у розвинених країнах світу детермінуються розвитком соціальної держави, якістю виконуваних державою соціальних функцій (див. Держава соціальна).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Твір оповідання про лелек.
Ви зараз читаєте: Суспільні фонди споживання