Суспільство

Related posts:

1. Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
2. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
3. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
4. Суспільно-економічна формація Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини. Поняття С.-е. ф. вперше сформулював К. Маркс. Зміна С.-е. ф. утворює закономірний процес поступального розвитку людської цивілізації. Згідно з класифікацією А. Тофлера розвиток С.-е. ф. здійснюється в межах аграрно-ремісничої, індустріальної та інформаційної цивілізації. В […]...
5. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
6. Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
7. Підсистема економічна Підсистема економічна – найважливіша після системи структурна частина або комплекс, що об’єднує різні елементи, має підсистемні закони розвитку та суперечності й у взаємодії з іншими підсистемами забезпечує розвиток і функціонування цілісної економічної системи, реалізацію основної мети. У межах сучасної економічної системи виділяють такі підсистеми: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, технологічний спосіб виробництва, організаційно-економічні відносини, відносини економічної […]...
8. Постіндустріальне суспільство Постіндустріальне суспільство – концепція західних науковців, у якій вони намагаються обгрунтувати появу нового суспільства, що приходить на зміну індустріальному. її розробляють американські соціологи Д. Белл, Г. Кан та ін. і некритично сприймає низка вітчизняних учених. Згідно з цією концепцією, основою поділу суспільного розвитку людства на аграрну, індустріальну та постіндустріальну стадії є переважно рівень розвитку техніки […]...
9. Традиції Традиції – елементи соціально-економічної, культурної та національної спадщини, що передаються від покоління до покоління і зберігаються певними соціальними верствами, групами, класами, суспільством у відповідних видах свідомості. Такими елементами є норми поведінки, моральні цінності, звичаї тощо. Т. властиві різним сферам суспільних відносин – економічним (у т. ч. техніко-економічним, організаційно-економічним і відносинам економічної власності), соціальним, правовим, політичним […]...
10. Філософські питання наук про суспільство Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Філософські питання наук про суспільство Соціум є дослідницьким об’єктом багатьох суспільних наук – історії, культурології, соціології, соціальної психології, політології, економіки тощо, тобто всіх наук, які в тому чи іншому ракурсі розглядають специфіку суспільного життя. Так, історія досліджує минуле суспільства, культурологія – […]...
11. Культура і суспільство Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій Культура і суспільство Культура надає природним явищам певної цінності, перетворюючи їх у “другу природу” – матеріальну, духовну, художню. У ній також по-особливому виявляються такі філософські поняття, як простір і час. Адже життя людського духу має лише часовий вимір і не вимірюється простором. Якщо […]...
12. Реформи суспільні Реформи суспільні – перетворення, запровадження кількісно-якісних змін, перебудова системи суспільних відносин загалом або її окремих підсистем – економічних, соціальних, правових, політичних та ін. P. c. не передбачають переходу до іншої суспільно-економічної формації, а здійснюються в її межах; внаслідок цього кількісно-якісні зміни відбуваються в межах єдиної внутрішньої (глибинної) сутності. Якщо такі зміни стосуються окремих підсистем суспільних […]...
13. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
14. Громадянське суспільство Державне управління Громадянське суспільство. Поняття, що вживається для позначення всієї сукупності існуючих у суспільстві відносин, які не є державно-політичними, тобто для позначення такого аспекту життєдіяльності суспільства та окремих індивідів, який перебуває поза сферою впливу держави, за межами її директивного регулювання й регламентації. Серед основних ознак громадянського суспільства можна навести такі: визнання як головної цінності суспільства […]...
15. Інституціональні зміни Інституціональні зміни – безперервний процес кількісно-якісних і сутнісних змін та перетворень різних соціальних та економічних інститутів. Інституційними факторами І. з. є наукові, техніко – технологічні, економічні (в т. ч. фінансові, інвестиційні, інноваційні та ін.), соціальні, правові, політичні тощо, пов’язані з управлінням та регулюванням системи суспільних відносин, передусім економічних, окремих їх підсистем та елементів. Залежно від […]...
16. Інформаційне суспільство Інформаційне суспільство – найрозвиненіша за технологічним способом виробництва людська цивілізація, яка виникає внаслідок інформаційної революції й базується на інформаційній технології в інформатизації процесу праці усіх сфер та галузей економіки й управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв’язку. Вперше неминучість появи I. e. передбачив у 40-х XX ст. австралійський економіст К. Кларк. Наприкінці 50-х американський учений Ф. […]...
17. Система виробничих відносин Система виробничих відносин – сукупність виробничих відносин, що формуються у процесі безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання та поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку підсистемі виробничих відносин сфери безпосереднього виробництва інших підсистем (сфер цієї системи), а також певному господарському механізму, у результаті чого система перетворюється на цілісність із властивими їй законами, з новими якостями, новим […]...
18. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
19. Предмет економічної теорії Предмет економічної теорії – система економічних відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення, а також пізнання законів і закономірностей такої взаємодії, цілісність і організованість якої забезпечується господарським механізмом. Основні підсистеми економічних відносин: техніко-економічні, організаційно-економічні, відносини економічної власності (в т. ч. товарно-грошові відносини). Основними підсистемами, які виникають внаслідок взаємодії окремих елементів […]...
20. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 5 . ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО Мета: актуалізувати та узагальнити знання учнів про громадянське суспільство, його основні функції та систему формування; розкрити зв’язок між громадянським суспільством і політичною системою суспільства, між громадянським суспільством і державою; виховувати повагу до ідей громадянського суспільства, до держави, розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, навички […]...
21. Принцип матеріалізму в економічному дослідженні Принцип матеріалізму в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу, основними вимогами якого є виокремлення в економічній системі, її окремих підсистемах та елементах визначальних сторін, чинників, розвиток яких (їх законів і суперечностей) детермінує еволюцію інших сторін та чинників з наступним урахуванням їх зворотного впливу. П. м. в е. д. має різні форми свого застосування залежно від […]...
22. Розвиток еколого-економічний Розвиток еколого-економічний – не зворотні, спрямовані, закономірні якісно-сутнісні зміни у межах соціально-економічної системи на основі розширеного еколого-економічного відтворення та раціонального використання природних ресурсів. Такий розвиток забезпечується адекватною еколого-економічною політикою, на основі якої комплексно здійснюються еколого-економічні реформи, передусім широкомасштабна екологізація виробництва – шляхом упровадження маловідходних і безвідходних ресурсоощадних технологій з урахуванням критеріїв еколого-економічної ефективності. Окрім цього, […]...
23. Суспільство і суспільні відносини Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 1. Історичний аспект виникнення держави 1. Суспільство і суспільні відносини. Усім вам доводилося вживати поняття “країна”, “держава”. Пригадайте, як ви визначали ці поняття при вивченні географії, історії, практичного курсу правознавства. Інколи слова “країна” й “держава” використовують як синоніми, але в більшості випадків між ними є суттєва різниця. Поняття “країна” […]...
24. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
25. Економічна структура суспільства Економічна структура суспільства – будова економічної системи суспільства, співвідношення її підсистем та елементів, теоретичним вираженням якої є система економічних законів і категорій, з урахуванням їх субординації. Продуктивні сили є визначальною підсистемою Е. с. с., а тому у кінцевому підсумку детермінують рівень, характер і структуру техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин та відносин економічної власності. З […]...
26. Виробничі відносини Виробничі відносини – відносини між людьми, які виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. У цій категорії поняття “відносини” запозичене з філософії, а його зміст розкрив ще Арістотель передусім через властивості, завдяки яким відбувається взаємодія предметів та явищ між собою. Так, працівник, позбавлений засобів виробництва, лише у відношенні до […]...
27. Система зворотних зв’язків Система зворотних зв’язків – принцип побудови сучасних розвинених національних економічних систем, який дає можливість досліджувати результати впливу функціонування та розвитку окремих її підсистем на характер {соціально-економічний зміст) розвитку цілісної економічної системи, а отже, враховувати відмінність між метою такого впливу та її результатом. Найповніше на характер розвитку національної економічної системи впливають такі підсистеми, як господарський механізм, […]...
28. Типи економічних зв’язків Типи економічних зв’язків – основні типи зв’язків у межах національної економічної системи, які виділяють залежно від структури цієї системи. До них належать: 1) техніко-природничі зв’язки і відносини, які відображають ставлення людини до природи в процесі праці, перетворення речовини природи відповідно до потреб та інтересів людини; 2) техніко-економічні зв’язки, що характеризують взаємодію речових факторів виробництва між […]...
29. Істина економічна Істина економічна – адекватне відображення та відтворення сутності економічних явищ і процесів, економічної системи загалом в об’єктивних за змістом теоріях (таких їх елементах, як учення, ідеї, закони, категорії, поняття, окремі визначення, висновки, господарські експерименти тощо) у процесі їх діалектичного розвитку. Основа I. e. – об’єктивний зміст економічних законів, понять та категорій (а отже, інших елементів […]...
30. Внутрішній ринок Внутрішній ринок – система національних економічних відносин, які виникають між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг та інших об’єктів власності у процесі купівлі-продажу товарів і послуг. У цій системі розрізняють організаційно-економічні відносини (включають вивчення ринку, вивчення досвіду торгівлі та ін), своєрідні техніко – економічні відносини (наявість спеціалізованих ринків в окремих регіонах країни, спеціалізованих товарних […]...
31. Цивілізаційний Цивілізаційний і формаційний підходи в економічному дослідженні – взаємодоповнювані підходи до аналізу еволюції людського суспільства, передусім економічних систем, за яких загально-цивілізаційний підхід частково відображає розвиток технологічного способу виробництва, а тому підпорядкований формаційному підходу, який системно характеризує базис і надбудову. Нині цивілізаційний підхід розглядається як концепція періодизації історії суспільства, що передбачає історичний кругообіг різних типів суспільства […]...
32. Управління державне Управління державне – цілеспрямований регулятивний вплив держави на розвиток і функціонування суспільних процесів (в т. ч. окремих його підсистем – економіки, права, політики та ін.), а також на діяльність окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп. Таке управління здійснюється через систему державних органів та осіб, які виконують у них різноманітні функції та завдання держави з […]...
33. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
34. Економіка підприємства Економіка підприємства – 1) сукупність економічних явищ і процесів, які розвиваються на мікрорівні (передусім в межах окремого підприємства, фірми і компанії); 2) наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку підприємств, форми та методи їх господарювання, досліджує форми вияву загальних економічних законів у всіх сферах відтворення на мікрорівні. Основу системи цих відносин становлять відносини економічної власності на […]...
35. Закони розвитку людини соціальної Закони розвитку людини соціальної – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між всебічно розвиненою людиною економічною і соціальними відносинами, передусім у передових країнах світу, внаслідок взаємодії яких відбувається трансформація людини економічної в соціальну – систему соціальних відносин, тобто людину – політика (шляхом активної участі в політичних партіях, громадських організаціях та ін.), працівника нового типу, людину […]...
36. Предмет політичної економії Предмет політичної економії – система відносин економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил і певна сукупність об’єктивних економічних законів, які управляють такою взаємодією в усіх сферах суспільного відтворення. На відміну від цього розгорнутого визначення, у коротке включаються лише закони еволюції відносин економічної власності та управління нею у різних сферах суспільного відтворення у взаємодії з […]...
37. Суспільство відкрите Суспільство відкрите – форма соціальної організації, за якої окремі індивіди та колективи людей активним впливом на соціальний порядок прагнуть реалізувати особисті й колективні інтереси та раціонально поєднати їх із суспільними за переважання суспільних. Концепцію С. в. обгрунтував К. Поппер. Він стверджував, що основним виміром і цінністю такого суспільства є людина, її свобода і незалежність, назвав […]...
38. Соціальні цілі Соціальні цілі (соціальні орієнтири) – цінності суспільства, соціальних класів, груп, трудових колективів та індивідів, доцільні результати їхньої цілеспрямованої діяльності, а також спосіб її організації за допомогою сукупності заходів. С. ц. виражаються в ієрархії потреб, інтересів і цінностей різних суб’єктів соціально-економічної структури. Ступінь реалізації С. ц. залежить від урахування в них вимог соціальних, передусім економічних, законів, […]...
39. Соціальні відносини Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні відносини Соціальні відносини є важливою формою вияву відносно стійких соціальних зв’язків між індивідами та соціальними групами і аналізуються передусім у контексті їхнього протиставлення відносинам природним. Соціальні зв’язки об’єднують індивідів у цілісну соціальну систему, а відносини постають як система взаємозалежностей індивідів у процесі […]...
40. Базис і надбудова Політологічний словник Базис і надбудова – дві взаємопов’язані категорії марксистської соціальної теорії, покликані відобразити об’єктивний взаємозв’язок між економічною структурою та іншими структурами, процесами, явищами, що відбуваються у суспільстві – політичними, юридичними, духовними тощо. Економічна структура суспільства як об’єктивна сукупність певних суспільних відносин між людьми в процесі здійснення матеріального виробництва визначається як його базис, а надбудовою […]...