СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ, ЇХ ВИДИ ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ



УРОК № 40. СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ, ЇХ ВИДИ ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ

Мета уроку: розглянути причини виникнення грошей; з’ясувати суть основних функцій грошей; ознайомитися з видами грошей та їх властивостями; навчитися застосовувати отримані знання в конкретних життєвих ситуаціях.

Основні поняття: товарні гроші; паперові (символічні) гроші; готівкові кошти; безготівкові кошти; бартер (натуральний продуктообмін); функції грошей; торгівля.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Вивчення нового

матеріалу

Лекція вчителя

Основні концепції походження грошей

Проблеми з прямим обміном товарів наштовхнули людей на думку, що варто обмінювати свій товар на товар, який потрібен кожному, і вже потім цей товар обмінювати на потрібний собі. Людство випробувало як гроші чимало товарів, відшукуючи такий, який найкраще відповідав би своєму призначенню. Такі гроші отримали назву товарних грошей. Наприклад, у давнину на Русі як гроші певний час застосовували хутро соболя. Фізично більш стійкою була така грошова одиниця, як гривня. У Північній Європі роль потрібного всім товару відігравали сокира та стріли,

в Африці – худоба, в американських індіанців – намисто з черепашок і бісеру, в ескімосів – кістки риби.

В економічній теорії існує дві основні концепції походження грошей.

1. Раціоналістична: гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виокремлення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу. Представники: Арістотель, П. Семюельсон.

2. Еволюційна: гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони є найбільш придатними для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу. Ця концепція відзначає об’єктивний характер виникнення грошей. Представники: А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс.

Аргументи на користь об’єктивності походження грошей Саме ринок спричиняє об’єктивну потребу в грошах, з якою держава має рахуватися.

Ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій, і держава повинна вибрати носія, здатного якнайповніше задовольнити ці вимоги.

Кількість грошей в обігу визначається об’єктивними закономірностями, які має зауважувати держава у своїх регулятивних діях.

Поняття про гроші та їх сутність

Поняття про гроші привертало увагу спеціалістів з часів їх виникнення. У популярній на Заході науковій літературі наводяться достатньо близькі за змістом визначення поняття грошей:

– Гроші – це засіб оплати товарів і послуг, засіб вимірювання вартості та засіб зберігання (накопичення) вартості.

– Гроші – це те, що гроші роблять. Усе, що виконує функції грошей, і є грішми (К. Макконнелл, С. Брю).

Гроші визначаються як будь-який товар, що функціонує як засіб обігу розрахункової одиниці та засіб зберігання вартості (Л. Харріс).

Відомо також: усі товари, що слугували грішми, використовувалися як еквівалент для обміну на інші товари. Отже, можна запропонувати таке визначення поняття грошей як економічної категорії:

Гроші – це особливий товар, що слугує загальним еквівалентом. Суттєві ознаки грошей як специфічного товару:

– гроші не здатні прямо задовольнити фізичні чи духовні потреби людини, а лише опосередковано, тобто через відчуження їх на купівлю звичайних товарів і послуг;

– маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються на абстрактного носія вартості, на абсолютну ліквідність як абстрактну цінність або багатство;

– грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність, тобто здатність активу обмінюватись на будь-які товари або блага.

Функції грошей

Сутність грошей проявляється в їх функціях. Усі п’ять функцій грошей є проявом єдиної сутності грошей як загального еквіваленту товарів та послуг.

1. Міра вартості: полягає в тому, що в грошах ми виражаємо вартість решти товарів.

2. Засіб обігу: за допомогою грошей ми міняємо один товар на інший; обмін товарів, що здійснюється за допомогою грошей, називається товарним обігом. Кількість грошей, потрібних в обігу (М) для виконання ними функції засобу обігу, визначається власне ціною товарів і послуг, що мають бути реалізовані впродовж певного періоду часу:

СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ, ЇХ ВИДИ ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ

Де Pi – ціна і-го товару; Qi – кількість і-го товару.

Кожна грошова одиниця в процесі обігу використовується неодноразово. Звідси: суму цін товарів необхідно поділити на величину V – середнє число обігу кожної купюри:

СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ, ЇХ ВИДИ ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ

Отже, кількість грошей, необхідних для обігу, змінюється прямо пропорційно сумі цін товарів і послуг, що реалізуються, та обернено пропорційно – швидкості обігу грошей.

3. Засіб накопичення: гроші можуть використовуватися як засіб зберігання цінностей.

4. Засіб платежу, розрахунку: гроші виконують цю функцію тоді, коли розрахунок за товари та послуги здійснюється не відразу – кредитування й оплата праці. У цьому випадку засобом обігу є не власне гроші, а виражені в грошах зобов’язання.

5. Функція світових грошей: зазвичай виділяється, коли гроші використовуються як засіб міждержавних розрахунків. Світові гроші спочатку виступали у формі зливків благородних металів. Сучасний розвиток ринкових відносин привів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунку, якими є: національні валюти економічно найпотужніших країн світу, міжнародні грошові одиниці (євро), що використовують міжнародні валютно-фінансові організації.

Види та властивості грошей

Історично гроші виокремилися із загального світу товарів і спочатку самі були і звичайним товаром, і специфічним – грошима. Подальший хід історії привів до ліквідації товарної форми грошей і переходу до нових форм.

У своїй еволюції гроші можуть бути:

– металевими (мідними, срібними й золотими);

– паперовими;

– кредитними й новим видом кредитних грошей – електронними грошима.

Паперові гроші та розмінні монети – це символічні гроші. Особливість символічних грошей полягає в тому, що їхня цінність як товарів не збігається (є набагато нижчою) з їхньою цінністю як грошей. Символічні гроші не мають внутрішньої вартості, тобто паперові гроші й металеві монети, крім використання їх у якості грошей, практично більше ні на що не придатні, тобто їх альтернативна вартість прямує до нуля. (Перші паперові гроші з’явилися в Китаї у 812 р. н. е.)

Уряд держави на чолі з центральним банком країни оголошує грошову купюру законним платіжним засобом і присвоює їй номінальну вартість, тобто створює декретні гроші. Декретні гроші – це гроші, узаконені державою й затверджені як загальний платіжний засіб. Номінальна вартість – це число, що позначається на грошовій купюрі або монеті. Номінальна вартість залишається незмінною доти, доки цей грошовий знак не буде вилучено з обігу.

Незважаючи на різноманітність форм і функцій грошей, вони є явищем, яке реально виявляється як єдиний конкретний інструмент реалізації економічних відносин. До грошей як реального економічного інструменту економіка, насамперед ринок, висуває ряд вимог, які визначаються рівнем розвитку суспільних відносин: чим він вищий, тим складніші вимоги.

Щоб задовольняти ці вимоги, гроші повинні мати цілий спектр специфічних властивостей, які в сукупності визначають певну форму грошей, спричинюють їх еволюцію, надають грошам якісну відмінність від звичайних благ. Найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей:

– портативність;

– легкоподільність;

– довговічність;

– однорідність;

– ідентифікованість;

– загальновизнаність;

– стабільність.

Ситуаційна гра “Виникнення грошей”

Пояснення вчителя. Наші предки жили стадами, займалися полюванням, рибальством, збиральництвом, і все, що вдавалося добути, споживали спільно. Таке господарство називалося натуральним. Згодом сталося таке. Припустімо, жили по сусідству три племені. Кожне забезпечувало себе самостійно, вирощуючи зерно, добуваючи м’ясо і рибу.

1

2

3

Зерно

Зерно

Зерно

Риба

Риба

Риба

М’ясо

М’ясо

М’ясо

Племена нерідко ворогували. Торговельного обміну між ними не було. Але зауважимо, що перше плем’я виробляло більше зерна, ніж могло з’їсти, і його потрібно було зберігати. Друге плем’я мало більший улов риби, а неспожита частина псувалася: солити вони не вміли. Третє плем’я мало стадо худоби. М’ясо не псувалося, але зайвим тваринам потрібні були великі пасовища, а їх займали жителі сусідніх племен, що й призводило до ворожнечі. “А чи не помінятися нам надлишками?” – спало їм якось на думку. І вони почали обмінюватися прямо: зерно – на рибу і м’ясо, м’ясо – на зерно і рибу, рибу – на зерно і м’ясо.

Але часто почали виникати такі ситуації: першому племені потрібне м’ясо третього, а третьому зерно не потрібне, потрібна риба. Тоді перше вимінювало в другого рибу на зерно, а потім мінялося з третім на м’ясо. А якщо друге нічого не хотіло, то обмін міг не відбутися. Поява надлишків – це перший поштовх до ринку.

Особливості умови гри. Для програвання ситуації вчитель запрошує вісьмох учнів, яким дає список товарів на ринку та картки з власним надлишковим товаром (див. додаток 2).

Ситуація гри. На ринок вийшли вісім осіб з надлишками різних товарів: м’яса, риби, прикрас із золота, луків, сокир, хутра тварин, фруктів (див. додаток 1).

Завдання учасників. Здійснити вигідний обмін. Кожен пише на аркуші паперу (не кажучи про це іншим учасникам гри), щоб він хотів мати. Потім усі оприлюднюють свої записи, за результатами яких і визначається товар-переможець.

Висновок гри. Аналіз ситуації має привести до висновку, що потрібен якийсь особливий товар, який виконував би роль посередника під час обміну. В обміні з’явилися товари, які добре приймалися всіма, вони й перетворилися на гроші. Роль грошей почало виконувати золото. Але перш ніж це сталося, у ролі грошей побувало чимало речей.

Найбільшого ефекту можна досягти, якщо до процесу пояснення залучити самих учнів. Для цього після розгляду кожного питання уроку вчитель пропонує учням практичні вправи.

Вправа “Народна мудрість”

Учитель називає кілька народних прислів’їв і пропонує учням продовжити “ланцюжок мудрості”. Робота учнів організовується попарно: один школяр називає прислів’я, а інший пояснює його зміст.

Наприклад:

– Біда з грошима – біда і без грошей.

– Брат братом, сват сватом, а гроші – не рідня.

– Віддай гроші руками, а ходи за ними ногами.

– Віра вірою, а бринза – за гроші.

– Грошей – і кишеня не сходиться.

– Гроші відкривають усі двері.

– Гроші круглі: день і ніч котяться.

– Гроші маленькі, та велику справу роблять.

– Гроші хороші лічені, а діти – виховані.

– Де гроші говорять, там розум мовчить.

– Де качани копали, там і гроші пропали.

– Держи копієчку про чорний день.

– Де треба – свисни та золотом блисни.

– Де не доглядиш оком, заплатиш гаманцем.

– Діла на копійку, а балачок на гривню.

– Договір дорожчий за гроші.

– За гроші і біс молитву прочитає.

– За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.

– За що продать, то продать, аби свіжа копійка!

– 3 грошима і в грязі чистий.

– Кому так, кому п’ятак, а кому дарма.

– Копійка любить, щоб її рахували.

– Людина без грошей, як птах без крил.

– Не женися за довгим рублем – і короткий втратиш.

– Почин дорожчий за гроші.

– Розум за гроші не купиш.

– Скупому душа дешевше гроша.

– Скупий і над копійкою трясеться.

– Совісті менше – грошей більше.

– У кого гаманець товстий, у того розмова проста.

– Хай і моя копійка не буде щербата.

Вправа “Функції грошей”

Завдання виконується в групах (п’ять груп) або за варіантами (п’ять варіантів). Жеребкуванням визначається функція грошей для кожної групи (варіанта). Учням пропонується вибрати ті позиції зі списку, що виконують зазначену функцію (див. додаток 3).

Вправа “Властивості грошей”

Учням пропонується оцінити, наскільки кожен із перелічених предметів (речовин, тварин) придатний для виконання розглянутих функцій грошей за відповідними властивостями (див. таблицю 1).

Учні виставляють оцінку запропонованим предметам від 0-3 балів (0 – не може виконувати певну функцію; 1 – може, але погано; 2 – може, посередньо; 3 – може, добре). Підсумком виконання вправи є складання рейтингу якості грошей.

Вправа “Ліквідність грошей”

Для відпрацювання навичок аналізу ситуацій учням пропонуються завдання для самостійної роботи (див. додаток 4). На самостійну роботу відводиться 3 хв. Після завершення роботи результати представляються біля дошки.

III. Закріплення знань, умінь і навичок унів

Запитання для обговорення

– Незважаючи на те що гроші вважаються більш зручними для здійснення операцій, ніж бартер, останній усе-таки зберігся і в сучасній економічній системі. Наведіть приклад бартеру з вашого особистого досвіду і поясніть, чому в цьому випадку використовувалися саме бартерні операції?

– Що краще виконає функцію засобу заощадження: гроші чи картина Рубенса? (Це питання цікаве тим, що допоможе зав’язати в класі дискусію.)

IV. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Розробити “Економічну шпаргалку” (словничок термінів, підказки до теми).

3. Підготувати інформаційний матеріал до уроку – віртуальної екскурсії з теми “Історія становлення та еволюційного розвитку грошей”:

– фронтальне завдання: скласти план виступів, опрацювати довідкову літературу;

– завдання для групи екскурсоводів: підготувати доповідь, презентацію, підібрати літературу, інтерв’ю зі спеціалістом;

– завдання для групи спеціалістів: підготувати науковий коментар, стенд, підібрати літературу;

– завдання для групи екскурсантів: підготувати запитання до доповідачів, обміркувати власну думку щодо тематики.

Схема 1

СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ, ЇХ ВИДИ ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ

Додаток 1

Товари на ринку

1. М’ясо

2. Риба

3. Золоті прикраси

4. Лук

5. Сокира

6. Хутро

7. Фрукти

8. Хліб

Додаток 2

Картки з надлишком товарів

СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ, ЇХ ВИДИ ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ

Таблиця 1

№ з/п

Предмети, що виступають у ролі грошей

Стабільність

Вартості

Економічність

Тривалість

Використання

Однорідність

Подільність

Портативність

1

Сіль

2

Кам’яні колеса

3

Риба

4

Золото

5

Мідні монети

6

Чек на пред’явника

Додаток 3

Функції грошей

Завдання: із запропонованих ситуації виберіть ті, що відбивають визначену для вас функцію грошей.

Перелік ситуацій

– Гамбургер коштує 5 грн.

– Безробітний отримує грошову допомогу з безробіття.

– Ви обмінюєте гривні на долари.

– За пляшку пепсі-коли ви заплатили 2 грн.

– Чоловік приховує частину зарплати від дружини.

– Ви повертаєте борг своєму приятелеві.

– Ви хочете купити CD-плеєр за 1 тис. грн., але не можете собі цього дозволити, оскільки у вас немає таких грошей.

– У вас в кишені є 50 коп.

– Брокер отримав комісійні від продажу цінних паперів.

– Гроші зашиті в матрац ліжка.

– Ви купуєте золото, щоб зберегти свої гроші від знецінення.

– Ви отримали велику спадщину, але довелося заплатити податок.

– Батьки купують вам фотоапарат і дарують його на день народження.

– Ви вступили до інституту, і вам виплачують стипендію.

– Батьки дарують вам на день народження 500 грн.

– Ви купуєте державні облігації.

Додаток 4

Ступінь ліквідності

Завдання: розташуйте запропоновані приклади “грошей” у порядку зростання ступеня ліквідності.

Перелік ситуацій

1. Заміський будинок.

2. 100-гривнева купюра.

3. Антикваріат.

4. 100-доларова купюра.

5. Кошти на депозиті до запитання.

6. Золоті прикраси.

7. Автомобіль новітньої модифікації.

8. Холодильник, що був у використанні.

9. Державні короткострокові облігації.

10. Акції автомобільної компанії.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Як загасити невелику пожежу.
Ви зараз читаєте: СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ, ЇХ ВИДИ ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ