Сутність монетаристського підходу до грошової політики. Правила грошового регулювання



УРОК 73

Сутність монетаристського підходу до грошової політики. Правила грошового регулювання

Мета уроку: з’ясувати сутність монетарної політики як сукупності заходів держави у сфері грошового обігу, що спрямовані на регулювання економічного циклу, стабілізацію рівня цін, відсоткових ставок та валютного курсу, забезпечення повної зайнятості та економічного зростання; визначити особливості підходів до грошової політики різних наукових шкіл; розвивати вміння учнів аргументувати свою думку; виховувати самостійність; формувати

цілісність знань із вивченої теми.

Основні поняття: неокласична теорія товарно-грошових відносин, грошовій обіг, норма резервування, облікова ставка, операції на відкритому ринку.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

У 30-60 pp. XX ст. економічна політика урядів розвинених країн формувалася переважно під впливом кейнсіанської теорії, що передбачає активне державне регулювання економіки. Проте аж від початку свого існування вона гостро критикувалася з боку противників утручання

держави в економіку, які вказували на наявні, на їхню думку, недоліки теоретичних побудов Кейнса: допущення рівноваги за неповної зайнятості та передбачення інформаційної недосконалості ринку. Вони звинувачували кейнсіанство у створенні умов для економічної кризи середини 70-х pp. (яка виникла внаслідок екзогенного шоку – збільшення цін на нафту). Під впливом перегляду кейнсіанської теорії в 50-70-ті pp. сформувалася сучасна версія неокласичної теорії товарно-грошових відносин, яка називається “монетарною”. Її назва пояснюється головним постулатом монетаризму – визнанням того принципу, що державну економічну політику необхідно здійснювати лише за допомогою кредитно-грошового, “монетарного” регулювання.

Сьогодні монетарна теорія широко застосовується більшістю розвинених країн. Не без впливу світових фінансових інститутів (Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку) вона впроваджується і в Україні.

Грошовій обіг є одним з найдосконаліших елементів сучасної економічної системи. Гроші є найбільш універсальним показником стану економіки, у якому, як у краплі води, відбиваються всі зміни економічного та соціального життя.

IV. Вивчення нового матеріалу

Монетаризм, як і кейнсіанство, є не лише економічною теорією, але й механізмом відповідної поведінки держави в економічних відносинах.

Монетарна теорія не має на меті стрімке економічне зростання й досягнення повної зайнятості. Вона лише дає рецепти фінансового оздоровлення економіки, яке, у свою чергу, забезпечує економічну свободу та сприятливу атмосферу для підприємницької діяльності.

Це – ідеологія економічної стабільності, що забезпечується підтримкою вільного підприємництва, конкуренції та економічного ризику.

Утім, перелічені постулати (які вже з огляду на визначення заперечують ефективність їх використання в перехідних економіках) монетаризм, на відміну від кейнсіанства, зводить у ранг єдино можливої ефективної державної економічної політики як у короткостроковий, так і довгостроковий перспективі.

Головні принципи сучасної ринкової економіки, сформульовані М. Фрідменом та іншими економістами – представниками “чиказької школи” (Ф. Найтом, Дж. Вайнером, Г. Саймонсом, Ф. Кейгеном, А. Голдменом) наприкінці 50-х pp., на противагу кейнсіанству, є такими:

¦ саморегулювання ринку;

¦ вільна конкуренція;

¦ джерелом труднощів і криз є зовнішні фактори та втручання держави в економіку;

¦ звідси необхідно до мінімуму обмежити регулювальну роль держави;

¦ головним чинником економічного регулювання є кредитно-грошова політика;

¦ основним змістом кредитно-грошової політики має бути насамперед обмеження заробітної плати, адже саме вона чинить головний вплив на ціни;

¦ кредитно-грошова політика має формуватися згідно з теорією очікувань, оскільки саме особливості з їх очікуваннями формують соціальне середовище, у якому функціонує ринкова економіка.

>> Додаткова інформація до уроку

Мілтон Фрідман (англ. Milton Friedman; 31 липня 1912, Нью-Йорк – 16 листопада 2006) – американський економіст, відомий роботами з макроекономіки, мікроекономіки, економічної історії, статистики та своєю позицією захисту вільного капіталізму. У 1976 році він став лауреатом премії пам’яті Альфреда Нобеля за досягнення у дослідженні споживчого аналізу, розробці грошово-кредитної теорії та демонстрації складності стабілізаційної політики. Був президентом Американської економічної асоціації з 1967 року. Наукові видання: “Методологія позитивної економіки” (The Methodology of Positive Economics, 1953), “Гроші: кількісна теорія” (“Money: the Quantity Theory”, 1968).

За цілями впливу монетарну політику поділяють на такі види: стимулювальну і стримувальну. Стимулювальна монетарна політика спрямована на підвищення рівня зайнятості та прискорення економічного зростання, її ще називають політикою “дешевих грошей”. Таку політику проводять у фазі економічного спаду. Засобом її реалізації є збільшення грошової маси. Збільшення грошової пропозиції спричиняє підвищення загального рівня цін і зниження відсоткових ставок. Підвищення рівня цін призводить до знецінення грошових залишків населення та фірм, що стимулює збільшення витрат, оскільки тримати доходи в грошовій формі стає невигідним. Це розширює ринок й заохочує виробників до збільшення обсягів виробництва. Водночас зниження відсоткових ставок стимулює зростання інвестицій в економіці та розширює купівлю товарів у кредит. Загалом зростання пропозиції грошей чинить стимулювальний вплив на економіку, підштовхуючи економічне зростання. Проте, за надмірного зростання грошової пропозиції може розвинутися неконтрольована інфляція.

Стримувальна монетарна політика – це політика “дорогих грошей”, що спрямована на обмеження зростання цін в економіці. Стримувальний та антиінфляційний вплив на економіку спричиняє скорочення грошової пропозиції. Засобом її реалізації є обмеження грошової маси, унаслідок чого рівень цін перестає зростати, що сигналізує виробникам про необхідність призупинити нарощування обсягів виробництва, а підвищення відсоткових ставок робить кредити більш дорогими та скорочує інвестиції.

Суб’єктом монетарної політики є Центральний банк. Об’єктами монетарної політики є грошова маса та відсоткова ставка.

Центральний банк здійснює грошово-кредитне регулювання трьома головними методами: змінюючи норми резервування, змінюючи облікову ставку, здійснюючи операції з цінними паперами на відкритому ринку.

Норма резервування – це відсоток депозитів, які комерційні банки повинні тримати в Центральному банку у форі обов’язкових резервів. Збільшення норми резервування зменшує вільні кредитні ресурси комерційних банків, а отже, зменшує пропозицію грошей. І навпаки.

Облікова ставка – це відсоткова ставка, за якою Центральний банк надає позики комерційним банкам. Підвищення облікової ставки зменшує обсяги кредитів, які комерційні банки беруть у Центрального, а отже, зменшує пропозицію грошей. Зменшення облікової ставки збільшує пропозицію грошей.

Операції на відкритому ринку – це купівля або продаж Центральним банком на відкритому ринку державних цінних паперів. Коли Центральний банк купує цінні папери, то кошти з його рахунків переводяться на рахунки в комерційних банках, а отже, пропозиція грошей зменшується. Якщо Центральний банк бажає зменшити пропозицію грошей, він продає на відкритому ринку цінні папери. При цьому гроші з рахунків комерційних банків переходять на рахунки Центрального банку, вилучаючись таким чином з обігу.

В умовах перехідної економіки України ефективне управління грошовим обігом набуває особливого значення. У складних умовах фінансової нестабільності, гіперінфляції, незавершеності формування фінансової, грошової та інших великих підсистем економіки навіть незначні прорахунки в монетарній політиці здатні спричинити значні негативні соціально-економічні наслідки.

Перша половина 90-х pp. увійде в економічну історію України не лише як перше п’ятиріччя розбудови її незалежної економіки, але і як період активного і практично “чистого” застосування монетарних важелів з метою її регулювання. Відверто “жорсткий” і до того ж вольовий характер монетарної політики НБУ у цей час спричинив суперечливі соціально-економічні наслідки, тому в український економічній літературі можна натрапити на діаме – трально-протилежні оцінки цієї політики.

Захоплення виключно монетарними методами регулювання економіки сприяло й тому, що внутрішні ціни на окремі товари перевищували світові.

Політика “чистого”, “жорсткого” монетаризму створила надзвичайну ситуацію в економіці країни. Більшість суб’єктів ухиляється від сплати податків і комунальних платежів, зменшуються надходження до бюджету, значна частина доданої вартості перепливає в тіньову економіку, скорочуються інвестиції, більшість підприємств сподівається лише на субсидії з бюджету. Держава посилює фіскальну податкову політику з метою підтримання збиткових підприємств і зменшення бюджетного дефіциту.

Для зазначених оцінок, безперечно, є підстави. Проте не можна заперечувати й того, що монетарна політика НБУ сприяла й досягненню фінансової стабілізації, яка стала особливо відчутною і, за компетентними оцінками, невідворотною, починаючи з 1996 р. Досягнути фінансової стабілізації дало НБУ можливість несподівано віртуозно навіть для банків України провести у вересні 1996 р. грошову реформу, яка, разом з іншими заходами, сприяла підвищенню рейтингу України на фінансових ринках світу.

Головна ідея монетаризму пов’язана зі словом “стабільність”, тобто держава має проводити таку монетарну політику, яка не зумовлює непередбачуваних змін у кількості грошей або в умовах їх обігу. Лише стабільність може зменшити ризик під час проведення фінансових операцій, а отже, збільшити обсяги довгострокового кредитування, знизити рівень реальної відсоткової ставки тощо.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Завдання 1

Складіть схему проходження інформаційних потоків за один операційний день та проаналізуйте сенс проведених розрахунків.

¦ Фірма “Альянс” перерахувала 3000 грн. туристичному бюро за екскурсійне обслуговування.

¦ Молокозавод № 3 перерахував фірмі “Альянс” 500 грн. за медичне обслуговування.

¦ “Регіон-Банк” надав міжбанківський кредит на суму 15 тис. грн. АКБ “Україна”.

Область

Назва банку

Найменування клієнта

Сумська

Банк “Рондо”

Фірма “Альянс”

Львівська

Регіон-Банк

Туристичне бюро

Харківська

АКБ “Україна”

Молокозавод № 3

Розв’язання

Сутність монетаристського підходу до грошової політики. Правила грошового регулювання

Завдання 2

На підставі інформації, наведеної в таблиці, обчисліть рівень монетизації економіки.

Як зміниться рівень монетизації, якщо зросте грошовий агрегат M2?

Довідка. Монетизація економіки дає уявлення про ступінь забезпеченості економіки грішми, необхідними для здійснення платежів і розрахунків, виплати заробітної плати, грошових допомог, стипендій тощо. Зазвичай зі зростанням інфляції рівень монетизації знижується, а в разі зниження темпів інфляції та досягнення фінансової стабільності цей рівень стабілізується і підвищується. У Німеччині рівень монетизації становить 70%; у Великій Британії – 90; у Японії – 114; у Китаї – 160; в Україні – 45%.

№ з/п

Показник

Одиниця вимірюння

Сума

1

Переказні депозити в іноземній валюті

Відсоток від строкових коштів

65

2

Переказні депозити в національній валюті

Млрд. грн.

90

3

Строкові депозити в національній валюті

Млрд. грн.

170

4

Кошти поза банками

Млрд. грн.

120

5

Цінні папери власного боргу

Відсоток від M2

3

6

Вартість ВВП за рік

Млрд. грн.

1750

7

Готівка в касах банків

Млрд. грн.

90

Розв’язання

RME = M2/ВВП;

М2 = 90 + 170 + 120 + (70 • 0,65) = 490,5 (млрд. грн.);

RME = 490,5/1750 = 0,28 • 100 % = 28 %.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Підготувати доповіді щодо заходів, які вживали уряди різних країн світу для регулювання кількості грошей в обігу.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Площі подібних трикутників.
Ви зараз читаєте: Сутність монетаристського підходу до грошової політики. Правила грошового регулювання